703
Василь Горбаль: Зовнішні запозичення в основному стимулюють споживання та імпорт
— Валюта
Член ради Національного банку Василь Горбаль поділився своїм баченням курсової політики і пояснив, яким чином НБУ може стимулювати кредитування виробництва
Чи потрібно зараз Нацбанку переходити від керованого курсу, наприклад, до валютного кошика?
Гадаю, поки ні. Адже ми ще не вийшли зі стану політичної кризи. А політична та економічна стабільність - це, напевно, головна передумова для будь-яких змін. Ми повинні не обговорювати ідеї, а розробляти методологію курсоутворення. Наприклад, спочатку потрібно провести зустрічі з асоціаціями експортерів та імпортерів, з'ясувати їхню думку.
Після аналізу перейти до розрахунків індикативних цін на певні експортні товари в євро. При цьому економічний блок уряду повинен злагоджено працювати з Нацбанком. І тільки після закінчення такої підготовки робити якісь заяви про необхідність змінювати курсоутворення. Інакше НБУ просто не буде встигати за громадською думкою. А це може спричинити різні негативні явища на валютному ринку.
А зараз стабільність на валютному ринку непохитна?
Поки так. Тим часом позитивне сальдо поточного рахунку платіжного балансу зараз формується за рахунок надходжень по фінансовому рахунку, у якому все більшу роль відіграють позики банків і суб'єктів господарювання. А позики - це не найстабільніша частина валютних надходжень. Українська економіка - одна із найбільш відкритих у світі.
Ми дотепер залежимо від цін на кілька груп експортних товарів. Тому у випадку якихось негативних сигналів із зовнішнього ринку приплив позик може сповільнитися. Або ще гірше - гроші почнуть виходити із країни. Тому уряду і регуляторам, зокрема ДКЦПФР, потрібно докласти більше зусиль для створення умов для збільшення капітальних інвестицій. Правда, стрімке зростання капітальних інвестицій викликає зростання імпорту, але тимчасове: внутрішній ринок не може забезпечити іноземних капіталістів необхідним устаткуванням - воно завозиться з-за кордону. Відповідно, ми повинні балансувати між темпами приросту позик і капітальних інвестицій.
Чи потрібно стримувати темпи приросту зовнішніх позик банків?
Внутрішніх ресурсів для розвитку економіки в Україні відносно небагато. Тому прожити без позик буде досить складно. Проблема в іншому: позики йдуть не на розвиток економіки, а на кредитування споживання. А це, фактично, стимулювання імпорту.
На мій погляд, НБУ повинен швидше розвивати систему рефінансування комерційних банків, щоб вони могли перетворювати в гроші вже сформовані активи.
Чому рада Нацбанку не рекомендує правлінню прискорити роботу із впровадження автоматичної системи рефінансування, коли НБУ буде дивитися не на банки, а тільки на заставу?
Щоб така система запрацювала, повинні бути певні передумови на ринку. У НБУ зараз зв'язані руки - у банків немає забезпечення, гідного бути заставою. ОВДЗ в обігу вкрай мало, а корпоративні папери занадто ризиковані для таких операцій.
Я вважаю, уряд повинен зменшити обсяги зовнішніх запозичень і переорієнтуватися на внутрішній ринок. Банкіри будуть купувати папери, якщо НБУ буде автоматично надавати рефінансування під заставу цих ЦП.
Ви поділяєте думку, що стрімкі темпи приросту обсягів кредитів населенню загрожують банківській системі?
На раді Нацбанку ми обговорюємо небезпеку, що виходить від стрімкого зростання споживчого кредитування в Україні. У якості одного із заходів щодо стримування споживче кредитування запропоновано підвищити нормативи резервування. Конкретні норми повинен пропонувати Нацбанк.
Ви були автором законопроекту, що дозволяв би банкам формувати пул зі стандартних кредитів до 20 тис. грн. і нараховувати на них єдиний резерв...
Тоді ми не очікували, що споживче кредитування буде рости такими темпами. Зараз дуже небезпечна тенденція - темпи приросту позик населенню перевищують швидкість видачі позик суб'єктам господарювання. Паралельно в структурі витрат населення зменшується частка заощаджень - громадяни все більшу частину своїх доходів витрачають на обслуговування кредитів. При уповільненні темпів зростання ВВП і збільшенні цін це досить тривожний знак.
Тому що коли людина вибирає - купити хліб чи заплатити по кредиту,- він вибирає хліб.
Яким чином можна переорієнтувати банки із кредитування споживання на кредитування економіки?
Усі банки, які одержують ліцензію, зобов'язані надати в Нацбанк бізнес-план своєї роботи на найближчі три роки. Гадаю, НБУ цілком під силу зараз підняти ці плани і подивитися, чи виконують банки свої зобов'язання по кредитуванню корпоративного сектора економіки. У нас же зазвичай бізнес-плани надаються в Нацбанк універсальними банками - 50-60% активів банкіри обіцяють створити за рахунок роздробу, 40-50% активів - за рахунок кредитування суб'єктів господарювання. Потім усі забувають про бізнес-плани і кидаються в кредитування роздробу.
Мені здається, зараз Нацбанк повинен застосовувати більше регулятивних заходів при роботі з комерційними банками. Не можна допускати, щоб банкіри 90% своїх активів формували за рахунок роздрібних кредитів населенню.
На вашу думку, яке завдання повинен вибрати для себе Нацбанк - стимулювання зростання ВВП чи придушення інфляції?
Стимулювання зростання ВВП - це завдання уряду, Нацбанк просто не повинен перешкоджати цьому процесу, надмірно затискаючи грошові агрегати. Ми повинні змиритися з тим фактом, що для розвитку виробництва підприємствам потрібні дешеві кредити. Для економіки зараз важливіші високі темпи зростання, ніж низький рівень інфляції. Тому, на мій погляд, якщо параметри збільшення цін не перевищують якогось розумного рівня, до них потрібно ставитися спокійно. Крім того, ми ж тримаємо курс на євроінтеграцію і вступ до СОТ. Тому ми морально повинні бути готові до того, що поступово в нас будуть європейські ціни.
Відповідно, необхідно стимулювати зростання доходів населення. Але робити це потрібно не через бюджет, а шляхом розвитку виробництва - підвищенням його прибутковості і зарплат працівників. Ми ж намагаємося йти протилежним шляхом - затискаючи грошові агрегати, намагаємося стримати ціни та одночасно пригнічуємо виробництво.
Це неправильно в умовах економіки, що розвивається і зростає. Подивіться на графіки інфляції і приросту грошових агрегатів - інфляційні сплески не збігаються з піками зростання агрегатів.
Олександр Дубінський
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
