511
Не отримавши бажаних прав в законі, ломбарди продовжать використовувати тіньові схеми наживи
— Валюта
Документ істотно розширює сферу роботи цих фінустанов. Однак лихварі так і не змогли пролобіювати найбільш бажані для себе новації - право на скупку коштовностей та антикваріату і дозвіл на проведення валютообмінних операцій.
Поки що більше 300 зареєстрованих у країні ломбардів працюють без профільного закону. Попередні спроби врегулювати їхню діяльність на законодавчому рівні не увінчалися успіхом. А тому цим фінустановам залишається керуватися лише внутрішніми актами Держфінпослуг, Законом "Про фінансові послуги і регулювання ринків фінансових послуг України" (ломбарди в ньому тільки згадуються в переліку фінансових установ), а також Цивільним кодексом (у частині статей "Про заставу" і "Заставному договорі").
Через відсутність адекватної нормативної бази ринок ломбардів залишається практично без нагляду. "Зараз не існує жодного законодавчого акту, що комплексно врегулював би питання створення і роботи цих фінустанов. Навіть загальне визначення поняття "ломбард" на рівні закону відсутнє", - характеризують ситуацію в Держфінпослуг. Відповідно до підзаконних нормативів регулятора зараз лихварям дозволено займатися винятково кредитуванням, супровідною оцінкою закладеного майна, а також виступати в ролі посередників зі страхування позики.
Розроблений відомством Валерія Альошина законопроект у першу чергу обумовлює мінімальний розмір статутного фонду для ломбардів - у розмірі 30 тис. євро, а також розширює сферу їхньої діяльності. Положення документа наділяють лихварів правом продавати закладені цінності на аукціонах. Стартовою ціною майна буде сума його оцінки, зазначена в заставному договорі (більше 60% всіх кредитів видаються під заставу коштовностей, і як мінімум 10% з них погашаються за рахунок закладених предметів, тобто застава переходить у руки фінустанов під реалізацію). Нині при збуті дорогоцінних металів і каменів ломбарди зобов'язані пропонувати їх спочатку Мінфіну для поповнення Держфонду дорогоцінних металів і каменів, потім - Нацбанку для збільшення золотовалютних запасів, Державному сховищу дорогоцінних металів і Державній скарбниці, і тільки у випадку їхньої відмови – підприємцям-переробникам та іншим споживачам. За відомостями учасників ринку, порядку 90% цінностей у ломбардів викуповував НБУ.
Інше заставне майно, наприклад побутову апаратуру і техніку, лихварі збували через власні магазини. У випадку прийняття законопроекту в нинішній його редакції ломбард також зможе виступати хоронителем рухомого майна фізичних осіб. Плата за таку послугу буде встановлюватися у відсотках від суми оцінки прийнятої речі і попередньо може скласти близько 0,1% від вартості майна за день.
У той же час документ установлює пряму заборону на видачу кредитів під заставу нерухомого майна, чим самі лихварі залишилися досить незадоволені. "Поки що цього обмеження нема, і споживачі нерідко користуються нашими кредитами під заставу нерухомості. В основному це стосується недорогих об'єктів, розташованих у невеликих містах", - розповідає виконавчий директор Всеукраїнської асоціації ломбардів Вікторія Волковська. За словами генерального директора ломбарду "Альянс" Михайла Восканяна, обмеження на видачу позик під заставу нерухомості дискримінує дані фінустанови в порівнянні з банками.
"Це абсолютно невиправдана норма. Чому банк може видати кредит під заставу нерухомості, а ломбард ні, якщо обоє є кредитними організаціями?" - дивується Восканян. При цьому основною перевагою ломбарду в наданні позики залишається можливість швидкого одержання грошей. "Банк може видати кредит під 20% річних, але через пару тижнів, а ми дамо ті ж гроші під 40%, але за день. І вирішувати, де зручніше брати позику, може тільки клієнт", - відзначає Восканян. Експерти ж говорять: щоб лихварі змогли претендувати на право працювати в сфері іпотечного кредитування, їм для початку варто ввести вимоги і нормативи ліквідності, які зараз необхідно виконувати банкам.
Не зможуть ломбарди скласти конкуренцію банкам і в частині проведення валютообмінних операцій - у нинішньому варіанті закону, на відміну від попередньої його версії, не обумовлюється можливість ведення ними відповідної діяльності.
Держфінпослуг також не прислухався до побажань лихварів одержати право виступати скупниками коштовностей та антикваріату. У Держфінпослуг відзначають, що дана версія документа є остаточною та істотних поправок до неї навряд чи варто очікувати. Експерти лякають, що неотримання довгоочікуваного права на скупку і валютні операції може сприяти розвитку тіньових схем у ломбардах. Тим більше що вже зараз деякі установи займаються як скупкою антикваріату, так і обмінними операціями. Наприклад, вони можуть зареєструвати дочірні ПП, які по договорах з банками встановлюють власні пункти обміну. Скупка ж оформлюється через договір застави, що укладається з лихварем усього на добу і припускає, що при невикупі протягом 24 годин цінність переходить у розпорядження ломбарду.
За 2006 р. українські ломбарди видали громадянам більше 1,5 млрд грн. кредитних коштів. За експертними оцінками, до кінця 2007 р. цей показник досягне 1,8 млрд грн.
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
