587
Микола Азаров: Потрібно переходити на рублі
— Казна та Політика
Перший віце-прем'єр, міністр фінансів Микола Азаров не хоче залишати після себе порожню скарбницю. Крім того, в інтерв'ю Микола Янович розповів про те, що: Бойко не спілкувався з Міллером тет-а-тет; закінчує бюджетний рік "з жирком"; закон про держзакупівлі легалізував корупцію; платники ПДВ не можуть знайти управу на державу...
Газовий фактор
Ви ще будуєте плани чи вже підводите підсумки?
На валізах ми не сидимо, а працюємо в нормальному режимі. За розвитком ситуації в парламенті, звичайно, спостерігаємо (коли буде результат - зробимо висновки), а паралельно вирішуємо поточні питання. Днями, приміром, затвердили порядок проведення лізингових операцій при технічному переоснащенні лікарень, поліклінік, амбулаторій і фельдшерсько-акушерських пунктів. Відповідна програма почне працювати з 1 січня 2008 року і розрахована на три роки, загальний обсяг бюджетного фінансування - близько 27 мільярдів гривень...
Більше 130 законопроектів уряд уже передав на розгляд Верховної ради, у тому числі і законопроект про акціонерні товариства. Державі потрібно проробити колосальну роботу, для цього необхідна ефективна коаліція депутатських фракцій. Політики зобов'язані приборкати свої амбіції і не засмічувати телеефір маргінальними гаслами. Не перестаю дивуватися тому, що люди, не будучи ефективними керівниками, настільки наполегливо претендують на вищі посади у виконавчій владі і вважають себе лідерами націй. Думаючі громадяни, як мені здається, уже втомилися від порожніх обіцянок.
Навіщо міністр ПЕК Юрій Бойко припиняв переговори з "Газпромом" про ціну на газ для СП "УкрГаз-Енерго" в 2008 році?
Це була технологічна пауза, що не має політичного підґрунтя. Вся справа в тому, що ціна газу на туркменсько-узбецькому кордоні виросла до 130 доларів за тисячу кубів ("Газекспорт" перепродує цей газ компанії "РосУкрЕнерго", що імпортує його в Україну. - Ред.). Таким чином, росіяни взяли тайм-аут для того, щоб виробити нові цінові пропозиції для України. Зараз переговори тривають.
Яку ціну газу на російсько-українському кордоні можуть закладати у фінплани промспоживачі?
Ще влітку ми прогнозували, що туркменська сторона буде підвищувати ціну, і бюджет розрахували, виходячи з вартості газу на рівні 160 доларів за тисячу кубів. У Мінфіну поки немає підстав коректувати проект бюджету, і запропонований нами параметр є ціновим орієнтиром. (Ціна газу для України на 2008 рік визначена: 179,5 доларів за тисячу кубометрів - Ред.)
Невже ви ще влітку знали, що Туркменістан підвищить ціну на газ?
Нам тоді дорікали, що ми ворожимо на кавовій гущі, замість того щоб домовлятися з росіянами і збивати ціну, однак особисто мені здається, що краще робити прогнози, а не тішити себе ілюзіями. Адже ще влітку було очевидно, що девальвація американського долара і подорожчання нафти змусять "Газпром" переглянути цінову політику...
Це в 2005-му Кабмін розрахував держбюджет, виходячи з вартості газу в 50 доларів за тисячу кубів, а потім уряд Тимошенко розвернувся, як слон у посудній крамниці, зірвав підписання угод і з Росією, і з Туркменістаном. Дотепер відчуваємо наслідки такої політики.
Відомо, що ставка транзиту російського газу територією України виросте незначно, а собівартість транспортування прямо залежить від його ціни - щорічно на роботу компресорних станцій ГТС витрачається 5,5-5,8 мільярдів кубів енергоресурсу. За якою ціною НАК "Нафтогаз України" буде купувати так званий технологічний газ?
Мінпаливенерго робить все можливе, щоб вартість технологічного газу залишилася на колишньому рівні.
Для чого ДК "Укртрансгаз" при затвердженні фінансового плану "Нафтогазу" вивели на окремий баланс?
Я, зізнатися, у такі нюанси не вникав, за фінансове оздоровлення НАК відповідальне Мінпаливенерго, а я відслідковую загальні фінансово-економічні показники галузі.
Президент Віктор Ющенко говорить, що керівництво Мінпаливенерго веде непрозорі газові переговори. Чи можна довіряти Юрієві Бойку, з огляду на фінансові проблеми "Нафтогазу" і прагнення "Газпрому" отримати контроль над ГТС України?
"Газпром" може переслідувати які завгодно цілі, а ми повинні переслідувати свої. Я взагалі не розумію, що значить "непрозорі переговори"... Так, зустрічі з Міллером не припускають присутності журналістів, однак це не означає, що Бойко спілкується з керівництвом "Газпрому" тет-а-тет. У Москву їздять цілі делегації, переговори ведуть на підставі директив, у результаті візитів народжуються проекти документів, які передаються в тому числі і безпосередньо президентові...
Я поважаю Арсенія Яценюка, але йому варто було б сконцентруватися на підготовці візиту президента Туркменістану в Україну. Зустріч на вищому рівні відкладається вже кілька років, хоча очевидно ж, що без домовленостей з туркменами про прямі поставки газу нам украй важко вести діалог з "Газпромом". А двосторонні відносини України з Туркменістаном досить прохолодні: за останні два роки ми не тільки призупинили реалізацію низки проектів, але навіть жодного разу не провели засідання двосторонньої економічної комісії...
Давно варто було вийти на туркменських колег із серйозною програмою співробітництва, тим часом найзручніший момент для цього - зміна керівництва Туркменістану - чомусь був упущений. Навіть Великобританія, Євросоюз і США активізували діалог з туркменами, не міркуючи, до речі кажучи, про прозорість при веденні переговорів! Хоча, звичайно, і ми ще не все втратили.
Чи правда, що в 2008-му "Нафтогаз" планують приватизувати?
Мені про такі плани нічого невідомо.
Тендерні війни
У вересні президент блокував приватизацію Одеського припортового заводу, хоча раніше наполягав на доцільності продажу цього об'єкта. Чому, на ваш погляд, Віктор Ющенко зробив це?
Я, зізнатися, сам із задоволенням почув би відповідь на це питання. Фонд держмайна перерахував у держбюджет не набагато більше 2 мільярдів гривень, тоді як заплановано було 10,5 мільярдів. Втім, нормальний міністр фінансів завжди повинен мати запас бюджетної міцності, щоб не залежати від політичних розкладів.
Скажемо, мій попередник, якби не приватизація "Криворіжсталі", навряд чи зміг би залатати бюджетні діри... А мене зараз дорікають у тому, що Кабмін вийшов на зовнішній ринок і залучив кредит у розмірі 700 мільйонів доларів усього під 6,75% річних. Проте, я дуже не хотів би, щоб наступний міністр фінансів прийняв порожню скарбницю і ламав би голову, де взяти гроші в січні-лютому. Незважаючи на провал приватизації, ми спокійно закінчуємо рік, можна навіть сказати, "з жирком".
Хіба цей "жирок" - не наслідок незапланованої інфляції і паралічу системи держзакупівель?
По-перше, помірні інфляційні очікування - не прорахунок, а свідчення "здоровості" планування. Насправді Кабмін готувався до збільшення цін ще наприкінці 2006-го, коли квотував експорт зерна, незважаючи на шум, піднятий трейдерами, і серйозний зовнішній тиск.
Діяли б ми інакше, цінова динаміка в 2007-му була б гіршою... Хоча, говорячи про інфляцію, ніхто чомусь не зауважує тренд купівельної спроможності, а вона виросла: за останніми зведеннями Держкомстату, ми маємо приріст номінальної заробітної плати - 32,7% при очікуваному індексі споживчих цін (грудень до грудня) 14%. Так до чого весь цей інфляційний шум-гамір, якщо доходи українців ростуть випереджальними темпами?! Ідемо далі: залучені 700 мільйонів доларів ми не конвертуємо і не викидаємо на ринок, щоб не розкручувати інфляцію. Всі обвинувачення на нашу адресу на цей рахунок просто абсурдні.
По-друге, система держзакупівель... У цьому випадку проблема є: в умовах відверто недосконалого законодавства припинене проведення тендерів, але така економія - не самоціль. Більше того, якщо в липні в Держказначействі висіло 7 мільярдів гривень, то зараз тендерні залишки набагато скромніші - 11,5% акумульованих коштів. Закон про держзакупівлі заважає й органам місцевої влади (питома вага коштів місцевих бюджетів у залишках у Держказначействі набагато вища), однак я не сумніваюся в тому, що під кінець року розпорядники на місцевому рівні освоять усе до копійки. Так, тендерні фінансові потоки – в’ялотекучі, але ми робимо все можливе, щоб держустанови закупили все необхідне.
Улітку цього року ви, незважаючи на протидію Тендерної палати України і впливових народних депутатів, зуміли пролобіювати прийняття змін до Закону про держзакупівлі. Президент цей документ не підписав, а на підставі рішення РНБОУ видав указ, що зобов'язує Кабмін підготувати новий законопроект. Що перешкодило домовитися із главою держави?
Я не буду рекламувати зміни, які вдалося провести через Верховну раду в червні, вони не вирішували всіх проблем у системі держзакупівель, але ж чинна редакція закону просто кошмарна. По суті, нинішні норми легалізують корупцію, від цього страждають і замовники, і учасники торгів...
У червні Мінфін виявив принциповість, законодавчі зміни були продавлені на грані розвалу парламентської коаліції, я особисто наполягав на необхідності прийняття цього документа і його підписання. Глава держави вчинив інакше, щоб підкреслити нелегітимність Ради.
Таким чином, виявлена урядом принциповість не принесла користі державі, і це вкрай неприємно. Фактично, колосальні сили були витрачені марно, але ж Віктор Ющенко міг не йти на поводу в політичної доцільності, оскільки, по-перше, Верховна рада минулого скликання, відповідно до Конституції, могла приймати закони і після того як був оприлюднений указ про дострокове припинення повноважень.
По-друге, підписання змін до закону про держзакупівлі не шкодило авторитету президента, а навпаки. І нарешті, по-третє, прийняті зміни не перешкоджали проведенню парламентських виборів і нічого не змінювали в політичних розкладах: ви абсолютно справедливо відмітили, що супротивники тендерної реформи були у всіх фракціях. Розклади ці, між іншим, не змінилися.
Чи означає це, що для прийняття змін до закону про держзакупівлі знову прийдеться воювати з парламентом?
Питання риторичне, у ньому міститься відповідь. Починаючи із січня 2005 року депутати не раз переробляли закон про держзакупівлі, а його якість лише погіршувалася. У червні 2007-го уряд виконав свою функцію, як виявилося, безрезультатно. І закон про держзакупівлі - це лише один документ із п'ятдесяти... Втім, один раз прийняті зміни спрямовані у ВР ще раз, я готовий до другого раунду. Закон про держзакупівлі буде трансформований, зміни проведемо.
Резервний податок
Навіщо Мінфін позичив 35 мільярдів ієн і 384 мільйона швейцарських франків, адже ці гроші, наскільки відомо, дотепер не використані?
А ви подивіться, як змінився курс американського долара відносно ієни (її ми взяли під 4,4% річних) і до франка (під 3,5% відповідно), і порахуйте, скільки Україна заробить на конвертації! Так, і не забудьте врахувати інфляцію. (Сміється.)
Скільки втратить Україна на девальвації долара, з огляду на структуру валютних резервів НБУ?
Ми в політику Нацбанку не втручаємося, рік назад я спробував щось порекомендувати Володимиру Семеновичу Стельмаху і відразу був звинувачений у тиску на НБУ, прагненні девальвувати гривню в інтересах експортерів і т.д. Моя думка: давно варто було б резервувати російський рубль, що за останній рік ревальвував з 25,6 до 24,3 за долар...
На кожному доларі заробили б більше рубля! До речі, "Газпром" цілком може запропонувати європейським споживачам розраховуватися за газ у рублях. Недавно Китай офіційно відмовився від американського долара як резервної валюти, країни Перської затоки близькі до цього рішення...
Безумовно, різких рухів на місці керівництва НБУ я не робив би, але задуматися про диверсифікованість резервів варто.
Хоча мене більше турбує питання стабілізації торговельного балансу України, по якому в 2005 році був завданий серйозний удар. Якщо в 2004-му ми мали позитивне торговельне сальдо (близько 5 мільярдів доларів), то зараз для нас головне - не опуститися нижче мінус 7 мільярдів доларів... Наслідки авантюрної політики 2005 року будуть переслідувати Україну і в 2008-му, і в 2009-му. Критикуйте мене як завгодно, але два роки тому уряд не реалізував жодної серйозної програми, жодного масштабного проекту. Ми ж почали будівництво в Києві і Львові центрів ранньої діагностики і лікування ракових захворювань (у Польщі таких нема, а в РФ - усього один), налагодили серійне виробництво літаків АН-148...
Так, багато системних реформ не вдалися, але це питання не до нас, а до президента, що блокує законодавчий процес, починаючи з осені минулого року. Приміром, 1 січня 2008 року закінчується дія мораторію на купівлю-продаж земель сільгосппризначення, і я з жахом думаю про наслідки легалізації хаотичного ринку, адже закон про земельний кадастр було ветовано.
За інформацією президента, у листопаді прострочена заборгованість з відшкодування ПДВ перевищила 5 мільярдів гривень...
Я питання зрозумів і готовий відповісти: простроченої заборгованості з відшкодування ПДВ нема, але не тому, що держава нічого не винна платникам, а формально. В 2005 році мудрий уряд Юлії Тимошенко ініціювало вилучення з українського законодавства базового поняття "прострочена заборгованість". До цього сума, не відшкодована протягом трьох місяців, автоматично вважалася простроченою.
Так, система давала збої - податківці перевіряли сумлінність платників і їхніх контрагентів, іноді відшкодування затягувалося. Підприємства відповідно могли оскаржити такі дії податкової служби в судовому порядку.
Зараз же на державу, що затягує відшкодування, взагалі ніяк не можна вплинути. Тому що в 2005-му урядові мудреці ввели в законодавство категорію "остаточне рішення", на підставі якого повинно прийматися рішення про відшкодування ПДВ. Відразу намалювалися фірми, що мають на руках судові вердикти, однак жоден юрист не в змозі пояснити, яке рішення є остаточним - акт звірки чи рішення суду. Постраждала і держава, і платники.
У зв'язку з виниклою плутаниною (це м'яко кажучи) я попросив Анатолія Брезвіна (главу ДПАУ. - Ред.) вести облік всіх декларацій, а великим експортерам і безпосереднім виробникам зі стійкою репутацією сумлінних платників податків (тобто підприємствам категорії мінімального ризику) відшкодовувати ПДВ у першу чергу, без тяганини. Загалом, проблема є, але не ми, як говориться, її породили... А зараз все ті ж діячі озвучують ідеї взагалі відмовитися від ПДВ! Я можу довго розповідати, до яких наслідків приведе введення податку на обіг замість ПДВ, але не буду - не хочу дискутувати з демагогами, ключове завдання яких - сподобатися юрбі. Досить того, що Міноборони зараз всерйоз думає, як форсувати переведення армії на контрактну основу, а правління "Ощадбанку" з переляком очікує, що його змусять протягом двох років погасити всі (дотепер не пораховані!) борги перед вкладниками Ощадбанку СРСР.
Навіщо ви посилили порядок використання податкових векселів імпортерами?
У тому числі, щоб мінімізувати можливість ухилення від сплати ПДВ. Відповідно до відповідної урядової постанови, заборонено приймати вексель від імпортерів, що не погасили наявні зобов'язання, а також заборонені вексельні розрахунки щодо низки товарних позицій. Мін'юст, щоправда, заперечував проти нашої ініціативи (зміна правил під час гри - не кращий варіант), але, з огляду на загальні проблеми із ПДВ-законодавством, у нас не було іншого виходу.
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
