744
Інвестиції в акції третього ешелону - варіант російської рулетки
— Фондовий ринок
Якщо ні - можна втратити вкладене. Позбутися ж від таких акцій іноді буває просто неможливо.
"Гроші" з'ясували, як мінімізувати ризики таких інвестицій і чи варто взагалі вкладати гроші в акції "не розкручених" компаній.
Свій шоу-бізнес
Акціями третього ешелону називають цінні папери, які не мають історії торгів і почали обертатися на організованому ринку порівняно недавно. Деякі з них "мертві" і нікому не потрібні. Але є й ті, які виникають немов би нізвідки, дорожчають мінімум удвічі всього за півроку, а іноді навіть стають "блакитними фішками" - загальноприйнятим еталоном надійності і привабливості вкладень.
Наприклад, відкриттями 2007 року стали акції "Мостобуду" та Єнакіївського металургійного заводу, які раніше входили в третій (найнижчий) рівень лістингу ПФТС. Ще на початку року вони не коштували практично нічого, зате зараз виросли в ціні вже в 5,4-15 разів. Зростання вартості акцій "Єнакієвого" за останні півроку склало 241%, Ясинівського коксохіма - більше 150%, "Вінницяобленерго" здійнялася на 200% (всі дані - на кінець листопада).
Природно, у багатьох приватних інвесторів течуть слинки, якщо вони бачать такі успіхи, і з'являється реальна спокуса вкласти гроші в яку-небудь висхідну зірку. Уява малює щось таке зривання джек-поту в казино, коли ставиш на кін десять тисяч, а виграєш мільйон. Більше того, у багатьох людей, що спостерігають за стрімким зростанням фондового ринку, з'являється нав'язливе бажання купити не вже "розкручену" акцію, а перспективний папір "на старті", щоб сповна скористатися її майбутнім зростанням. Адже саме це і радять робити всі гуру інвестування на закордонних фондових ринках!
Однак займатися такими речами в Україні вкрай небезпечно. Справа в тому, що різке подорожчання раніше нікому не відомих акцій у нас - це, як правило, результат їх свідомого "розкручування" брокерами. Зазвичай великий торговець цінними паперами якийсь час скуповує акції в дрібних власників - ця процедура називається "підняти із землі". Потім він уводить їх у лістинг ПФТС і починає "розкручування". При вдалому збігу обставин паперами починають цікавитися інші торговці, і вони ростуть в ціні.
Тому довільне подорожчання якоїсь "лівої" акції - лише привід придивитися до неї поуважніше. Приватний інвестор, що купив цей цінний папір, по суті, погоджується на гру за чужими правилами, найчастіше йому зовсім невідомими. І якщо він не "зіскочить" вчасно, прибутку йому не бачити.
Основні ризики
Навіть у відомих торговців немає ніякої гарантії, що "цінний папір, що розкручується", через якийсь час принесе солідні бариші. Так що вони самі теж грають у рулетку. "Порівнюючи навіть схожі підприємства, завжди є шанс, що акції однієї компанії виростуть у ціні, іншої ж - ні. Компенсувати збитки можливо тільки збільшенням вартості акцій інших підприємств", - пояснив директор аналітичного департаменту КУА "КІНТО" Володимир Овчаренко.
Звідси основний ризик вкладень у такі акції для приватного інвестора - втрата грошей через неправильний вибір емітента і низька ліквідність паперів, тобто неможливість їх швидко "збути з рук". Початковий же капітал для таких інвестицій потрібно відчутний, за мірками дрібних інвесторів. За оцінкою самих торговців - не менше 12-20 тис. грн.
У зв'язку з цим найважливіше - це інформація, що дозволяє приймати зважені і правильні рішення на вибір емітента. А її-то, як правило, і бракує.
Навіть якщо інвестор знаходить джерело інформації про підприємство, яке його цікавить, то немає ніякої гарантії, що вона буде достовірною. Дані можуть виявитися перекрученими - випадково або навмисно. Випадково це може відбутися лише тому, що будь-який прогноз аналітика, що обіцяє зростання або падіння вартості акцій, - це просто точка зору.
Нерідко на підставі тих самих даних дві різні компанії роблять протилежні висновки. Але перекручування можуть бути і навмисними. Для торговців це цілком може бути засобами впливу на ринок - заради "розкручування" своїх паперів.
"Український фондовий ринок - емоційно-емпіричний. Усі купують - і нам треба. Причому отут фундаментальний і технічний аналіз? Ще одна особливість - український ринок рухається новинами. Ми добре навчилися самі себе лякати", - вважає президент фонду "Амадеус-Індекс ПФТС" Михайло Ройко.
Наприклад, зараз після світової міні-кризи фондові ринки США, Європи і Росії відновлюються, а в Україні ціна акцій іде вниз. У першу чергу падають штучно "розкручені" акції третього ешелону.
Їх можна легко вичислити за таким алгоритмом: з початку року ці папери активно оберталися, а зараз по більшості з них обороти різко зменшилися. Так що повторимося: угадати тренд "не розкрученого" паперу для "приватника" - завдання аж ніяк не з легких.
Сідаємо грати?
Проте, багато сьогоднішніх "блакитних фішок" у свій час були недооціненими акціями із третього ешелону. Хтось же на цьому заробив, правда?
Але щоб заробити самому, потрібно дотриматись цілої низки складних умов. По-перше, вибираючи емітента, як це не банально звучить, потрібно звертати увагу на те, щоб він був великим і мав капіталізацію не менше 100 млн. грн. При цьому у вільному обігу в нього повинна перебувати достатня кількість акцій. Показник free float (частка акцій, що перебувають у вільному обігу) повинен становити хоча б кілька відсотків (в ідеалі - мінімум 40%). Лише в цьому випадку можуть працювати такі передумови для збільшення ціни акції, як перспективність галузі або гарні результати роботи підприємства.
До речі, найбільш перспективними галузями, у яких варто шукати акції третього ешелону в наступному році, фондові торговці вважають енергетику, машинобудування, харчову промисловість і будівництво.
Якщо на початковому етапі папір виконує всі вимоги, починаються суворі будні "розкручування". Маніпулювати котируваннями, як це було раніше, сьогодні торговцям куди складніше. Але вони усе ще можуть багато чого. Якщо ціль торговця - за короткий час підвищити ціну і швидко продати, він може купувати і продавати папери за допомогою близьких структур.
Втім, відвертих маніпуляцій на ринку не так вже й багато, тому що "розкручування" триває мінімум півроку. "Змови між торговцями теж зустрічаються досить рідко. Скоріше один торговець розкручує якусь акцію, а другий може його або підтримати, або ні. Гра в основному ведеться на рівні, коли хтось когось обдурить", - пояснив Ройко. "Розкручування" - ризиковане заняття навіть для професійного торговця. Саме тому спеціалізуються на ній лічені компанії, які мають відпрацьовані технології виводу нових паперів на ринок.
Але у всьому цьому є великий ризик для приватного інвестора, що вирішить "прогулятися" слідом за професіоналами. Адже торговці все-таки контролюють процес "розкручування" і можуть розтягти його на довгі місяці і навіть роки. У приватного інвестора, що володіє невеликим капіталом, таких можливостей просто немає.
У зв'язку з цим важливий горизонт інвестування - показник, що показує, як довго можна тримати гроші в акціях. Звичайно "розкручування" проводиться, розраховуючи на інституціонального інвестора, в основному іноземного. Усі воліють чекати, сподіваються, що акції продовжать дорожчати. Але рано чи пізно котирування припиняють рости, і починається зворотний процес.
У таких умовах інвестор-фізична особа також виявляється в найбільш програшній ситуації. У нього мало грошей, які потрібно встигнути "вийняти" з акцій. А на падаючому ринку зробити це вдасться тільки з великими втратами. Може навіть трапитися так, що акції просто не захочуть купити. Цей ризик особливо актуальний на початковому етапі "розкручування".
Також може бути, що фізособа просто не встигне продати свої папери у зв'язку з непередбаченими діями емітента. Наприклад, компанія--емітент акцій може провести додаткову емісію, як, приміром, пивзавод "Славутич". На початку року його акції активно торгувалися на ринку. Однак після двох додемісій міноритарні пакети "розмилися", вони вже нічого не варті, і тепер папір уже втрачений для ринку.
А може, не треба?
Загалом, якщо об'єднати всі негативні фактори в єдине ціле, вийде невтішний результат. Якщо приватний інвестор буде вкладати в акції третього ешелону, то це, швидше за все, буде інвестиція наосліп. Він не буде розуміти ситуації на ринку, не зможе контролювати процес "розкручування", а також ризикує не встигнути вчасно "скинути" свої акції.
"Інвестиції в акції третього ешелону - це високоризикована ставка на невизначений період з великою ймовірністю збитків (у тому числі від продажів з великою знижкою). Однак у випадку успіху одна вдала інвестиція може з надлишком перекрити збитки по декількох позиціях. Інвестиції в акції третього ешелону - це все-таки прерогатива професійних учасників фондового ринку", - вважає В'ячеслав Масленніков, директор з управління активами ІГ "Арт-капітал".
Тому, по суті, всі рекомендації професіоналів приватним інвесторам зводяться до простої формули - краще трохи заплатити професійному керуючому (тобто віддати гроші в інвестфонди, ніж ризикувати самому. "Розумно були б диверсифікувати свої інвестиції по інструментах і інститутах. Можна розбити портфель на такі пропорції: депозити - 15-30%, відкриті ПІФ - 40%, закриті фонди акцій - 30-45%. Тим же, хто хоче ризикнути, можна порадити інвестувати у фонди росту", - рекомендує Сергій Січкар, директор КУА "Магістр".
Самостійні ж інвестиції в акції маловідомих компаній можуть привести до повної втрати грошей. Куплені папери можуть роками лежати і не приносити прибутку. За правилами ж біржі, якщо акції емітента протягом певного періоду не торгуються (тобто на них немає попиту), вони можуть і зовсім бути виключені з котирувального списку. У цьому випадку шанси повернути вкладене (не кажучи вже про заробіток) виявляться практично рівними нулю.
Доросли!
Які акції, що раніше входили в 3-й рівень лістингу ПФТС, показали велике зростання в 2007 році*
* -- Дані на 27 листопада 2007 року.
Олександр Охрименко, к.е.н., радник директора керуючої компанії інвестиційного фонду "Інтерфон":
Акції третього ешелону за один день можуть вирости в ціні на 100%. Але вони, як правило, продаються з великим спредом, що може доходити до 50-80% різниці між ціною продажу і купівлі. Але висока прибутковість поєднана з високим ризиком. Одна із головних проблем, з якою стикаються інвестори, полягає в тому, що ці акції мають дуже низьку ліквідність.
По багатьох акціях, у тому числі тих, що котируються на ПФТС, існують тільки однобічні котирування або на продаж, або на покупку. У багатьох випадках попит на акції даного типу носить тимчасовий характер і після періодів активного попиту настають часи, коли попит фактично зведений до нуля. Тому для інвестора завжди існує великий ризик, що акції третього ешелону будуть взагалі не продані на ринку за будь-якою ціною. Для ІСІ покупка акцій третього ешелону є неприйнятним варіантом. Якщо такі операції і проводяться, то вони скоріше спрямовані на штучне роздування прибутковості таких ІСІ.
На жаль, попередні періоди роботи ІСІ показали, що окремі фонди саме і використовували акції третього ешелону для формування потрібної прибутковості. Реально інвестувати в акції третього ешелону можна тільки в тому випадку, коли метою інвестування є не одержання доходу від перепродажу акцій, а реальна купівля підприємства і спільний бізнес із емітентом цих акцій.
Отже
Вкладати гроші варто тільки в "акції третього ешелону, що розкручуються", які вже показали тренд зростання. У всіх інших випадках ризик неправильного вибору емітента надмірно високий.
За матеріалами: Деньги.ua
Поділитися новиною
