456
За все заплачено
— Казна та Політика
Україна подолала останню перешкоду на шляху до Світової організації торгівлі (СОТ). Учора був підписаний двосторонній протокол про доступ на ринки товарів і послуг з Киргизією. Це стало можливо після того, як Україна надала країні гуманітарну допомогу в розмірі $27,3 млн, знявши в такий спосіб питання заборгованості українських компаній. Це рішення дозволяє Україні вступити до СОТ вже на початку 2008 року, відзначають експерти, однак створює небезпечний прецедент - інші кандидати в члени організації можуть зіштовхнутися з аналогічними претензіями з боку членів СОТ.
Про підписання протоколу розповів начальник управління зовнішнього боргу міністерства фінансів Киргизії Ерніс Абдуразаков. Документ був підписаний близько 20.30 за бішкекським часом (16.30 за київським). "Ми чекали підтвердження української сторони про виділення гуманітарної допомоги", - повідомив Абдуразаков. Посол Киргизії на Україні Еркін Мамкулов сказав, що киргизька сторона підписала протокол відразу після того, як було вирішене питання про надання Бішкеку гуманітарної допомоги в розмірі $27,3 млн.
"Всі питання зняті, і можна привітати Киргизьку Республіку та Україну з тим, що питання яке довгий час ніяк не вирішувалося, нарешті врегульоване з урахуванням взаємних інтересів сторін", - резюмував Мамкулов. Нагадаємо, переговори з Киргизією почалися ще в 2002 році.
Як вже повідомляла Комерсант-Україна, 25 жовтня в Женеві українська делегація домоглася від Киргизії винесення за рамки переговірного процесу питання про повернення $27 млн боргу українських підприємств, що виник у момент виходу країни з рублевої зони. Тоді киргизька сторона заявила, що підписання протоколу і повернення боргу Україною повинні проходити паралельно, що означало подальше затягування переговорів. Перший віце-прем'єр Микола Азаров доручив делегації "погоджуватися на всі умови", а президент Віктор Ющенко 9 листопада зажадав підписати протокол до 20 листопада.
Вже 12 листопада в Бішкек прибула українська делегація на чолі з Миколою Азаровим. Він запропонував Киргизії виплатити борг у вигляді технічної допомоги в I кварталі 2008 року. Але, як розповів джерело у делегації, киргизька сторона зажадала повернути борги до підписання протоколу, тому Азаров у той же день повернувся до Києва для підготовки рішення про виділення коштів. "Переговори були надзвичайно складними, - повідомив після візиту міністр закордонних справ Арсеній Яценюк. - Ми з Миколою Азаровим втратили по кілька кілограмів ваги і не спали дві ночі".
Подальші переговори в Бішкеку проводив заступник міністра економіки Валерій П’ятницький. У вівторок президент Віктор Ющенко підписав указ про виділення Бішкеку гуманітарної допомоги "у зв'язку із ситуацією, що склалася внаслідок землетрусу, який відбувся в Киргизькій Республіці і який призвів до руйнувань", а вчора Кабінет міністрів на засіданні вирішив виділити 138 млн грн ($27,3 млн).
Міністр економіки Анатолій Кінах не пов'язує перерахування грошей із СОТ. За його словами, гуманітарна допомога є відповіддю на прохання президента Киргизії Курманбека Бакієва виділити грошову допомогу у зв'язку із землетрусом. "Ця допомога дозволить створити атмосферу довіри і співробітництва у відносинах між двома країнами", - говорить він. Аналогічної думки дотримується і глава МЗС: "Ніяких міждержавних боргів 1992-1993 років Україна не визнавала, не визнає іне буде визнавати". Слід зазначити, що землетрусу в Киргизії відбуваються регулярно, останній раз - 6 жовтня, силою в 3,5-5 балів.
Одержавши підтвердження переказу коштів, Бішкек не став наполягати на зниженні Києвом мит, погодившись лише на збереження режиму вільної торгівлі між країнами, що діє відповідно до норм СНД. "У переговорах виникали питання фактичного характеру, однак ми пішли на поступки українській стороні, домовившись, що такі проблеми краще вирішувати відповідно до документів СНД", - сказав Абдуразаков. "З усіх інших позицій українська делегація домовилася - у протоколі ми гарантуємо збереження існуючої зони вільної торгівлі", - підтвердив радник Азарова Віталій Лук'яненко.
Як стало відомо, аналогічний протокол підписаний з В'єтнамом. "Незважаючи на те що в останній момент у робочу групу ввійшли В'єтнам і Гватемала, питання із цими країнами вже влагоджені, - уточнив Лук'яненко. - З В'єтнамом ми підписали протокол, а із Гватемалою в нас не було торговельних проблем - вистачило консультацій". Завершення двостороннього переговірного процесу дозволило Яценюку спрогнозувати, що вже до кінця цього року буде схвалений звіт робочої групи, що означає можливість вступу України в організацію на початку 2008 року. "Всі сторінки звіту фактично погоджені, і, власне кажучи, робоча група очікувала останнього протоколу", - сказав міністр.
Експерти розходяться в оцінках наслідків згоди України піти на вимоги Киргизії. "Вага Киргизії у світовій торгівлі наближена до нуля, тому ними був вибраний такий дрібний шантаж", - вважає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. "Відстрочка вступу України до СОТнавіть на рік не дасть українській економіці дістати прибуток, набагато більший, ніж $27 млн, - говорить аналітик ІК Millennium Capital Валентин Зеленюк. - Це уряд експортно орієнтований.
Якби переговори проводив уряд Юлії Тимошенко, він, мабуть, продовжиі торгуватися незважаючи на втрати компаній-експортерів". "Це велика помилка, - заявив екс-міністр економіки, кандидат у народні депутати від БЮТ Сергій Терьохін. - Погодившись на виплату радянських боргів, ми створили прецедент для Росії, Казахстану, Молдавії та інших країн. Тепер багато хто захочуть поліпшити своє фінансове становище за рахунок України". Як приклад експерти згадують переговори з Білорусією, яка обіцяла ратифікувати договір про білорусько-український кордон і її демаркацію тільки після сплати Україною боргу в розмірі $134 млн.
Економісти не виключають, що інші країни-члени СОТ можуть скористатися досвідом Киргизії. Директор економічних програм Центру ім. Разумкова Василь Юрчишин говорить, що виникла неприємна ситуація, коли член СОТ фактично затяг переговори, зажадавши неторгових поступок для себе. "Тепер повторення такого шантажу стосовно інших країн більш ніж імовірно", - вважає він.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
