333
Нам і свого не треба
— Фондовий ринок
Минулого тижня стало очевидно, що одна з найбільш голосних реприватизаційних епопей, затіяних переможцями помаранчевої революції, безславно завершилася. Фонд державного майна відмовляється від боротьби за 50%+1 акція Нікопольського заводу феросплавів, залишаючи його Віктору Пінчуку. Це дозволить зятеві екс-президента України Леоніда Кучми відсторонити від управління підприємством групу "Приват" Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова.
Минулого тижня стало відомо, що відомство пані Семенюк має намір припинити боротьбу за повернення в державну власність контрольного пакета акцій Нікопольського заводу феросплавів, придбаного в 2003 р. промислово-фінансовим консорціумом "Придніпров'я" Віктора Пінчука.
Як розповів Діловій столиці представник ФДМУ, приватизаційне відомство вирішило не подавати касаційну скаргу на рішення Київського апеляційного господарського суду в справі №2/168, що на початку жовтня 2007 р. визнав право власності ПФК "Придніпров'я" на цей актив. Дане рішення фактично ставить хрест на спробах держави повернути контроль над найбільшим у Європі виробником марганцевих феросплавів, які вживали з 2005 р.
Ще 22 березня поточного року палата у господарських справах Верховного суду України залишила в силі рішення Вищого госпсуду від 1 лютого 2007 р. у справі №2/168, відповідно до якого ФДМУ був визнаний законним власником контрольного пакета акцій НЗФ. Однак радуватися опонентам Віктора Михайловича довелося недовго. Незабаром виявилося, що інша палата Вищої судової інстанції країни (по адміністративних справах) незадовго до цього - 14 березня - за таємничих обставин задовольнила касаційну скаргу "Придніпров'я" і на підставі виняткових обставин скасувала усі раніше винесені вердикти по паралельній "ферросплавній справі" №18/196, направивши її на новий розгляд у Господарський суд Києва. У ланцюжку розглядів навколо НЗФ ця справа була первинною, оскільки стосувалася визнання недійсними рішень Фонду про продаж акцій ферросплавного заводу "Придніпров'ю" в 2003 р., і, відповідно, такий поворот подій додав розглядам зовсім нове забарвлення.
Повторний розгляд справи №18/196 у Господарському суді Києва закінчився черговим провалом для держави: 6 червня 2007 р. столична Феміда відмовила Генеральній прокуратурі в задоволенні позову приватизаційного відомства зразка 2003 р. про продаж НЗФ недійсним. На цей вердикт ФДМУ подав апеляцію в Київський апеляційний господарський суд, після чого туди прийшов лист за підписом першого заступника міністра Кабінету Міністрів Олени Лукаш, у якому було зазначено, що уряд не вбачає порушень його прав та інтересів під час приватизації НЗФ і погоджується з позицією Київського господарського суду. Це спровокувало досить нервову реакцію з боку глави ФДМУ Валентини Семенюк, що заявила, що її відомство не буде припиняти розглядів. Однак цій обіцянці так і не призначено було збутися - 28 вересня (за два дні до позачергових виборів у Верховну Раду) Фонд подав у суд заява про відмову від своєї апеляційної скарги, що у той же день була задоволена. Пояснити це чимось іншим, крім тактильного знайомства головного приватизатора України з вагомими аргументами, наданими екс-головним зятем країни, дуже складно.
Таким чином, рішення суду про відсутність порушень при продажі НЗФ набуло законної сили, однак для повного розгрому української влади юристам пана Пінчука необхідно було скасувати вердикти судів у вторинному розгляді по вже згаданій справі №2/168. Робота в даному напрямку почалася в середині травня 2007 р. Саме тоді ПФК "Придніпров'я" звернувся в Київський госпсуд із заявою про перегляд раніше винесених рішень на підставі нових обставин. 25 червня ця інстанція скасувала рішення і зобов'язала ФДМУ і Генпрокуратуру надати суду докази недійсності договорів купівлі-продажу акцій НЗФ, укладених в 2003 р. Ні ФДМУ, ні ГПУ таких доказів так і не пред'явили. Правда, Фонд держмайна все-таки подав скаргу на визначення суду першої інстанції в Апеляційний господарський суд, що у жовтні нинішнього року її успішно відхилив.
Після цього в приватизаційного відомства залишилася можливість продовжувати боротьбу з "Придніпров'ям" у касаційній інстанції, однак стало відомо, що скаргу Фонд держмайна дотепер у суд не подав і, як дають зрозуміти представники ФДМУ, подавати не планує. А це означає, що відомство Семенюк фактично зізналося в небажанні продовжувати боротьбу за один з найпривабливіших активів у гірничо-металургійному комплексі України.
Такий поворот подій знову робить пана Пінчука повноцінним власником 50%+1 акція НЗФ і цілком може викликати круті зміни на підприємстві. З 2006 р. завод за згодою Віктора Михайловича перейшов до управління співвласників Приватбанку Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова, що контролюють блокуючий пакет акцій НЗФ (близько 26%).
Надалі Пінчук і приватівці вирішили офіційно оформити своє примирення і залучили для цього посередника - групу VS Energy Михайла Воєводіна, Євгенія Гінера, Сергія Шаповалова та Олександра Бабакова, що за її послуги, за різними оцінками, відійшло порядку 10% акцій НЗФ. Проте під контролем Віктора Михайловича, з обліком відвойованого в держави пакета в 50%+1 акція, залишилося більше 60% цінних паперів, що дає йому підстави претендувати на відновлення чільних позицій на підприємстві.
Юрій Єрьомін
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
