490
Просто, як прибуток
— Енергетика
Поки навколо Кременчуцького нафтопереробного заводу киплять політичні пристрасті, компанія Укртатнафта, чиїм основним активом НПЗ і є, опублікувала звіт про свій поточний стан", пише журналіст російської Незалежної газети Валентина Метальникова в матеріалі, який видання публікує у своєму сьогоднішньому номері.
Як випливає з інформаційного повідомлення "Укртатнафти", у жовтні прибуток компанії склав 6,7 млн. грн.
Цифра не настільки вже вражаюча. Але може так здатися, тільки якщо не враховувати ситуації. А вона така: це - перший прибуток за останні роки. І отриманий він замість запланованого збитку у чверть мільярда гривень.
Більше того, у прибутковому жовтні завод переробив тільки 388,8 тис. тонн нафти. А у вересні було перероблено 544,2 тис. тонн нафти, на третину більше, і це принесло збитки.
І ще одне характерне зауваження: перелом від збитковості до прибутковості відбувся менш ніж за два тижні.
Власне, переломною датою можна вважати 19 жовтня 2007 року. У цей день змінилася команда топ-менеджерів компанії. На думку колишніх керівників, це відбулося в результаті рейдерського захоплення. А якщо опиратися на офіційні документи, то в цей день крісло голови правління "Укртатнафти" знову зайняв Павло Овчаренко - він був відновлений Верховним судом України на своїй колишній посаді, яку посідав в 2003-2004 роках.
Внутршньокорпоративна суперечка була роздута до міждержавної проблеми
Перше, що зробив новий керуючий, - перевів відносини з контрагентами на ринкові рейки, позбувшись від посередників і монополістів. Кременчуцький НПЗ перейшов на прямі контракти з компаніями - власниками мереж АЗС і великими промисловими підприємствами. Крім того, було усунуто монопольне положення оператора в галузі реалізації нафтопродуктів виробництва АТ "Укртатнафта" - компанії "Новойл". Колишні топ-менеджери не тільки довірили ТОВ "Новойл" "ексклюзивне" право поставляти продукцію заводу на внутрішній ринок України, але і надали їм максимальну знижку від прейскуранту заводу - 24 дол. на тонну.
Вже ці перші кроки зі звільнення від посередницьких пут позбавили підприємство від збитків і принесли перші прибутки. Але ж за 10 днів це вдалося реалізувати тільки в сфері збуту. Поки ті ж проблеми зберігаються і з постачаннями. Завод, одним з основних акціонерів якого є компанія "Татнафта", цього року не уклав ні однієї прямої угоди з постачальником-акціонером. Більш того, перший заступник генерального директора ВАТ "Татнафта", відповідальний за реалізацію нафти, одночасно є акціонером і членом спостережної ради ЗАТ "Укртатнафта". Тобто питання постачання повинне б вирішуватися не просто прямо, а буквально в одному кабінеті. Але, судячи з результатів, саме в цьому кабінеті і були прийняті принципово інші рішення.
Антиросійські сили в Україні з радістю підхоплюють тему "енергетичного шантажу" і "втручання у внутрішні справи суверенних держав"
Передбачалося, очевидно, що використання "сірих схем" постачань дозволить мінімізувати оподатковування підприємства. Однак на ділі ланцюжок посередників, вибудуваний між ВАТ "Татнафта" і ЗАТ "Укртатнафта", не тільки ускладнював процес поставок, але і максимально його здорожував. Нафта купувалася в татарської сторони за ціною нижчою за ринкову і навіть нижчою собівартості видобутку, продавалася в Україну за найвищою ціною, так ще і виплата податків перекладалася з посередників на Кременчуцький НПЗ. Таким чином, і "Татнафта", і завод не тільки втрачали прибуток, але і виявлялися в боргу перед податківцями. За словами Павла Овчаренка, тільки з квітня по вересень 2007 року з використанням схем ухилення від податків при постачаннях нафти на підприємства компанія втратила 1 млрд. грн. Крім того, хоча посередники були Кременчуцькому НПЗ не потрібні, заборгованість заводу перед ними наростала як снігова лавина і досягла майже півмільярда доларів. Ще трохи - і підприємство виявилося б банкрутом. Найбільший нафтопереробний завод України, що забезпечує до половини потреб країни в моторному паливі, перейшов би в приватні руки.
Прихід нової команди керівників перервав не тільки ланцюг збитків, але і процес виведення провідного підприємства із власності України і Татарстану. Документи, що розкривають схеми непривабливої діяльності колишніх топ-менеджерів, передані в правоохоронні органи і керівництву Республіки Татарстан.
Зміщені керівники не тільки втратили важелі впливу на підприємство, яке було майже в них у руках, але й опинилися перед загрозою судових розглядів. І закон, і економічна доцільність вимагають відсторонення колишньої команди. Єдине, що може втримати на плаву колишніх топ-менеджерів, - політичний галас. Викликати його сьогодні, коли стосунки Росії і України і без того багато в чому неоднозначні, виявилося не так вже важко. Внутрішньокорпоративна суперечка була роздута до міждержавної проблеми. Антиросійські сили в Україні з радістю підхоплюють тему "енергетичного шантажу" і "втручання у внутрішні справи суверенних держав". Цьому сприяє і масштаб діяльності спірного підприємства: все-таки найбільший НПЗ країни. Однак політичні спекуляції не повинні заслонити суть справи. А вона така: на заводі відновлена законність, підприємство почало приносити перший прибуток, загроза, що нависла над правами власності акціонерів, ліквідована. Прозорий бізнес не може наносити збитки. Якщо хтось із політиків вважає інакше, справа не в бізнесі - справа в політиці.
ЗАТ "Укртатнафта"
ЗАТ "Укртатнафта" була створена в 1994 році на базі найбільшого в Україні Кременчуцького НПЗ, потужності якого були розраховані на переробку 18 млн. тонн високосіркової татарської нафти. На частку Кременчуцького НПЗ припадає 40-50% всього виробленого в Україні бензину, дизельного палива і мазуту. Частки в "Укртатнафті" розподілені так: 61,35% - Україна; 37,391% - Татарстан.
За матеріалами: Корреспондент.net
Поділитися новиною
