2149
Анатолій Балюк: Джентельмени ходять в клуб в смокінгах
Глава Держкомісії з цінних паперів і фондового ринку Анатолій Балюк розповів "Економічним известиям", що збирається кидати курити, але не має наміру залишати роботу в комісії, якщо на те не буде волі президента.
Питання: Чи ввійшла ДКЦПФР у перелік регуляторів, що потрапили під розподіл між політичними силами в коаліційній угоді?
Балюк: Мені здається, що ввійшла. У нас же основна вправа в політиці та економіці - це ділити і віднімати. Користолюбсько-податково-споживацько-політична модель, я я б так це охарактеризував.
В: Як ви ставитесь до інформації про бажання кандидата в депутати від БЮТ Андрія Портнова прийти на пост глави комісії?
Балюк: Мені здається, Андрію Портнову це вже нецікаво. Він попрацював у парламенті, розширив свої обрії і повертатися в комісію вже не буде. Тим більше якщо при кадрових перестановках буде порушена якась процедура, наприклад, строк каденції (панові Балюку залишилося працювати ще 3,5 роки), то при зміні коаліційної більшості наступних глав ДКЦПФР можна буде знову відправити у відставку.
В: Але ж це пан Портнов і ще 47 депутатів подали конституційне подання в КС про перепідпорядкування Держкомісії від президента Кабінету міністрів?
Балюк: Імовірність зміни уряду вища, ніж зміни президента. Уявіть собі, який розгардіяш почнеться в регуляторній політиці, якщо після кожної зміни персонального складу Кабміну будуть мінятися члени ДКЦПФР, НБУ... Нацбанк - це гроші. ДКЦПФР - це теж гроші, але оформлені у вигляді акцій. Тому цей інститут повинен бути захищений від політичної кон'юнктури. Якщо владу не влаштовують голова або члени комісії, то існує безліч способів на них впливати. Наприклад, якщо президент скаже мені, що не задоволений моєю роботою, то я піднімуся і спокійно піду.
В: А в вас були розмови із президентом по кадрам у Держкомісії?
Балюк: Ніяких розмов із цього приводу між мною і главою держави не було. Я призначений президентом, і поки його рішення по моїй кандидатурі не буде, я продовжу роботу.
В: Як ви оцінюєте ймовірність прийняття основних законів, які гальмують розвиток фондового ринку, після формування нової Верховної Ради?
Балюк: А ви вважаєте, що вона нова? Цього року в парламент не пройшов Володимир Бойко (глава ММК ім. Ілліча, супротивник закону про АТ), але з'явився Олександр Слободян (президент ЗАТ "Оболонь"), якого не було в Раді V скликання. Мені здається, у цьому складі Ради перешкоджати проходженню закону про АТ не буде і Володимир Матвієнко, адже НБУ вже прийняв виправлення до закону "Про банки і банківську діяльність", по яких банки протягом наступних трьох років повинні реорганізуватися у ВАТ. От у мене на столі лежить папка із проектами 17 законів ("Про акціонерні товариства", "Про депозитарну систему", "Про похідні інструменти", "Про протидію рейдерству" і т.д.), і я гарантую, що якщо їх прийняти, то фондовий ринок почне розвиватися дуже динамічно.
В: Але це вже не перше проходження цих законів через парламент...
Балюк: Точно. Вони вже по четвертому колу проходять у парламент, і все безглуздо. Тому що сьогодні ці закони не потрібні політичним елітам. Як говорив мені один діяч у парламенті: що, мол, ти сюди ходиш? Нам у мутній водичці легше рибку ловити. Для довідки приведу такий приклад: в Україні залишилося 630 підприємств, у яких є державна частка. Причому в 204 компаніях у ФДМ контрольний пакет акцій.
В: А чому вітчизняні компанії так слабко торгуються на фондовому ринку? Free float низький, бажання виходити на ринок немає...
Балюк: Немає ліквідності, тому що ніхто не хоче випускати акції на ринок. Усі намагаються сконцентрувати в руках максимально велику кількість акцій, вивести прибуток в іноземну юрисдикцію і там одержувати дивіденди. Насправді прибуток, що зараз дають українські підприємства, дуже високий. Але все-таки, мені здається, що великий бізнес уже готовий до того, щоб відмовитися мінімізувати прибуток, піти з офшорної юрисдикції, стати більш соціально відповідальним. Це одна з гарантій збереження бізнесу. Потрібно змінити культуру власника, щоб він зрозумів, що для нього набагато вигідніше працювати на зростання капіталізації компанії. Тому що потім можна вийти на зовнішні ринки, провести IPO та одержати за свої акції такі величезні гроші, що про мінімізацію податків уже і думати не прийдеться.
В: А при чому тут внутрішній ринок?
Балюк: При тому, що коли компанії підуть за кордон, то в інвесторів виникне резонне питання: а чому ви не торгуєтеся на внутрішньому ринку? Що у вас там не в порядку? Коли це питання буде задано, українські бізнесмени будуть активно працювати на українському фондовому ринку. Гляньте на топ-100 російських компаній - їхня загальна капіталізація зараз більше трильйона доларів. В Україні про таку оцінку говорити не можна, тому що немає публічної оцінки вартості навіть найбільших компаній. Багато хто проводять сьогодні злиття і поглинання, але у вигляді українських "междусобойчиков". Причому про нові корпоративні ланцюжки ринку зовсім нічого невідомо.
В: Що потрібно, щоб власники українських підприємств розкрили свою власність?
Балюк: По-перше, потрібний нормальний Податковий кодекс. По-друге, необхідна податкова амністія. І, нарешті, по-третє, потрібно відмовитися від практики проведення аукціонів із продажу держпідприємств. От чому не відбувається приватизація великих компаній сьогодні? Тому що там сидить менеджмент, що боїться втратити своє місце після зміни власника. І вони впливають на формування умов приватизаційних конкурсів так, що брати участь у них ніхто не може. Якщо ж ми будемо продавати акції держпідприємств на біржі невеликими пакетами, то одержимо чітку, справедливу оцінку компаній. Власник, що заплатив за акції справедливу ціну, уже не буде боятися реприватизації. Крім того, якщо потім власник буде виводити акції купленої компанії в free float - вони будуть захищені, і люди не будуть ризикувати, вкладаючи в них свої гроші. Але ж на носі пенсійна реформа, коли на фондовий ринок вийдуть величезні гроші пенсіонерів. Потрібно бути готовим до цього і захищати корпоративні права акціонерів.
В: А чому цього не відбувається?
Балюк: Виходить, це кому-небудь потрібно. У всякому разі, рішення президента, наші звернення із пропозиціями скасувати всілякі конкурси, аукціони і т.п. залишають без уваги. Для мене дотепер залишається загадкою, навіщо нам потрібний центр сертифікатних аукціонів. Чим він цінний? Що, через нього дотепер іде продаж держвласності? Тоді навіщо говорити про прозорість... Приміром, ми зараз займаємося створенням умов, щоб депозитарні розписки випускалися на акції українських компаній прямо, а не через офшорні юрисдикції. Але для цього необхідно гарантувати іноземним інвесторам право власності на українські акції. Закордонний пенсійний фонд повинен бути впевнений, що якщо він сьогодні купить собі в портфель 2% акцій якої-небудь компанії, то завтра наші діячі їх не розмиють. Тому що якщо написано, що джентльмени ходять у клуб у смокінгах, то в постолах і з гармошкою туди не пустять.
В: А НБУ дозволить продавати акції українських компаній прямо за кордон? Адже це потенційний відтік капіталу за кордон...
Балюк: У нас триває дуже серйозна дискусія із цього приводу з Нацбанком. З одного боку, дійсно, замість того, щоб закордонні капітали приходили на внутрішній фондовий ринок, створюються умови для переходу торгів на закордонні майданчики. З іншого боку - гроші, отримані власниками українських компаній, прийдуть в Україну і будуть спрямовані на модернізацію виробництва і його розвиток. Звичайно, вторинний ринок буде перебувати і за кордоном. Але, на мій погляд, це нормальна плата за залучення інвестицій.
В: Для обліку прав власності на акції українських компаній потрібна працююча депозитарна система.
Балюк: У нас склалася така система, що для держави цінність мають тільки ОВДЗ, тому ними займається Мінфін і Нацбанк. Корпоративні ж права в нас ураховуються абияк. Мені набридло три роки битися над однією і тією ж проблемою. Якщо побудовані моделі не можуть довести, що вони заслуговують право одержати центральний статус, виходить, щось із ними не так. Потрібно це визнати і відмовитися від них. Звичайно, МФС - працююча структура, через яку обслуговується ринок. Але там дотепер існує конфлікт інтересів власників, не проходять зборів акціонерів. Це ризик для збереження прав власності. Модель НДУ і зовсім дотепер непрацююча.
В: Тому ви почали заявляти, що депозитарій потрібно створювати на базі НБУ, а від послуг МФС і НДУ необхідно відмовитися?
Балюк: Так. Тому що іншого виходу і вирішення проблеми, що тягнеться вже 12 років, я не бачу. Депозитарій, створений на базі центрального банку, - це нормальна практика. Приміром, у Польщі акціонерами центрального депозитарію є центробанк, міністерства фінансів і економіки. І нікому це не створює проблем, тому що держава - це найбільш стабільна організаційна структура.
В: А Нацбанк не проти, щоб на нього навісили функцію депозитарію?
Балюк: Ні. Ми обговорювали це із главою центрального банку Володимиром Стельмахом, і він підтримав ідею, тому що розуміє важливість розвитку фондового ринку. Це ж теж один з інструментів грошово-кредитної політики, за яку відповідає НБУ. У парламент буде поданий відповідний закон, він уже готовий. Тепер потрібна підтримка політичних еліт і президента, щоб він був прийнятий. І ми вирішимо проблему створення центрального депозитарію.
В: А ви зможете протистояти Віктору Івченку, що вхожий, здається, в усі владні кабінети?
Балюк: Протистояння панові Івченку - це не ціль мого життя. Давайте дивитися на речі по-іншому: якщо запропонована ним модель центрального депозитарію не дала результатів, виходить, вона неправильно посіяна. Існування такого важливого інституту як центральний депозитарій не повинно залежати від волі однієї людини.
В: А як бути з держпрограмою розвитку ринків капіталу, що сьогодні повинен прийняти Кабмін?
Балюк: Не знаю. Але в нас програми часто не виконуються. А якщо і виконуються, то завжди з певними коректуваннями.
В: Чому ДКЦПФР не реєструє додемісію НДУ?
Балюк: На це є кілька причин. По-перше, позов МФС про визнання додемісії нелегітимною. По-друге, існують звернення до комісії з боку Генпрокуратури і СБУ. По-третє, є непогодженість у процедурі проведення додемісії: власник повинен був прийняти відповідне рішення за п'ять днів до проведення зборів акціонерів, тобто 4 жовтня. Рішення ж було прийнято 8 жовтня, а оприлюднено на сайті 2 жовтня. ДКЦПФР вирішила реєструвати додемісію тоді, коли всі питання про її законність будуть зняті.
В: Що робить комісія для вирішення проблеми існування подвійних реєстрів?
Балюк: Іде до переведення документообігу компаній у бездокументарну форму, скорочення кількості реєстраторів і зберігальників. Я вже три роки намагаюся домогтися різкого збільшення мінімального статутного фонду для КУА, торговців, реєстраторів і зберігальників. Торговець - це той же інвестиційний банк, так давайте зробимо EUR5 млн. мінімальною вимогою до капіталу. Давайте піднімемо мінімальний капітал реєстраторів і зберігальників до EUR1 млн. Але як тільки комісія це пропонує, нас відразу обзивають волюнтаристами, які хочуть за замовленням великих торговців знищити дріб'язок. Тим часом відбуваються випадки, коли до реєстратора вламуються в офіс, забирають єдиний комп'ютер, на якому зберігається вся інформація, і тікають... Якщо власники компаній згодні зіштовхуватися з таким ризиком, то нехай підтримують дрібних торговців, зберігальників і реєстраторів. Якщо ні, тоді необхідно приймати відповідні законодавчі зміни (показує на папку із проектами законів). Проблему подвійних реєстрів розігріває і українська судова система. Тому що не комісія приймає рішення, який реєстр правильний, а суд. Тому ми можемо тільки знерухомити акції компанії, щоб емітент міг усередині себе розібратися з реєстром і реєстратором.
В: Але ж це комісія дає оцінку правильності або неправильності реєстру...
Балюк: Таке право в комісії дійсно є, але ми пропонуємо парламенту внести зміни в регулююче діяльність комісії законодавство, щоб такого права в ДКЦПФР не було. Ми також домагаємося зараз прозорості реєстрів, хоча б для акціонерів компанії, регулятора і Держфінмоніторингу. Щоб кожний з них міг одержати в реєстратора виписку, хто є співвласником компанії. Рішення повинне бути за Радою.
В: Чи продовжує комісія зараз перевіряти фондові біржі? Відносно недавно ви заявляли про необхідність скоротити їхню кількість.
Балюк: Ми вирішили не йти силовим шляхом і не скорочувати кількість бірж штучно. Ринок сам урегулює цю проблему. Наприклад, якщо ми зараз поїдемо на яку-небудь із бірж, те реальних торгів там просто не побачимо. А ринок уже дозрів для торгівлі по методу поставка проти платежу. Тому той, хто першим створить дійсну біржу, що дозволить торгувати в режимі реального часу, той і залишиться на ринку. Інші підуть.
В: Це буде Олександр Гінзбург, що купив УМВБ?
Балюк: Він або хтось інший, хто зможе і захоче вкласти гроші в біржові технології. До речі, гроші невеликі, тому трансформація біржового ринку буде відбуватися досить швидко.
В: Чи закінчилися суди між учасниками ринку і комісією з питання рейтингування?
Балюк: Поки ні. Останнє засідання Вищого господарського суду заплановано на середину листопада, рішення якого повинне поставити крапку в цьому питанні. Думаю, на початку наступного року в Україні з'являться ще два-три рейтингові агентства, які будуть проводити оцінку підприємств. Головне, щоб регулювання їхньої діяльності не було м'яким. Тому що якщо рейтингам перестануть вірити, це буде серйозним ударом по фондовому ринку.
Анатолій Іванович Балюк народився 27 січня 1963 р. у с. Радивонівка Великобагачанського району Полтавської обл. В 1985 р. закінчив Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, факультет міжнародних відносин і міжнародного права. До серпня 1997 р. - начальник зведеного відділу зовнішньоекономічних зв'язків Міністерства економіки. Із серпня 1997 р. по грудень 1999 р.- помічник і перший помічник прем'єр-міністра Валерія Пустовойтенко. З листопада 2002 р. - помічник президента. З 24 червня 2004 р. - голова ДКЦПФР, член наглядових рад "Укрнафти" та "Укртелекому".
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
