689
Держбанки поховали ідею переведення на обслуговування до себе рахунків держпідприємств
— Валюта
Про пристрасті, що вирували рік тому навколо переведення рахунків державних підприємств на обслуговування в держбанки тепер вже мало хто згадує.
За підрахунками фінансистів, тільки близько 40% підприємств ПЕК і не більше 10-15% компаній інших секторів економіки змінили банк і почали обслуговуватися в державних фінустановах.
Ощадбанк відвоював тільки енергетиків
Ідея переведення компаній державного сектора на обслуговування в державні Ощадбанк і Укрексімбанк літала в урядових кулуарах не перший рік і на перший погляд здавалася цілком здоровою. Кабмін як представник власника державних фінустанов повинен піклуватися про їх благополуччя, допомагаючи вигідними "замовленнями".
"Це має економічний сенс із погляду держави, тому що в цьому випадку ресурси держструктур теоретично працювали б на саму державу, а не на комерційні банки. При цьому мінімізуються ризики банкрутства держбанку і, відповідно, втрат грошей для держкомпаній", - пояснив директор казначейства КБ Хрещатик Олексій Козирєв. Імовірно, кабмінівських чиновників надихав і досвід Росії, яка у свій час перевела держпідприємства на обслуговування в Ощадбанк, що багато чим допомогло йому ввійти у світовий ТОП-100.
Підтримувало урядові новації і саме керівництво державних фінустанов. За словами тодішнього першого заступника голови правління Ощадбанка Андрія Пишного, його банк був готовий взятися за обслуговування енергоринку, авіабудування і житлово-комунальної сфери, а також переманити до себе з Авалю (хоча б деякі проекти) Укрпошту, і Укрзалізницю, яка у той час активно співробітничала з Експрес-банком і ПриватБанком.
Документально сама ідея була зафіксована в бюджеті-2006. Втілити ж її в життя, та й то, частково, вдалося лише до середини минулого року: відповідно до урядової постанови від 24 липня 2006 року новим уповноваженим банком енергоринку був призначений Ощадбанк. Тим самим Кабінет Міністрів поставив жирну крапку в багаторічній боротьбі між Ощадним банком і Промінвестбанком за енергетиків, щомісячний обіг на розподільних рахунках яких сьогодні оцінюють в 2-2,5 млрд. грн.
Нагадаємо, що Промінвестбанк був створений в 1992 році на руїнах радянських фінустанов. Від СРСР нам дісталися філії Держбанку (Промбудбанку СРСР), Зовнішекономбанку та Ощадбанку УРСР. З них виросли Ощадбанк України, Державний експортно-імпортний банк, Промбудбанк перетворився відразу в три нових, які розділили між собою клієнтуру за спеціалізацією: Агропромбанк Україна одержав рахунки сільгоспвиробників, Укрсоцбанк - структури соціально-культурної сфери, торгівлі і послуг, ПІБу ж відійшли всі промислові підприємства країни, що забезпечило йому на той момент 60% активів всієї банківської системи. Зберігати цей статус фінустанові допомагала позиція глави правління Володимира Матвієнка.
"Коли приходить новий прем'єр, новий уряд - для мене найважливіше знайти з ним контакт. Я завжди підтримую уряд, коли йому важко", - не раз заявляв він. І все-таки, цього разу, йому не допомогли ні можливість входити в найвищі кабінети країни, ні те, що його вихованці періодично з'являлися то заступниками міністра фінансів, то керівниками структурних підрозділів НБУ. Слабким аргументом виявилося і висунута тоді Матвієнком вимога перед тим, як відбирати в ПІБу рахунку енергетиків, повернути його фінустанові 2,2 млрд. грн. заборгованості за виданими ним кредитами. Позиція тодішнього прем'єра Юрія Єханурова щодо переведення енергетиків на обслуговування в Ощадбанк виявилася непохитною. А сам "народний банк" у співдружності з Укрексімбанком змогли прокредитувати енергетиків, щоб ті, йдучи з Промінвестбанку, могли погасити раніше залучені там позики.
Держпідприємства надали перевагу економічній вигоді
Куди складніше було "підбити на зраду" "своїм" банкам інші держпідприємства. На відміну від стратегічних компаній, для яких Кабмін вправі вибирати уповноважений банк, їм уряд міг лише рекомендувати перевести свої рахунки в Укрексімбанк або Ощадбанк. Полум'яним двигуном цієї ідеї виступив тодішній міністр економіки Арсеній Яценюк.
Однак його запал швидко згас після зустрічі з банкірами. Ті, як з'ясувалося, виявилися зовсім не проти віддати своїх великих клієнтів державним банкам. Однак разом із цим, як і ПІБ, зажадали для початку взяти на себе і всі їх кредити. Така готовність спричинила занепокоєння в керівництва державних фінустанов, які побоялося, що в першу чергу комерційні банки "нагородять" їх проблемними позиками. А тому й не так завзято почали підтримувати урядову ініціативу.
Не в захваті від неї виявилася і більшість підприємств із державною участю. "Більша, але поки ще "неповоротка" мережа відділень Ощадбанку, низькі зарплати і плинність кадрів роблять його послуги неконкурентоспроможними в порівнянні з комерційними банками. Не дозволяє змінити ситуацію і кадрова чехарда в керівництві фінустанов. Вартість його розрахунково-касового обслуговування на сьогоднішній день завищена в порівнянні з конкурентами, як мінімум, на 20-30%. Також неконкурентоспроможні за ставками у порівнянні із провідними гравцями ринку його овердрафти і кредити", - пояснив ситуацію один зі столичних банкірів.
"Деякі держпідприємства частково перейшли на обслуговування в Укрексімбанк, одержавши привабливі умови. Однак через деякий час ринком прокотилася інформація про те, що банк впритул підійшов до межі виконання нормативу адекватності капіталу (що загрожувало згортанням кредитування). Рішення ж про збільшення статутного фонду в держбанках приймаються не просто. Якщо будь-який комерційний банк здатний вирішити ці питання протягом місяця-двох, то відповідна процедура в держбанках може займати більше півроку. Що, вочевидь, не сприяє залученню нових клієнтів", - доповнив колегу керівник Київської обласної філії АКБ Укрсоцбанк Андрій Оністрат. А тому комерційним банкам можна поки особливо не переживати щодо можливої втрати великих державних клієнтів.
За матеріалами: BIN
Поділитися новиною
