Де насправді збирають імпортні авто — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Де насправді збирають імпортні авто

12981
Виробники запевняють - можна. Мовляв, стандарти якості скрізь однакові. "Деньги" ж вважають - не завжди: найдорожчі і якісні авто майже завжди збираються тільки на батьківщині бренду.
Напевно, багато хто чув, що кращі авто - німецьким та японські, корейцям до них залишилося зовсім небагато, китайці незабаром захоплять увесь світ, але їм треба підтягтися, а російські машини - не зовсім машини. З кожним днем ці стереотипи все сильніше віддаляються від реальності. Насправді, є значно більше країн, де виробляються автомобілі відомих брендів, і не завжди країна-виробник збігається з батьківщиною бренду.
Багато автовиробників розміщають заводи в усім світі, і причини для цього в кожного свої. Для одних важлива вартість робочої сили і наявність пільг з боку держави, для інших - логістика. Тому й виявляється, що Toyota, Nissan і Suzuki - не завжди "японці", а Renault - не обов'язково француз. Для споживача ж має значення тільки його особистий автомобіль. У свідомості простого українця, що несе свої грошики в автосалон, батьківщина бренду і країна виробництва автомобіля – одне й теж. На практиці це, м'яко говорячи, не зовсім так. Абсолютно однакові машини випускаються в різних мережах планети, і залежно від ринку, на який вони розраховані, можуть варіюватися їх комплектації.
Опитані експерти, всі до єдиного, запевняють, що стандарти якості, які виробники встановлюють для заводів у різних країнах, однакові. Не залежно від того, де зібрані Volkswagen або Nissan, це однаково Volkswagen або Nissan. "Рівень якісного контролю на всіх заводах Nissan однаково високий", - заявляє керівник відділу маркетингу компанії "Ніссан Мотор Україна" Андрій Нестеренко. "На всіх без винятку заводах Volkswagen стандарти якості єдині", - вторить йому PR-менеджер "Інтеркар Україна ЛТД" (генерального імпортера Volkswagen в Україні) Олександр Богдан.
Темне походження
Позиція дилерів більш ніж ясна. Розхвалювати авто продаваних ними марок - це їх робота. І все-таки виникає питання: якщо всі автомобілі, незалежно від місця зборки, однакові, чому найбільш престижні моделі збирають на батьківщині бренду? Наприклад, дорогі моделі Renault - тільки у Франції, Nissan та Toyota - тільки в Японії, автомобілі преміум-класу Infiniti - у Японії та США. А в Subaru дуже пишаються тим, що їх автомобілі збираються винятково з "рідних" машинокомплектів. І ще - якщо немає різниці, де зібрана машина, чому тоді продавці всіляко приховують цю інформацію від покупців? Якщо не поставити пряме запитання про місце зборки автомобіля, можна так і не довідатися, звідки він родом. Наприклад, у пошуках Nissan Tiida ми подзвонили в автосалон "Кий Авто". Продавець-консультант розповів все про комплектацію, ціни та терміни поставки, але коли автор запитав: "А звідки їх везуть?", представник офіційного дилера розгубився і відповів: "Такої інформації поки немає, може, з Японії, а може, із Бразилії". Останнє припущення кореспондента особливо здивувало, адже, за наявною інформацією, Tiida збирають у Японії та Мексиці. Тоді ми передзвонили в автосалон "альтернативного" дилера "Японські автомобілі". Виявилося, що там "конячки" чистокровно японські, правда теплолюбні - призначені для арабського ринку, тому без підігріву сидінь і дзеркал.
Є, в принципі, торговці, які чесно дозволяють покупцеві вибрати "родовід" своєї конячки. Наприклад, на сайті www.suzuki.ua потенційним покупцям пропонують зупинитися на одній із двох країн виробництва Suzuki Swift - Японії або Угорщині. Залежно від обраної країни відкриваються два абсолютно різних прайс-листи - відрізняються комплектації і їх кількість, опції, а також ціна авто. Шановний читач без підскизки здогадається, у якому прайсі машини дорожче.
"Як світовий автовиробник ми використаємо методику виробничої диверсифікованості. Наші заводи розкидані в усьому світі: Іспанія, Японія, Великобританія, Мексика, Південна Корея, США, Єгипет, ПАР і так далі", - розповідає Нестеренко. В Україну офіційно поставляються автомобілі з перших п'яти країн.
Розлучення і дівоче прізвище
Іноді виробники з метою економії своїх і клієнтських грошей поєднуються в тимчасові (або постійні) альянси для створення спільних моделей - щоб заощадити на розробці. В результаті однакові або дуже схожі автомобілі носять на радіаторних решітках різні "шильдики" і мають різні імена в паспорті.
Коли журналіст Олена купувала Suzuki SX4, вона знала, що цю модель Suzuki розробили разом з Fiat, тому одного чудового дня в її машини з'являться брати під італійським брендом. Однак, з огляду на історію спільного виробництва Toyota Aygo, Peugeot 107, Cirtoen C1, дівчина вважала, що італійські родичі зовні будуть відрізнятися від її японського "всюдихідця". До величезного розчарування автолюбительки, Fiat Sedici за винятком обважень і варіантів кольорів кузова зовні повністю повторив її улюблене авто.
Завдяки об'єднанню зусиль при розробці нової моделі виробники заощаджують досить багато грошей. А "діти" від таких "шлюбів" виходять цілком вдалими - ну ще б пак, адже вони успадковують краще у своїх іменитих "батьків".
Неоригінальні автоексперти в один голос пророкують подібним до тандемів світле майбутнє - адже з кожним роком автомобілі стають все дорожчими, а, заощаджуючи на розробці, можна знизити собівартість авто.
Ще один варіант економії - купити ліцензію на виробництво вже знятої моделі. Так зробили в Soueast - заплатили Mitsubishi за право реінкарнувати Lancer 1997-го модельного року і навіть двигун "міцушний" на Lioncel поставили. А що? Покупці від нього просто в захваті - за розумні гроші можна купити симпатичного "японо-китайця".
Хто де
З кожним роком змінюються переваги інвесторів щодо країн, у яких будуть будувати заводи. Зараз на гребені популярності Росія і Китай. І Росії величезний власний ринок, тому країна привертає підвищену увагу з боку виробників. У Китаї заборонено імпорт автомобілів, тому бажаючі відкусити шматок цього мільярдного пирога повинні розташовувати виробничі потужності по ту сторону великої стіни.
Ще недавно активно розвивалася і Туреччина: уряд країни дуже люб'язний до інвесторів, а країна дуже вигідно розташована - до великих європейських ринків просто рукою подати. До цього модно було будувати заводи в Мексиці.
Глобалізація розвивається не перший десяток років, тому зараз зрозуміти, хто звідки родом, вже досить важко. Наприклад, автомобілі Renault, які продаються на українському ринку, виробляються в Туреччині та Іспанії, і тільки відносно дорогі моделі - у Франції. А Toyota поставляє в Східну Європу автомобілі, зроблені у Великобританії, Франції, Туреччині, і тільки найбільш престижні моделі випускаються в Японії. А BMW, Honda та Mitsubishi побудували заводи в Китаї.
Коли середньостатистичний автолюбитель-сноб чує про те, що машину зібрали в Китаї або Туреччині - країнах, що славляться підробками чого завгодно, бажання витратити на таке авто пару-трійку десятків тисяч кровно зароблених доларів у нього звичайно зникає. А якщо через зборку не на батьківщині бренду вартість автомобіля знижується, термін поставки зменшується?.. Однаково немає? Тоді останній аргумент - з кожним роком частка автомобілів, зроблених поза "історичною батьківщиною" бренду, буде рости. Глобалізація...Не могла глобалізація обійти стороною й Україну. З кожним роком український портфель автовиробників все ширше: Daewoo, Chevrolet, Opel і так далі. Тепер навіть покупці "китайців" не можуть бути впевнені в тому, що їх машину зібрали в Піднебесній - українські автовиробники запустили великовузлову зборку цих автомобілів. В Україні роблять Great Wall, Geely, Chery та інших. Також тут збирають машинокомплекти корейських брендів. До "найкрутіших" автомобілів, які "зроблені рідними руками", відносяться деякі моделі Audi та Mercedes-Benz.
Перевіряємо родовід
Якщо небажання вірити на слово продавцеві, який стверджує, що машина тільки зійшла з порому з Японії, можна провести власне міні-розслідування. Для цього треба спочатку спробувати якимсь чином роздобути в салоні вантажну митну декларацію. У ній, за ідеєю, повинна бути зазначена вся необхідна для ідентифікації авто інформація, у тому числі країна і завод-виготовлювач. Правда, „ушлі” автомани запевняють, що частенько у відповідній графі документа вказується "000". Це означає, що країна походження невідома.
А ще розібратися з родовідом сталевого коня можна за допомогою сертифіката відповідності. Якщо покупцеві вдасться "видряпати" такий папірець у менеджерів салону, то в ній він виявить масу різної інформації. У тому числі й зборки, що вказує на місце.
Походження машинки можна обчислити і за VIN-кодом. В сучасних авто його нескладно відшукати під вітровим склом ліворуч у верхній частині інструментальної панелі або на лівій передній стійці. До речі, він є й у не настільки важкодоступному місці - у техпаспорті. Отож, цей самий VIN (Vehicle Identification Number) розповість про автомобіль багато цікавого - про країну-виробника, завод, марку, моделі, модельний рік і рік випуску.
Втім, метод перевірки країни походження авто за допомогою VIN-коду має стільки прихильників, скільки і супротивників. Адже з'ясувати, наприклад, на якому конкретно заводі зібрано авто, досить непросто. Тому що ця інформація відповідає 11-му символу номера і відповідає лише одній літері І все-таки: в опитаних, які володіють, наприклад, автомобілями японських брендів, VIN-коди починаються із символу "j". Що неначебто вказує на японське походження.
Неісторична батьківщина
чи варто купувати машину, зроблену не на батьківщині бренда?
За
1. Менше чекати машину.
2. Машина дешевше.
3. Продукція всіх заводів одного бренду відповідає його стандартам якості.
Проти
1. Вважається, що моделі із країни походження бренду, кращі.
2. Гарний "понт" дорожче грошей, тому японський або німецький шарм набагато привабливіший "локалізованого".
3. На батьківщині бренду збираються найдорожчі і якісні моделі.
Знаки і сигнатури
17 символів VIN-коду:
1 - країна виготовлення;
2 - виробник;
3 - тип транспортного засобу;
4-8 - тип кузова, тип двигуна, модель, серія і так далі;
9 - контрольна сума VIN;
10 - календарний або модельний рік виробництва;
11 - завод зборки;
12-17 - послідовність проходу через складальний конвеєр.
Вузли різного розміру
Види зборки автомобілів
- Великовузлова зборка - SKD (від англ. Semi Knocked Down) - технологія ввезення автомобілів в обхід імпортних мит. Технологія полягає в тому, що повністю готові автомобілі розбирають на невелику кількість частин і у такому вигляді ввозять на територію держави, де провадиться "зборка SKD".
- Мілковузловая зборка - СК (Completely Knocked Down) - повний цикл виробництва, включаючи штампування деталей, зварювання та фарбування.
Хто звідки?
Країни, з яких могли приїхати авто українців
За матеріалами:
Деньги.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас