1052
Кризу перечекають дома
— Кредит&Депозит
Банки пеходять на внутрішні джерела залучення коштів. Якщо в першому півріччі вони активно черпали ресурси в Європі, то зараз роблять ставку на розміщення своїх облігацій на українському ринку. Експерти впевнені, що тут у жовтні-листопаді вони зможуть залучати рекордно дешеві кошти, причому в значних обсягах.
Вимушений патріотизм
Активізація банків на внутрішньому ринку облігацій сьогодні вражає не тільки фінансистів, але й регулятора. Держкомісія з цінних паперів і фондовому ринку минулого тижня повідомила про останні затверджені емісії: тільки з 7 по 13 вересня вона зареєструвала чотири випуски боргових банківських паперів на загальну суму 1,34 млрд грн. Альфа-банк одержав дозвіл на випуск облігацій на 600 млн грн., банк "Дельта" - на 500 млн грн., ТАС-комерцбанк - на 140 млн грн., Правекс-Банк - на 100 млн грн. Причому фінансисти стверджують, що це тільки початок, і прогнозують найближчим часом черги нових випусків. "До кінця року ми збираємося ще розміщати облігації, думаю, на 100-150 млн грн.", - поділився з "ДС" планами на майбутнє директор департаменту інвестиційного бізнесу АКБ "Правекс-Банк" Владислав Новиков. "Цього року ми вже здійснили чотири виходи з облігаціями на 880 млн грн. і у найближчі місяці готуємо ще одну емісію на 100 млн грн.", - доповнив колегу директор казначейства банку "Хрещатик" Олексій Козирєв.
Фінустанови сьогодні домінують на внутрішньому борговому ринку. "За січень-вересень банки випустили облігацій на 8,6 млрд грн. Це 43% загального обсягу випусків корпоративних облігацій в Україні за цей період в у чотири рази більше банківських випусків дев'яти місяців 2006 року", - розповів начальник управління інвестиційнно-банківських послуг АКБ "Укрсоцбанк" Ерік Найман.
Осіннє тяжіння фінансистів до внутрішніх запозичень зараз пояснюють досить просто. "Головна причина - активне кредитування довгострокових проектів, що у свою чергу призводить до значного попиту банків на "довгі" ресурси, необхідні для перекриття виникаючих розривів з ліквідності", - відзначив Козирєв. У першому півріччі коштів на зростаючі кредитні потреби черпалися переважно за кордоном. Тоді, за даними Нацбанку, зовнішні запозичення збільшилися відразу на 50,5% (до $21,2 млрд). Однак з початком фінансових потрясінь у світі, що вилилися в кризу ліквідності в Європі та США і більш підозріле відношення до банків-позичальників, до них дуже швидко охолонули. "Ставки з синдикованих кредитів для наших фінустанов зросли із середніх 9,5 до 11% річних, що, звичайно ж, досить дорого. Одночасно скоротилися теміни кредитування - в основному до одного року, дуже рідко надаються позики до трьох років", - розповів директор департаменту цінних паперів і корпоративного управління банку "Хрещатик" Людмила Гнатовська.
Крім того, нарощування запозичень у нацвалюті повністю укладається в глобальну програму банків з переведення в гривню споживчого кредитування - довгострокової іпотеки (із кредитуванням до 25 років) і автокредитування (5-7 років). Її фінансисти почали у вересні і мають намір розвивати не тільки до кінця 2007 р., але й наступного року. Тому обіцяють збільшувати залучення нацвалюти, незважаючи на те що на сьогоднішній день її цілком достатньо.
Борги стануть об'ємнішими
Експерти впевнені, що протягом жовтня-грудня вітчизняні фінансисти займуть вичікувальну позицію і будуть дуже рідко з'являтися на європейських площадках. "Ми вважаємо, що банки не стануть проявляти надмірної активності щодо виходів на зовнішні ринки доти, поки вартість ресурсу, що підвищилася в результаті іпотечної кризи в Сполучених Штатах, не знизиться", - підкреслив фінансовий аналітик Parex Asset Management Ukraine Олексій Дударенко. Рідкі ж виходи наших фінустанов на зовнішні ринки будуть носити локальний характер. "Сьогодні прокредитуватися під LIBOR+1,5% можна лише у випадку, якщо домовленість про запозичення була досягнута до кризи, або мова йде про клубні синдикати (їх організують іноземні банки для своїх "дочок" в Україні) або перекредитовані (новим синдикованим кредитом замінюється старий)", - сказав Владислав Новіков.
На світовому тлі досить заманливо виглядає внутрішній ринок. В умовах високої гривневої ліквідності - залишки банків на коррахунках восени зросли на 4,2 млрд грн. (до 23,2 млрд грн.), в Україні можна позичати на 1-2% дешевше, ніж на початку року. "Великі фінустанови можуть розміщати трирічні внутрішні облігації під 12% річних, середні - під 13-13,5%", - розповів аналітик інвесткомпанії "Альфа-капітал" Сергій Кульпинський. При цьому, щоправда, фінансисти змушені будуть пропонувати інвесторам папери з офертою - вона дозволяє покупцям позбуватися від ЦБ, продаючи їх емітенту (той зобов'язаний їх купити). Банки ж, що розміщають випуски восени, стануть частіше прописувати своє право міняти ставку з облігацій, тобто впроваджувати так називані плаваючі купони.
За оптимістичними прогнозами наша банківська система зможе пропрацбвати в умовах високої ліквідності до грудня включно, песимістичним - до кінця листопада. У цей час фінансисти будуть мати більші шанси активніше нарощувати свої борги. "Протягом січня-вересня найбільші банки збільшили середній розмір емісій своїх облігацій на 35-50 млн (до 200 млн грн.), великі і середні - на 20-25 млн (до 50-100 млн грн.). Якщо в країні не зміниться економічна і політична ситуація, то фінустанови першої групи зможуть розміщати облігації ще на 40-50 млн грн., другої і третьої - на 25 млн грн.", - спрогнозувала Людмила Гнатовська. За розрахунками фінансистів, загальний обсяг випусків банківських облігацій до кінця року може вирости на 35-40%.
Олена Лисенко
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
