354
Київ грає проти "Газпрому"
— Енергетика
Україна зацікавлена в тому, щоб зупинити будівництво другої черги газопроводу Nord Stream, який повинен пройти чере дно Балтійського моря з Росії в Німеччину.
Це необхідно, вважають у Мінпаливенерго, щоб Газпром не зміг скоротити обсяги транспортування палива в ЄС через українську газотранспортну систему (ГТС).
Керівник прес-служби Мінпаливенерго Костянтин Бородін повідомив "і", що під час переговорів глави паливного відомства Юрія Бойко з міністром економіки та технологій Німеччини Міхаелем Глоссом, які пройшли в Одесі, була зроблена "спроба простимулювати німецьку сторону домогтися приросту поставок російського газу з українського напрямку, а не через газопровід Nord Stream". Учасники переговорів обговорювали можливості гармонізації проекту розширення потужностей української ГТС у рамках консорціуму з її управління з будівництвом магістралі Nord Stream.
Передбачається, що це буде другий етап українсько-німецького співробітництва в рамках консорціуму. Першим етапом розширення ГТС повинно стати спорудження газопроводу Богородчани - Ужгород за підтримкою Газпрому, що дозволить до 2010 р. збільшити пропускну здатність ГТС в ужгородському напрямку на 20 млрд. куб. м.
Протягом декількох років будівництво гілки Богородчани - Ужгород відкладається через заяви Газпрому про необхідність передачі в управління консорціуму всієї української ГТС і незгоди із цим української сторони. Восени 2004 р. Газпром і Нафтогаз почали активну підготовку до будівництва гілки і навіть відібрали підрядників (генпідрядник - Нафтогазбуд). Однак деякі депутати Верховної Ради подали в Конституційний суд подання із проханням витлумачити юридичну чинність договору між компаніями і визнати необхідність його ратифікації на рівні парламенту. Після президентських виборів Україна і Росія так і не домовилися про будівництво гілки, проект був заморожений.
За оцінками Нафтогазу, якщо консорціум запустить нову гілку Богородчани - Ужгород, обсяги прокачування газу через територію України збільшаться до 140 млрд. куб. м на рік. Вартість проекту - не менше $1,5 млрд. Загальна пропускна здатність нашої ГТС на виході досягає 178,5 млрд. куб. м на рік, і вони можуть бути повністю затребувані Газпромом для задоволення постійно зростаючого попиту в Європі.
Будівництвом магістралі Nord Stream займається Газпром разом з німецькими компаніями BASF і E. ON. Очікується, що перша нитка магістралі буде введена в експлуатацію в 2010 р. Її щорічна пропускна здатність складе 27,5 млрд. куб. м. Також передбачається будівництво другої нитки газопроводу, що дозволить удвічі збільшити обсяги транспортування палива з Nord Stream - до 55 млрд. куб. м на рік.
Цільовими ринками поставок з цієї магістралі є Німеччина, Великобританія, Нідерланди, Франція, Данія. Якщо вона запрацює на повну потужність, то Газпром, як вважають у Мінпаливенерго, зможе зменшити транзит газу через українську ГТС, а наша країна в результаті втратить домінуючі позиції в транспортуванні російського газу в європейські країни.
У міністерстві вважають, що це твердження особливо актуальне з урахуванням того, що до 2010 р. Газпром планує ввести в експлуатацію три нових трубопроводи в обхід України (крім Nord Stream, у планах російської монополії також будівництво магістралі "Південний потік" і другої черги "Блакитного потоку" через дно Чорного моря). Через ці трубопроводих Газпром планує поставляти на європейські ринки близько 100 млрд. куб. м газу на рік.
Зараз через Україну в Західну Європу надходить понад 80% експортованого російського газу. За даними Укртрансгазу, в 2006 р. у європейському напрямку через нашу ГТС було транспортовано 113,8 млрд. куб. м газу, при загальному обсязі експорту Газпрому в країни ЄС 161,5 млрд. куб. м. Доходи України від газового транзиту склали близько $2 млрд.
ТОВ "Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України" із частками у 50% в України та Росії було створено в 2002 р. з ініціативи президента Леоніда Кучми. Офіційно оголошеною метою консорціуму стало залучення інвестицій у модернізацію і розвиток української ГТС, що поєднує 36 тис. км газопроводів, 79 компресорних станцій і 13 підземних сховищ. Москва і Київ не проти залучення до управління цим величезним господарством також європейських енергокомпаній, серед яких називалися німецький Ruhrgas і французький Gas de France.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
