358
Київ грає проти "Газпрому"
— Енергетика
Україна зацікавлена в тому, щоб зупинити будівництво другої черги газопроводу Nord Stream, який повинен пройти чере дно Балтійського моря з Росії в Німеччину.
Це необхідно, вважають у Мінпаливенерго, щоб Газпром не зміг скоротити обсяги транспортування палива в ЄС через українську газотранспортну систему (ГТС).
Керівник прес-служби Мінпаливенерго Костянтин Бородін повідомив "і", що під час переговорів глави паливного відомства Юрія Бойко з міністром економіки та технологій Німеччини Міхаелем Глоссом, які пройшли в Одесі, була зроблена "спроба простимулювати німецьку сторону домогтися приросту поставок російського газу з українського напрямку, а не через газопровід Nord Stream". Учасники переговорів обговорювали можливості гармонізації проекту розширення потужностей української ГТС у рамках консорціуму з її управління з будівництвом магістралі Nord Stream.
Передбачається, що це буде другий етап українсько-німецького співробітництва в рамках консорціуму. Першим етапом розширення ГТС повинно стати спорудження газопроводу Богородчани - Ужгород за підтримкою Газпрому, що дозволить до 2010 р. збільшити пропускну здатність ГТС в ужгородському напрямку на 20 млрд. куб. м.
Протягом декількох років будівництво гілки Богородчани - Ужгород відкладається через заяви Газпрому про необхідність передачі в управління консорціуму всієї української ГТС і незгоди із цим української сторони. Восени 2004 р. Газпром і Нафтогаз почали активну підготовку до будівництва гілки і навіть відібрали підрядників (генпідрядник - Нафтогазбуд). Однак деякі депутати Верховної Ради подали в Конституційний суд подання із проханням витлумачити юридичну чинність договору між компаніями і визнати необхідність його ратифікації на рівні парламенту. Після президентських виборів Україна і Росія так і не домовилися про будівництво гілки, проект був заморожений.
За оцінками Нафтогазу, якщо консорціум запустить нову гілку Богородчани - Ужгород, обсяги прокачування газу через територію України збільшаться до 140 млрд. куб. м на рік. Вартість проекту - не менше $1,5 млрд. Загальна пропускна здатність нашої ГТС на виході досягає 178,5 млрд. куб. м на рік, і вони можуть бути повністю затребувані Газпромом для задоволення постійно зростаючого попиту в Європі.
Будівництвом магістралі Nord Stream займається Газпром разом з німецькими компаніями BASF і E. ON. Очікується, що перша нитка магістралі буде введена в експлуатацію в 2010 р. Її щорічна пропускна здатність складе 27,5 млрд. куб. м. Також передбачається будівництво другої нитки газопроводу, що дозволить удвічі збільшити обсяги транспортування палива з Nord Stream - до 55 млрд. куб. м на рік.
Цільовими ринками поставок з цієї магістралі є Німеччина, Великобританія, Нідерланди, Франція, Данія. Якщо вона запрацює на повну потужність, то Газпром, як вважають у Мінпаливенерго, зможе зменшити транзит газу через українську ГТС, а наша країна в результаті втратить домінуючі позиції в транспортуванні російського газу в європейські країни.
У міністерстві вважають, що це твердження особливо актуальне з урахуванням того, що до 2010 р. Газпром планує ввести в експлуатацію три нових трубопроводи в обхід України (крім Nord Stream, у планах російської монополії також будівництво магістралі "Південний потік" і другої черги "Блакитного потоку" через дно Чорного моря). Через ці трубопроводих Газпром планує поставляти на європейські ринки близько 100 млрд. куб. м газу на рік.
Зараз через Україну в Західну Європу надходить понад 80% експортованого російського газу. За даними Укртрансгазу, в 2006 р. у європейському напрямку через нашу ГТС було транспортовано 113,8 млрд. куб. м газу, при загальному обсязі експорту Газпрому в країни ЄС 161,5 млрд. куб. м. Доходи України від газового транзиту склали близько $2 млрд.
ТОВ "Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України" із частками у 50% в України та Росії було створено в 2002 р. з ініціативи президента Леоніда Кучми. Офіційно оголошеною метою консорціуму стало залучення інвестицій у модернізацію і розвиток української ГТС, що поєднує 36 тис. км газопроводів, 79 компресорних станцій і 13 підземних сховищ. Москва і Київ не проти залучення до управління цим величезним господарством також європейських енергокомпаній, серед яких називалися німецький Ruhrgas і французький Gas de France.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
Також за темою
Україна у жовтні збільшила імпорт електроенергії у 2,5 раза
Чому неможливо спрогнозувати графіки відключень світла на тиждень
Болгарія вирішила зупинити експорт нафтопродуктів до ЄС через санкції проти «Лукойлу»
Туреччина скорочує закупівлі російської нафти після санкцій США
Нафта продовжує зростати після того, як ОПЕК+ призупинила збільшення видобутку у 1 кварталі
Підтримка партнерів G7 допоможе Україні впевнено пройти опалювальний сезон
