488
Банки, гроші, два ствола
— Кримінал
МВС і Нацбанк шукають способи підвищення безпеки банків. І лобіюють інтереси Державної служби охорони.
"Поки можу сказати тільки те, що затриманих ні", - традиційна відповідь правоохоронців у половині випадків зухвалих пограбувань кредитних установ у різних кінцях країни. Також не є секретом, які версії в першу чергу відпрацьовує слідство. У дев'яти столичних випадках представники правоохоронних органів заявили, що насамперед буде перевірятися можлива причетність до злочинів охоронців банків.
На думку оперативників, останні пограбування фінустанов були здійснені за допомогою охорони й триватимуть і далі. "Зловмисники шукають легкий шлях проникнення в банки, - сказав "Інвестгазеті" один з оперативних співробітників МВС. - А найпростіший - увійти в довіру до охоронця. Для цього найчастіше бандити використовують дружні зв'язки й та обставини, що в охорони невисока зарплата. Людина, що охороняє мільйони, отримує копійки, тому його легко схилити до злочину. До того ж банківські служби безпеки погано перевіряють тих людей, які йдуть охороняти гроші громадян".
2007 рік вирізнився збільшенням числа збройних нападів на фінансово-кредитні установи, у чотири рази перевищивши кількість пограбувань, зроблених за аналогічний період минулого року. З початку року їх відбулося понад сорок. Левова частина пограбувань припадає на регіони. Від подібних набігів зловмисників страждає й столиця, де було зафіксовано дев'ять із 44 нападів на банківські філії. Серед найбільш голосних – трикратний напад на Приватбанк у різних частинах міста - 4 червня, 17 липня й 28 серпня. Загальний збиток банку оцінюється в межах 25 тис. дол. Жертвою самого великого з київських пограбувань став Райффайзен Банк Аваль, що втратив 480 тис. дол.
У регіонах найбільш масштабним виявилося пограбування Інкомбанку у Феодосії, де охоронець і двоє спільників спустошили касу на 2 млн грн. З арештом двох грабіжників банку вдалося повернути 1,79 млн. Ще 200 тис. грн залишилися в їхнього спільника.
И запитати немає з кого...
Акцент на роздробі змусив банки більш інтенсивно вибудовувати філіальну мережу. Через високу концентрацію фінансово-кредитних установ у великих містах банки змушені займати вільні ніші в "глибинці", і в таких випадках кількість найчастіше досягається на шкоду якості, як мінімум - якості банківської безпеки.
Для банкірів безпека установ - це насамперед видатки. А тому захищеність внесків населення фактично прямо залежить від тої ціни, що стягують охоронні агентства і їхня державна альтернатива - Державна служба охорони при МВС України, точніше - Департамент ДСО. При цьому вартість послуг приватних і державних охоронців помітно відрізняється, оскільки право на носіння вогнепальної зброї, а значить - і можливість повноцінно убезпечити банк - є тільки в працівників ДСО.
Банкіри й Антимонопольний комітет України, у свою чергу, заявляють про монополізацію послуг ДСО на ринку озброєних охоронних послуг. А будучи єдиною установою, що надає такого роду послуги, ДСО періодично підвищує їхня вартість, що в результаті (ще в 2001 році) вилилася в конфлікт між ДСО з однієї сторони й Асоціацією українських банків, Українською федерацією працівників недержавних служб безпеки з іншої. Наприкінці 2001 року ДСО вперше підняла оплату своїх послуг у півтора^-два разу всупереч заздалегідь підписаним договорам. При цьому, відмовляючись платити нову ціну, банки попросту втрачали якої-небудь охорони. Тоді ситуація була дозволена завдяки втручанню Кабміну, і вартість охорони збільшилася лише на 40%. Але через рік, у грудні 2003 року, від ДСО знову надійшли пропозиції про новий рівень цін - вище колишніх на 30-60%. Ще рік - і перед банкірами знову з'явився оновлений прайс-аркуш. Так тривало донедавна. Наприкінці минулого року ДСО заявила про намір підняти в 2007 році ціни на 15-70%.
На даний момент за безпеку банкам доводиться платити від 20 грн за годину міліцейської охорони або від
12 грн за годину цивільної охорони. Фінустанови можуть обрати й третій варіант - установлення технічних коштів охорони. У такому випадку прийде платити як за підключення сигналізації й відеокамер і їхнє обслуговування, так і за можливість приїзду групи швидкого реагування якщо буде потреба. По даним ДСО, її охоронними послугами зараз користуються 9890 фінансово-кредитних установ - центральних банківських офісів і відділень.
Тобто майже половина всіх існуючих у країні. Ще біля чверті банків віддають перевагу приватним службам безпеки, послуги яких коштують удвічі дешевше послуг державної й власної відомчої охорони. Інші ж, а таких біля третини, взагалі не охороняються і є легкою здобиччю для грабіжників.
Крім того, банкам доводиться витрачатися на супровід охоронцями касирів з коштами й на інкасацію й транспортування валюти, сплачуючи від 0,01 до 0,5% від перевезеної суми. За останньою інформацією, про супровід касирів між банками й ДСО діє 2310 договорів, ще 1568 договорів стосуються інкасації.
Кредит з урахуванням охорони
Дорожнеча служби безпеки б'є не тільки по бюджетах банків-клієнтів, але й по кишені позичальників, що звертаються в ці установи. У той час як ДСО підвищує охоронні тарифи, банки намагаються окупити свої видатки за рахунок збільшення прибутків. У першу чергу за рахунок підвищення процентної ставки по кредитах.
"Реалізація в банківській сфері пропозицій ДСО приведе до збільшення видатків банків на утримання охорони, а це, у свою чергу, вплине на збільшення вартості кредитних ресурсів, що стане на шляху їхнього залучення в реальний сектор економіки, для малих, середніх підприємств і населення", - попереджав ще три роки тому президент АУБ Олександр Сугоняко.
На думку банкірів, рівноцінна конкуренція на ринку збройної охорони буде вигідної не тільки банкам-клієнтам, які виграють від більше низьких розцінок, але й державі. ГСО, будучи частиною МВС, фінансується з держбюджету. Якщо банки зможуть самостійно вибирати, кого залучати для охорони установ, навантаження на ДСО зменшиться, і, відповідно, скоротиться необхідність у бюджетних коштах. У той же час, як відзначають в АУБ, зменшення статті видатків банків на охорону призведе до збільшення суми валового оподатковування фінустанов, тобто коштів, що прямо надходять у держбюджет.
Поки ж хвиля пограбувань змусила не тільки потерпілі банки задуматися про поліпшення охорони. "МВС буде наполягати на посиленні охоронних заходів, - заявив недавно Володимир Поліщук, прес-секретар ДУ МВС у м. Києві. - Особливо це стосується філій невеликих комерційних банків, оскільки на сьогодні значна частина з них охороняється на невідповідному рівні".
На цьому ж наполягає й Нацбанк, що у зв'язку з останніми подіями провів спільне засідання з МВС.
Банкіри та силовики прийнялися за розробку програми підвищення банківської безпеки. Вона зобов'яже фінустанови забезпечити як фізичну охорону, так і технічні кошти безпеки. При цьому програма наголошує на більш тісному співробітництві з ДСО, а виходить, проблему конкуренції на ринку охоронних послуг вона не вирішить.
Олена Снєжко
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
