374
Зекономимо на безпеці?
— Кримінал
Жорстка економія дбайливих фінансистів на безпеці своїх банківських відділень у серпні вилилася в низку зухвалих пограбувань фінустанов. Напади на них фіксувалися по всій країні, а втрати безтурботних банкірів, що відмовилися від міліцейської охорони, досягли мільйонів доларів. Але, незважаючи на це, ті як і раніше не бажають переплачувати за фізичну охорону й мають намір зробити ставку на технічні кошти захисту
Минулого тижня увагу банкірів на безпеку звернув не тільки Нацбанк, що з початку року вже кілька разів призивав підопічних ефективніше захищатися від грабіжників, але й Міністерство внутрішніх справ. Правоохоронників приголомшила серпнева статистика - тільки за один місяць відбулося п'ять нападів на банківські відділення (з них три - на підрозділи Приватбанку).
Останній наліт був зроблений у столиці: 28 серпня невідомі напали на відділення Приватбанку в Деснянському районі й винесли 30 тис. грн. і $6 тис. Усього ж протягом січня-липня зафіксованоі 44 напади, що в чотири рази більше, ніж за аналогічний період 2006 р. Найбільше грабіжників залучають київські фінустанови - їх грабували дев'ять разів, Одеси й Донецька (по 4 випадки), а також Запоріжжя (3). Головним потерпілим виявився Інпромбанк, у якому відбулося найбільше пограбування - зловмисник викрав майже 2 млн грн.
Фінансисти визнають, що провиною всьому стала повальна економія на безпеці й безтурботність банківських співробітників. "Зараз усі захоплені збільшенням кількості своїх відділень по країні щоб максимально дорого продатися іноземцям фінансисти намагаються обзавестися широкою мережею. І мало хто в цій гонці віддає належне безпеки. Далеко не всі крапки продажів охороняються, у відділеннях не встановлюються камери спостереження, а каси не устатковуються броньованим склом", - відзначив в інтерв'ю Діловій столиці голова правління Банку НРБ Владислав Кравець. Причому наплювацьке відношення до свого захисту зовсім не виходить за рамки вимог регулятора.
"Всі фінустанови при відкритті нових офісів керуються відповідним положенням НБУ. Переважна більшість пунктів цього документа пропонується виконувати "на розсуд керівництва банку", тому кожна фінустанова має свій рівень захисту", - доповнив його віце-президент з індивідуального бізнесу Діамантбанку Олег Шкурко. За даними МВС, на сьогоднішній день взагалі не охороняється 6588 банківських крапок (або 31,2% від загальної кількості діючих), під захистом Держслужби охорони знаходиться 9169 точок (43,5%), приватних охоронних служб - 3745 (17,7%), власних служб безпеки - 1600 (7,6%).
Як правило, найчастіше нападають на дрібні підрозділи фінустанов, украй рідко зустрічаються випадки нальотів на центральні офіси банків. Злочинці йдуть шляхом найменшого опору - атакують найбільш беззахисні відділення.
"На мій погляд, найменш захищеними з погляду безпеки є невеликі відділення. Системи безпеки й фізична охорона коштують недешево, тому найчастіше для невеликих відділень виділяють мізерні суми на цю сферу", - розповів голова наглядацької ради банку "Демарк" Олександр Стеценко.
Правоохоронники пропонують уже не тільки стандартні методи запобігання грабежів - обов'язкова наявність охоронця (із ДСО або приватної охоронної служби) у кожному відділенні, камер спостереження й куленепробивних стекол на касах (висотою до стелі).
"Недавно міліція запропонувала нам нововведення - разом з іншими комерційними структурами узяти на себе видатки з установки загальної системи міського відеоспостереження. Ми його підтримали. Зараз обговорюємо, у яких саме місцях міста краще встановити відповідне обладнання", - заявив заступник голови правління АКБ "Укрсоцбанк" Сергій Побережний.
Одночасно системщики беруться й за більше глобальні проекти. Голова правління Приватбанку Олександр Дубілет повідомив минулого тижня про плани до кінця 2007 р. установити супутникову систему відеоспостереження за підрозділами фінустанови. Передбачається, що вона дозволить фахівцям служби безпеки отримувати всю інформацію про ситуацію у відділеннях і в режимі реального часу ухвалювати рішення щодо способу реагування на позаштатну ситуацію.
"Фахівці служби безпеки зможуть набагато ефективніше організувати захист, чим касир або охоронець, що знаходиться під дулом автомата нападаючого", - відзначив він. Тепер фінансисти подумують про додаткові грошові уливання в безпеку, але із властивою їмощадливістю.
"Думаю, що збільшення витрат у захист банківських підрозділів до кінця року складе 15–20%", - спрогнозував Стеценко. Фінансисти розраховують на те, що цього вистачить, щоб зупинити хвилю злочинності в цій сфері
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
