834
Банкінг на пляжі
— Кредит&Депозит
Кількість бажаючих відвідати країни близького та далекого зарубіжжя з кожним роком зростає. Тільки за минулий рік, за даними Держкомстату, число громадян, які їхали за рубіж, склало майже 17 млн. чоловік, перевищивши показники 2005 року на 422 тис. осіб.
Цього року, навіть по самих песимістичних прогнозах, приріст складе ще півмільйону людей. Причини для поїздок різноманітні: ділові зустрічі, організовані екскурсії та просто приватні поїздки.
Саме останній тип поїздок збільшується найшвидшими темпами. Причина тому - не тільки зростаючі прибутки українців, але й можливості, які відкривають їм банкіри. Сьогодні фінустанови з задоволенням не тільки відправляють за кордон, але й "споряджають" всією необхідною фінансовою атрибутикою в поїздці. При цьому - непогано заробляючи.
За оцінками експертів, в 2006 році українці залишили за кордоном порядку 2,8 млрд дол. Нескладний підрахунок показує, що в середньому один українець витратив в 2006 році за рубежем близько 165 дол. При цьому практично 30% українських грошей залишилося в Росії, інші кошти осіли в Польщі (22,7%), Угорщини (11,7%) і Туреччини (4,8%). Згідно даним Нацбанку, тільки в першому кварталі цього року кількість туристичних поїздок, оплачених українцями, виросло майже в півтори рази.
Відпустка в борг
Перше, що банки поспішають запропонувати туристам - кредити на відпустку. Правда, спеціальні програми по кредитуванню від'їжджаючих існують не у всіх фінустановах. Більшість із них обмежуються кредитами на загальні цілі, вартість яких може досягати 35% річних.
Як правило, термін подібних кредитів нетривалий - максимум два роки, а доступні суми не перевищують 10 тис. грн, при наявності цілого ряду вимог, у тому числі й першого внеску, який може досягати 20% вартості подорожі. Для одержання коштів іноді навіть не обов'язково приходити в банк, кредит можна одержати, не виходячи з агентства. Але якщо питання з путівкою вже вирішений і банкіри з радістю пропонують усілякі інструменти для оплати товарів і послуг за рубежем.
Карта для платежу У своїх радах тим, хто їде за кордон, банкіри неоднозначні. Хтось вважає, що надійніше всього їхати з готівкою, що дає можливість придбати що завгодно й де завгодно.
Тривіальний спосіб вирішити фінансове питання, відправляючись за кордон - купити на батьківщині основні валюти (долар, євро), а в країні перебування обміняти ці кошти на місцеві гроші. Українські банки заробляють на операціях купівлі-продажу валюти, а в іноземних банках туристові доведеться ще заплатити й комісію фінансовій установі, що складає 3-8% від суми обміну.
Багато фінансистів позитивно озиваються про дорожні чеки, при покупці яких виникає менше проблем у посольстві. Коштує, щоправда, відзначити, що так звані чекові ради невипадкові. Купивши чек на 1 тис. євро, клієнт залишить банку близько 10-20 євро, а якщо чек потрібно буде конвертувати назад у готівку, ця сума виросте ще в півтора разу.
Прибутки від туристичного бізнесу щорічно зростають. Фінансисти теж не залишаться в мінусі. По їхніх оцінках, українські банки зможуть заробити на турбизнесі не менше 30-50 млн дол.
Останнім часом з найбільшим ентузіазмом у банках люблять розповідати про платіжні карти, випуск яких установи вже поставили на потік. Як правило, тарифи й строки виготовлення скрізь однакова - різниця в ціні залежить лише від типу карти. Приміром, вартість найпростіший Visa Electron може варіюватися в межах 0-5 грн. Правда, обрадувавши клієнта низькою ціною, банкіри відразу ж попереджають - більш надійно брати карту класом вище - і проблем з нею може виникнути менше й довіри в іноземців вона викликає більше.
Відкриття й обслуговування карти класом вище залежно від банку й від класу буде коштувати 10-200 дол. Крім цього, багато банків зобов'язують клієнта до мінімальних сум, які повинні залишатися на залишку (від 50 дол.). Цікаво, що при цьому більшість банків відсотки на дані залишки не нараховують. Пояснюється це різницею між депозитною й платіжною картами, але й тут є нюанс - до депозитних карт інші вимоги й вони мають трохи інші можливості.
Оптимальним варіантом залишається комбінація кількох видів платіжних коштів. При цьому варто враховувати специфіку країни, де турист зібрався витрачати гроші. Банкіри наводять деякі приклади по комбінаціях платіжних карт і готівки. Найпоширеніший "діловий відпочинок" у Франції, Польщі, Швейцарії. Цільове використання коштів по платіжних картах - це оплата готелів, ресторанів, оренда авто, залів переговорів.
Лікувальний відпочинок пов'язаний з такими країнами, як Чехія, Угорщина, Ізраїль. Платіжними картками в цьому випадку розплачуються за проведення діагностики, обстеження, лікування, розміщення в лікувальних корпусах.
Так званий шоппінг - це насамперед Італія, Туреччина, Греція. Однак платіжними картками в основному користуються в Італії, а в Туреччині й Греції - готівкою.
Індивідуальний відпочинок на своєму авто розповсюджений у країнах Євросоюзу. Цільове використання коштів по платіжних картах - це оплата бензину, готелів, ресторанів, прокат спорядження.
Пляжний відпочинок характерний для Туреччини, Болгарії, Єгипту. Тут платіжні картки використовуються по мінімуму, в основному на оптову покупку сувенірів для родичів і знайомих. Екскурсійний відпочинок - це насамперед Чехія, Угорщина, Франція, Італія.
Цільове використання коштів по платіжних картах - це оплата готелів, ресторанів, екскурсійні й транспортні послуги. Виключення складають паломницькі тури в Ізраїль, Грецію, Росію, у яких туристи використовують в основному готівку.
Карткові каруселі
Приїхавши із платіжною картою за кордон, варто пам'ятати, що зняття наявних коштів через банкомати іноземних банків обійдуться недешево. Комісії за одержання необхідних коштів в іноземних банкоматах становлять 1-3%. Цікаво, що комісії не залежать від того, чи належить український банк до іноземної групи або фінустанова - рідна вітчизняна. Тому клієнтам банк-українських іноземців не варто очікувати теплого прийому європейських материнських структур. Крім того, зізнаються самі банкіри, з картами відбуваються різні проблеми.
"Найчастіше за кордоном люди зіштовхуються із проблемою втрати карти. Іноді клієнт виявляє, що строк її дії закінчився. Рідше відбувається розмагнічування пластику. У цих випадках існує можливість заміни картки або екстреної видачі готівки за кордоном (крім карт класу Electron/Electronic). Для цього на місці потрібно знайти офіс платіжної системи, через яку можна отримати тимчасову карту (без можливості зняття готівки) або живі гроші. Однак коштує ця послуга недешево: тимчасова карта порядку 200 дол., видача готівки - у півтора разу дешевше. Якщо часу вистачає, можна замовити перевипуск карти (будь-якого класу) у своєму банку, і протягом декількох днів вона буде доставлена кур'єрською поштою або коштами DHL. Ця послуга обійдеться значно дешевше, однак зажадає більше часу. Може трапитися, що карту вилучив банкомат. У цьому випадку доведеться чекати інкасації банкомату, а якщо такої можливості ні, - випускати нову карту вже в Україні", - розповідають у Правекс-Банку.
Необхідно також відзначити, що послуга екстреної допомоги доступна лише власникам карт класу не нижче Classic/Mass, але тут у кожному банку індивідуальні умови. В Укрсоцбанку клієнтам, що часто виїжджають за рубіж, банк рекомендує мати кілька карт.
"Все залежить від того, які карти банк запропонував клієнту: пін-пріорітетні, по яких завжди необхідне введення пін-коду, або ж карти, які обслуговуються по підписі. По другим - у випадку якщо був забутий пін-код, клієнт не зможе скористатися банкоматом, однак зможе провести операції в торговельних крапках і одержати готівку у відділеннях банку", - розповідає начальник відділу моніторингу клієнтських операцій Укрсоцбанку Оксана Задорожня.
Чимале значення має й валюта платіжної карти. Принцип такої: одна карта - одна валюта. Однак від валюти залежать і витрати клієнта, і заробітки банкірів. Кожний український банк домовляється з міжнародною платіжною системою, картки якої він випускає, про валюту розрахунків по операціях поза Україною. Так, Visa і MasterCard, як правило, ведуть розрахунки в європейській валюті в зоні євро, а в інших країнах - в американських доларах.
Таким чином, коли клієнт за рубежем оплачує покупку карткою українського банку, торгова точка через обслуговуючий її банк передає інформацію про кількість витрачених грошей платіжній системі. Остання, у свою чергу, конвертує валюту країни у валюту розрахунків з банком, що випустив карту. Після цього банк переводить названу системою суму в гривні за власним курсом, щоб списати її з карти.
Сам процес конвертації здорожує українцеві покупку за кордоном на 1%. Але, крім цієї суми, клієнт може втратити ще частина своїх грошей. Це пов'язане з тим, що курси валют, по яких проходить весь ланцюжок конвертацій, відрізняється від того, що ми бачимо в обмінниках, і як правило, грає не на користь клієнта. До того ж від моменту покупки до реального списання коштів проходить три-п'ять днів, за які також можуть відбутися істотні коливання валюти.
У цілому, потрібно бути готовим до того, що в підсумку з урахуванням всіх етапів конвертації прийде заплатити зайві 1-5% від суми покупки. Банкіри також попереджають про порушення, з якими можна зіткнутися при оплаті карткою в торгових точках у деяких країнах. Трапляється так, що деякі магазини беруть додаткову комісію, що є порушенням вимог платіжних систем. Тому вартість покупок при оплаті картою може вирости на 10%.
На подібних трансакціях клієнтів банкіри мають можливість непогано заробити. За інформацією VAB Банку, тільки за перше півріччя 2007 року більше 12 тисяч разів клієнти знімали гроші в банкоматах за рубежем і 22 тисячі разів розраховувалися картками в торгово-сервісній мережі. З урахуванням того, що основний відпускний період доводиться на III квартал 2007 року й населення останнім часом віддає перевагу відпочинку за рубежем, у банку очікують у другому півріччі збільшення цих показників.
"Туристи часто використають платіжні карти, коли відпочивають в ""цивілізованих" країнах - Німеччини, Франції, Швейцарії й т.п., де "великий кеш" вважається ознакою дурного тону й ПОС-термінали знаходяться на кожному розі. У країнах Сходу, таких як Туреччина і Єгипет, до платіжних карт ставляться із прохолодою - там звикли до готівки. Тим більше що більшість туристів в основному відпочивають по програмах "усе включено". Обсяг витрат туристів залежить від багатьох факторів: по-перше, від географії відпочинку, по-друге, основної його спрямованості, по-третє, фінансових можливостей самого туриста", - розповідає начальник відділу координації роботи регіональної мережі Управління розвитку карткового бізнесу VAB Банку Олена Соболєва-Тєрєщенко.
За її словами найбільш затребувані платіжні картки при так званому "діловому туризмі", коли їдуть не тільки відпочити, але й провести переговори, взяти участь у конференції, семінарі, змаганнях; при відпочинку, сумісному з лікуванням, шопінгом, індивідуальному відпочинку на своєму авто.
"У таких випадках туристи 90% видатків оплачують платіжною картою (ресторани, магазини, обстеження й лікування, прокат лижного спорядження, оренда авто, бензин)", - відзначає Соболєва-Тєрєщенко.
Продаж страховок
Можливість заробити їсти в банків і при продажі продуктів своїх партнерів
- страхових компаній. За словами провідного спеціаліста відділу туристичного страхування СК "ПРОВІДНА" Наталі Остапець, програма страхування приваблива як для банків, так і для їхніх клієнтів. Перші можуть розширити спектр надаваних послуг і підвищити свою конкурентоспроможність, другі - придбати страховий поліс для одержання візи, не звертаючись у страхову компанію.
Крім того, сьогодні ні для кого не секрет, що на ринку існує практика сплати комісійної винагороди банкам страховими компаніями. За твердженням банкірів, нічого загального такої комісії з "відкотами" не мають, оскільки, по-перше, це офіційні платежі на підставі договору між банком і страховою компанією, а по-друге, це та ж сама комісійна винагородаа, що страхова компанія платить своїм агентам у справах продажу страхових продуктів. Інакше кажучи, подорожчання для клієнта не відбувається, страхова компанія просто ділиться частиною свого прибутку із продавцем послуги. Звичайно розмір комісійних не перевищує 10-15% від суми страхової премії. За оцінками експертів, щорічний заробіток українських компаній на страхуванні туристів коливається в межах 4-8 млн дол., при цьому заробіток банків на продажі туристичних страховок може досягати кількох мільйонів доларів.
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
