397
Miltech-компанії України масово планують релокацію за кордон
Станом на жовтень 2025 року 51% приватних miltech-компаній, що входять до об’єднання «Технологічні сили України» (ТСУ), планують релокацію за кордон або вже перенесли бізнес.
Про це свідчить опитування ТСУ, презентоване під час заходу «Що чекає дронову індустрію? Сценарії 2026 року», передає Dev.ua.
Головні причини релокації
Серед основних чинників, які змушують компанії залишати Україну, респонденти назвали:
- 89% — безпекові ризики;
- 61% — неможливість експортувати продукцію;
- 56% — замалі обсяги державного замовлення за наявності виробничих потужностей для більшого обсягу.
Водночас 56% виробників озброєння, що входять до ТСУ, відзначили проактивні кроки держави для покращення бізнес-клімату в оборонному секторі, тоді як 41% не бачать позитивних змін.
Три сценарії розвитку дронової індустрії
Під час заходу представники ТСУ представили три можливі сценарії розвитку української дронової галузі у 2026 році: «status quo», негативний і позитивний.
Сценарій «Status quo» описує нинішні виклики для виробників: обмежене фінансування та відсутність єдиної державної політики підтримки локального виробника. Це стримує розвиток галузі та створює ризик втрати конкурентних позицій на внутрішньому й міжнародному ринках.
Негативний сценарій передбачає, що за скорочення держзамовлень і подальших обмежень на експорт виробники шукатимуть можливості для релокації, а Україна стане більш залежною від імпорту та зовнішньої допомоги.
Позитивний сценарій, за оцінкою ТСУ, означає новий етап розвитку оборонної промисловості завдяки ринковим умовам, стабільним правилам, можливості експорту технологій і продукції, а також розбудові партнерств із країнами-союзниками.
Дев’ять кроків до реалізації позитивного сценарію
ТСУ виокремило дев’ять напрямів, які допоможуть розвинути оборонно-технологічну галузь України:
- Укладання довгострокових контрактів, що охоплюють понад один бюджетний період.
- Забезпечення прозорості потреб війська та умов контрактування.
- Розвиток ефективних моделей оборонних закупівель.
- Преференції для національних виробників: кредити, дотації, інвестиційна підтримка.
- Прозорі правила контрольованого експорту надлишкової військової продукції.
- Єдина політика управління інтелектуальною власністю.
- Захист оборонних підприємств.
- Відкрита взаємодія між державою, виробниками та Силами оборони.
- Доступ до можливостей і фінансування від країн-партнерів.
За матеріалами: dev.ua
Поділитися новиною
Також за темою
Через шатдаун американські військові можуть залишитися без зарплат
Кому можуть зменшити виплати пенсії, а кому — забрати: думка адвоката
На яких автомобілях з’явилося ГБО у вересні
В Укренерго пояснили, чому сьогодні запровадили аварійні графіки відключення світла
Де в Європі туристи провели найбільше ночей (інфографіка)
Хорватія повертає обов’язкову військову службу, призовник отримуватиме 1100 євро щомісяця
