ПАРТНЕРСЬКА
Логістика України під час війни: виклики та перспективи
Війна в Україні суттєво змінила функціонування логістичних процесів у країні. Зруйнована інфраструктура, заблоковані порти та постійні загрози безпеці стали новими реаліями для бізнесу. Проте, попри всі труднощі, українська логістика демонструє здатність адаптуватися, а лідери галузі вже сьогодні закладають основи для майбутнього відновлення і розвитку. Як українська логістика адаптувалась до війни розбираємось разом з генеральним директором міжнародної логістичної компанії українського походження UNI-LAMAN GROUP Сорочиньским Геннадієм.
Uni-Laman Group — це українська компанія з понад 20-річним досвідом роботи у сфері міжнародної логістики. Її послуги охоплюють 9 країн світу, а власні логістичні сервіси, такі як митні склади, контейнерні потяги та страхування вантажів, роблять її унікальним гравцем на ринку.
Як війна змінила логістику?
З першими днями повномасштабного вторгнення стало зрозуміло, що звичні логістичні маршрути більше не працюють. За перший рік війни близько 30% логістичних та експедиторських компаній припинили свою діяльність через зруйновану інфраструктуру, перебої з пальним і ризики для вантажів.
Одним із найболючіших ударів стала блокада портів у Великій Одесі, через які до війни проходило понад 70% українського експорту. Тимчасова втрата морських перевезень змусила компанії переорієнтуватися на альтернативні маршрути через Польщу, Румунію та інші країни.
Геннадій Сорочинський, генеральний директор Uni-Laman Group, підкреслює:
«Війна стала тестом на витривалість для всієї логістичної системи країни. Ми втратили прямі морські маршрути, і водночас тисячі контейнерів з українськими вантажами опинилися в міжнародних портах без можливості доставки. Це потребувало швидких рішень і розробки нових логістичних схем».
Адаптація логістики до воєнних умов
Одним із ключових рішень стало створення нових логістичних хабів за межами України. Сьогодні Польща та Румунія виконують роль транзитних центрів для більшості українських вантажів. Польські порти, такі як Гданськ і Гдиня, стали основними точками перевалки для експорту та імпорту.
Крім того, мультимодальні перевезення стали не просто трендом, а необхідністю. Комбінуючи різні види транспорту — залізничний, автомобільний і морський — компанії змогли забезпечити безперервність поставок навіть у найскладніших умовах.
«Наш досвід показує, що найефективніше рішення — це гнучкість. У час, коли багато компаній боялися зосереджувати великі обсяги товарів в Україні, ми забезпечували їм безпечні рішення через наші склади у Польщі. Це дозволило нашим клієнтам зберігати гнучкість і уникати втрат. Наприклад, ми зберігаємо вантажі клієнтів на складах у Польщі, а потім доставляємо їх в Україну невеликими партіями. Це мінімізує ризики і дозволяє підприємствам залишатися мобільними», — додає Геннадій Сорочинський.
Транскаспійський маршрут: нова сторінка логістики
Один із найцікавіших напрямків розвитку логістики — це транскаспійський маршрут, який дозволяє доставляти вантажі з Китаю в Україну в обхід росії. Цей маршрут проходить через Казахстан, Азербайджан і Грузію, а потім паромом через Чорне море до України.
Транзитний час становить 20−25 днів, що значно швидше за морські перевезення (70−90 днів). Це робить транскаспійський маршрут не лише безпечним, а й конкурентним за швидкістю.
«До кінця 2024 року ми запускаємо новий проєкт власного рейсового контейнерного потяга за цим маршрутом. Це дозволить українським підприємствам отримати швидкий і надійний спосіб транспортування вантажів із Китаю», — зазначає Сорочинський.
Вплив логістики на економіку
Логістика завжди була ключовою складовою економіки, а в умовах війни її значення лише зросло. Ефективність доставки товарів безпосередньо впливає на функціонування підприємств, збереження робочих місць і надходження валютної виручки до країни.
Історично Україна мала значний потенціал як транзитна країна завдяки своєму географічному положенню. Відновлення цього статусу стане важливим завданням після війни.
У цьому контексті розвиток технологій відіграватиме вирішальну роль. Сучасні системи управління складами, цифрові рішення для відстеження вантажів і автоматизація логістичних процесів дозволять підвищити ефективність і прозорість галузі.
«Сучасна логістика — це більше, ніж перевезення вантажів. Це управління ризиками, швидкістю і ефективністю. Ми в Uni-Laman Group розуміємо, що тільки через технології та міжнародну співпрацю можна досягти нових висот», — наголошує Геннадій Сорочинський.
Майбутнє української логістики
Україна має всі шанси стати важливим логістичним хабом Європи після війни. Основні напрямки для розвитку включають:
- Відновлення інфраструктури: інвестиції в дороги, залізницю та порти.
- Розвиток мультимодальних перевезень: комбінування видів транспорту для зниження витрат і ризиків.
- Цифровізація галузі: впровадження новітніх технологій, таких як блокчейн, штучний інтелект і автоматизовані системи управління.
«Ми бачимо майбутнє логістики у впровадженні інновацій і міжнародній інтеграції. Це дозволить не лише відновити галузь, а й вивести її на якісно новий рівень», — резюмує Сорочинський.
Висновок
Попри складні умови війни, українська логістика довела свою життєздатність і потенціал для зростання. Завдяки швидкій адаптації, міжнародній співпраці та інноваціям вона не лише зберегла функціональність, а й заклала основу для подальшого розвитку.
Майбутнє логістики в Україні — це синергія технологій, міжнародної інтеграції та стратегічного мислення. І хоча виклики залишаються, саме такі компанії, як Uni-Laman Group, демонструють, що навіть у найскладніші часи можна знайти можливості для росту та зміцнення економіки країни.
Цей матеріал базується на експертних думках і досвіді провідних учасників ринку, зокрема Геннадія Сорочинського, генерального директора Uni-Laman Group, який бачить у війні не лише виклики, а й можливості для глобального переосмислення галузі.
За матеріалами: Uni-Laman Group
Поділитися новиною
