1026
Ірина Попова: фінансовий моніторинг, що він може дати бізнесу
— Особисті фінанси
Скрупульозна перевірка компанії, походження коштів
і прозорості контрагентів, пошук підозрілих платежів та звітування про це
Державній службі фінансового моніторингу, блокування рахунків … Це моторошні
сни українського підприємця, у яких він бореться з нездоланним монстром
фінансового моніторингу і програє.
Однак те, що здавалося ворожим і викликало
побоювання, може стати необхідним — варто лише поглянути на це з іншого боку.
«Бізнес» і «фінансовий моніторинг» — де у їхній
взаємодії ховається камінь спотикання? Чому компанії часто не люблять фахівців
з фінмоніторингу? На це є і реальні причини, і надумані, які легко спростувати.
Українське бізнес-ком'юніті стрімко опановує нові
реалії, а вектори діяльності компаній різних галузей переплітаються.
Це справді
класна тенденція, яка, втім, висуває бізнесу вимогу — розширювати кругозір,
ставати швидшим і сильнішим, взаємодіяти з фінмоніторингом прозоро, відкрито,
злагоджено і приязно.
Однак між ними часто виникають непорозуміння. Чому
так відбувається?
Допомога чи перевірка?
Фінансовий моніторинг — важливий інструмент у
боротьбі з легалізацією коштів, отриманих злочинним шляхом, та фінансуванням
тероризму. Він націлений захищати бізнес від потенційних ризиків.
Та часто компанії ментально не готові до фінмоніторингу — це ж обов’язок, який
не хочеться, але треба виконувати.
До того ж компаніям, що вже мали негативний досвід
взаємодії з фінмоном, може здатися, що він схожий на незговірливого бюрократа,
який понад усе прагне знайти у бізнесу недоліки/ризики, навіть якщо їх немає.
Проте компанія має розуміти: щоб працювати довго і законно, без фінансового
моніторингу не обійтися — саме він «підсвітить» ризики, на які недобросовісний
клієнт наражає бізнес та відповідно саму компанію.
Труднощі перекладу: чому бізнес не розуміє фінансовий моніторинг?
Бізнес — це фронт, який залучає клієнта, а
фінмоніторинг — це перевірчий підрозділ. Бізнес завжди бореться за клієнта і
відстоює його інтереси, тому часто між бізнесом та фінмоніторингом виникає
протидія.
Буває, що через фінансовий моніторинг плани компанії коригуються або
руйнуються, а команда відчуває розчарування та стрес.
Проте іноді ці проблеми — справа рук самої
компанії. Камінь спотикання, про який йшлося на початку, може критися у
ланцюжку співпраці бізнесу і команди фінмоніторингу через низку причин,
зокрема:
1. Нестача знань та інформації: бізнес може не
розуміти, які процедури, пов’язані з протидією відмивання коштів/фінансуванням
тероризму, є обов’язковими, а які - відголос бюрократизму.
2. Відсутня чи недостатня культура фінансового
моніторингу та брак мотивації.
— Бізнес може помилково вважати фінансовий
моніторинг необовʼязковою складовою компанії. Таке трапляється, коли функції
фінмону формальні, а спеціалісти непрофільні або недостатньо кваліфіковані.
— Бізнес може не розуміти, як саме можна
взаємодіяти з фінансовим моніторингом, щоб, приміром, оптимізувати процеси для
клієнта. Тож виходить, що бізнес не знає про користь, яку може принести фінмон,
і невмотивований спрямовувати ресурси на цей процес, перетягуючи їх від інших
потреб. Як результат — бізнес не зацікавлений у взаємодії з підрозділом
фінмоніторингу.
3. Брак обізнаності та грамотності: бізнес може
фокусуватися на короткостроковому доході, не враховуючи наслідків, які проявляться
у довготривалій перспективі.
Говорять різними мовами
Безумовно, фінмон має бути пробізнесовим,
досконало знати нюанси законодавства і прагнути допомогти бізнесу, а не
ускладнювати комунікацію з ним.
Щоправда, працівники фінансового моніторингу
часто хочуть захистити себе від бізнесу, тому максимально посилюють правила,
норми та заборони. Та це не полегшує і не оптимізує процедуру, а ускладнює її.
Крім того, фінмоніторинг (інколи необґрунтовано) посилається на норми законів,
вимагаючи «усі документи й одразу, бо я маю на це право». Це — зловживання.
Так, у фінмону багато вимог, але не всі варто застосовувати до клієнта. Існують
різні види підприємництва з відмінними бізнес-моделями, тож те, що, на думку
фінмоніторингу, недопустимо для однієї компанії, може бути прийнятним для
іншої, і не бути порушенням.
Фінансовий моніторинг може не розуміти позицію
бізнесу з кількох причин:
1. Недостатня чи відсутня культура фінмоніторингу
та брак мотивації. Іноді бізнес не розуміє важливості фінмону, а фінансовий
моніторинг при цьому не приділяє часу роз’ясненню, навчанню та обізнаності
бізнесу щодо вимог фінансового моніторингу, тому бізнес не виконує ці вимоги
належним чином.
2. Нестача знань і компетентності тих, хто
перевіряє. Фахівець з фінансового моніторингу повинен розуміти різні моделі
бізнесу, процеси його ведення, мати знання з низки галузей: податки, аудит,
фінанси, юриспруденція тощо.
4. Брак ресурсів. Фінансовий моніторинг — це
потреба у людях, часі та грошах, а бюджет, приміром, малого бізнесу обмежений.
Тож для нього наймання кваліфікованих фахівців чи інвестування у належне
програмне забезпечення для фінансового моніторингу стає певним викликом.
Наслідки непорозумінь фінмону і бізнесу та їх подолання
Поки бізнес не збагне основних задач, функцій і
вимог фінмоніторингу, а сам фінмон не зрозуміє потреби бізнесу і різні типи
бізнес-моделей, протидія триватиме.
Конфронтація між фінансовим моніторингом та
бізнесом призводить до проблем, що ростуть, як снігова куля.
Це можуть бути некоректно вибудувані етапи системи протидії відмивання
коштів/фінансуванню тероризму та управління ризиками компанії: пробіли у
процесах, хаотичні запити й ухвалення негативних та необґрунтованих рішень щодо
клієнта, неправильно побудований ризикоорієнтований підхід, а також
парадоксальний за своєю сутністю де-ріскінг — коли фінкомпанія припиняє
співпрацю з клієнтом, тікаючи таким чином від ризиків, а не шукає методи
боротьби з ними.
Фінмоніторинг може бути швидким, ефективним і
прозорим — для цього потрібно знайти баланс між його вимогами й потребами
бізнесу.
Досконала культура фінмоніторингу починається з
компанії. Основний секрет — у спілкуванні. Найкраще формувати культуру
фінансового моніторингу через комунікацію.
Сторони мають розуміти, що їхня спільна робота
важлива для фінансової стабільності всього бізнесу.
Ірина Попова,
виконавчий директор ФК Activitis
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
