Ірина Попова: фінансовий моніторинг, що він може дати бізнесу — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Ірина Попова: фінансовий моніторинг, що він може дати бізнесу

Особисті фінанси
888
Ірина Попова: фінансовий моніторинг, що він може дати бізнесу
Ірина Попова: фінансовий моніторинг, що він може дати бізнесу
Скрупульозна перевірка компанії, походження коштів і прозорості контрагентів, пошук підозрілих платежів та звітування про це Державній службі фінансового моніторингу, блокування рахунків … Це моторошні сни українського підприємця, у яких він бореться з нездоланним монстром фінансового моніторингу і програє.
Однак те, що здавалося ворожим і викликало побоювання, може стати необхідним — варто лише поглянути на це з іншого боку.
«Бізнес» і «фінансовий моніторинг» — де у їхній взаємодії ховається камінь спотикання? Чому компанії часто не люблять фахівців з фінмоніторингу? На це є і реальні причини, і надумані, які легко спростувати.
Українське бізнес-ком'юніті стрімко опановує нові реалії, а вектори діяльності компаній різних галузей переплітаються.
Це справді класна тенденція, яка, втім, висуває бізнесу вимогу — розширювати кругозір, ставати швидшим і сильнішим, взаємодіяти з фінмоніторингом прозоро, відкрито, злагоджено і приязно.
Однак між ними часто виникають непорозуміння. Чому так відбувається?
Допомога чи перевірка?
Фінансовий моніторинг — важливий інструмент у боротьбі з легалізацією коштів, отриманих злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму. Він націлений захищати бізнес від потенційних ризиків. Та часто компанії ментально не готові до фінмоніторингу — це ж обов’язок, який не хочеться, але треба виконувати.
До того ж компаніям, що вже мали негативний досвід взаємодії з фінмоном, може здатися, що він схожий на незговірливого бюрократа, який понад усе прагне знайти у бізнесу недоліки/ризики, навіть якщо їх немає.
Проте компанія має розуміти: щоб працювати довго і законно, без фінансового моніторингу не обійтися — саме він «підсвітить» ризики, на які недобросовісний клієнт наражає бізнес та відповідно саму компанію.
Труднощі перекладу: чому бізнес не розуміє фінансовий моніторинг?
Бізнес — це фронт, який залучає клієнта, а фінмоніторинг — це перевірчий підрозділ. Бізнес завжди бореться за клієнта і відстоює його інтереси, тому часто між бізнесом та фінмоніторингом виникає протидія. Буває, що через фінансовий моніторинг плани компанії коригуються або руйнуються, а команда відчуває розчарування та стрес.
Проте іноді ці проблеми — справа рук самої компанії. Камінь спотикання, про який йшлося на початку, може критися у ланцюжку співпраці бізнесу і команди фінмоніторингу через низку причин, зокрема:
1. Нестача знань та інформації: бізнес може не розуміти, які процедури, пов’язані з протидією відмивання коштів/фінансуванням тероризму, є обов’язковими, а які - відголос бюрократизму.
2. Відсутня чи недостатня культура фінансового моніторингу та брак мотивації.
— Бізнес може помилково вважати фінансовий моніторинг необовʼязковою складовою компанії. Таке трапляється, коли функції фінмону формальні, а спеціалісти непрофільні або недостатньо кваліфіковані.
— Бізнес може не розуміти, як саме можна взаємодіяти з фінансовим моніторингом, щоб, приміром, оптимізувати процеси для клієнта. Тож виходить, що бізнес не знає про користь, яку може принести фінмон, і невмотивований спрямовувати ресурси на цей процес, перетягуючи їх від інших потреб. Як результат — бізнес не зацікавлений у взаємодії з підрозділом фінмоніторингу.
3. Брак обізнаності та грамотності: бізнес може фокусуватися на короткостроковому доході, не враховуючи наслідків, які проявляться у довготривалій перспективі.
Говорять різними мовами
Безумовно, фінмон має бути пробізнесовим, досконало знати нюанси законодавства і прагнути допомогти бізнесу, а не ускладнювати комунікацію з ним.
Щоправда, працівники фінансового моніторингу часто хочуть захистити себе від бізнесу, тому максимально посилюють правила, норми та заборони. Та це не полегшує і не оптимізує процедуру, а ускладнює її.
Крім того, фінмоніторинг (інколи необґрунтовано) посилається на норми законів, вимагаючи «усі документи й одразу, бо я маю на це право». Це — зловживання.
Так, у фінмону багато вимог, але не всі варто застосовувати до клієнта. Існують різні види підприємництва з відмінними бізнес-моделями, тож те, що, на думку фінмоніторингу, недопустимо для однієї компанії, може бути прийнятним для іншої, і не бути порушенням.
Фінансовий моніторинг може не розуміти позицію бізнесу з кількох причин:
1. Недостатня чи відсутня культура фінмоніторингу та брак мотивації. Іноді бізнес не розуміє важливості фінмону, а фінансовий моніторинг при цьому не приділяє часу роз’ясненню, навчанню та обізнаності бізнесу щодо вимог фінансового моніторингу, тому бізнес не виконує ці вимоги належним чином.
2. Нестача знань і компетентності тих, хто перевіряє. Фахівець з фінансового моніторингу повинен розуміти різні моделі бізнесу, процеси його ведення, мати знання з низки галузей: податки, аудит, фінанси, юриспруденція тощо.
4. Брак ресурсів. Фінансовий моніторинг — це потреба у людях, часі та грошах, а бюджет, приміром, малого бізнесу обмежений. Тож для нього наймання кваліфікованих фахівців чи інвестування у належне програмне забезпечення для фінансового моніторингу стає певним викликом.
Наслідки непорозумінь фінмону і бізнесу та їх подолання
Поки бізнес не збагне основних задач, функцій і вимог фінмоніторингу, а сам фінмон не зрозуміє потреби бізнесу і різні типи бізнес-моделей, протидія триватиме.
Конфронтація між фінансовим моніторингом та бізнесом призводить до проблем, що ростуть, як снігова куля.
Це можуть бути некоректно вибудувані етапи системи протидії відмивання коштів/фінансуванню тероризму та управління ризиками компанії: пробіли у процесах, хаотичні запити й ухвалення негативних та необґрунтованих рішень щодо клієнта, неправильно побудований ризикоорієнтований підхід, а також парадоксальний за своєю сутністю де-ріскінг — коли фінкомпанія припиняє співпрацю з клієнтом, тікаючи таким чином від ризиків, а не шукає методи боротьби з ними.
Фінмоніторинг може бути швидким, ефективним і прозорим — для цього потрібно знайти баланс між його вимогами й потребами бізнесу.
Досконала культура фінмоніторингу починається з компанії. Основний секрет — у спілкуванні. Найкраще формувати культуру фінансового моніторингу через комунікацію.
Сторони мають розуміти, що їхня спільна робота важлива для фінансової стабільності всього бізнесу.
Ірина Попова, виконавчий директор ФК Activitis
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас