975
Хто в Україні має встановити РРО та які штрафи за роботу без пристрою: зміни з 1 жовтня
— Фондовий ринок
Реєстратор розрахункових операцій (РРО) — це пристрій, що зберігає інформацію про розрахунки за товари чи послуги, які здійснюються за його допомогою. Він передає інформацію фіскальним органам. З 1 жовтня 2023 року знову набули чинності штрафи за порушення порядку використання РРО.
Про це сказано в статті Finance.ua ПРРО: сервіси, що допоможуть підприємцям.
Хто має встановити РРО
РРО (ПРРО) зобов’язані використовувати ФОПи ІІ-ІV груп, незалежно від виду діяльності та обсягу доходу, а також фізичні особи-підприємці на загальній системі оподаткування — всі, хто здійснює розрахункові операції у:
- сфері роздрібної торгівлі;
- громадського харчування;
- послуг населенню.
Як зазначає Податкова служба, встановлювати РРО мають і таксисти, адже вони за гроші надають послугу з перевезення.
Поки відкритим залишається питання водіїв популярних сервісів на кшталт Uklon, Bolt, Uber, адже більшість із них не є підприємцями в межах законодавства. Але в Комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради переконані, що вони мають бути зареєстрованими та встановлювати РРО.
Водночас є винятки, які можуть не використовувати розрахункові реєстратори. Нині це ФОПи I групи — підприємці без найманих працівників, що торгують на ринках і надають побутові послуги, а також ті, хто приймає оплату виключно банківськими переказами на реквізити IBAN, E-banking.
Також не користуватися розрахунковим реєстратором мають право ФОПи ІІ-ІV груп, які торгують у селі, застосовують розрахункові книжки та дотримуються наступних вимог:
- річний обсяг доходу однієї точки продажу не перевищує 1,09 млн на рік;
- точки продажу не розміщені там, де продають підакцизні товари;
- не ведуть дистанційну торгівлю.
Але ці винятки не розповсюджуються на тих підприємців, які реалізують технічно складні товари (з переліком можна ознайомитися за посиланням), лікарські засоби, ювелірні вироби й акцизну продукцію (наприклад, алкоголь, цигарки).
Штрафи за роботу без РРО
Якщо підприємець надав товар чи послугу й не виписав за них чек, то при першій фіксації порушення має сплатити 100% від суми реалізованого. При повторному порушенні закону сума штрафу зросте до 150%.
Умовно кажучи, продавши поза касою товару на 10 тис. грн, підприємцю загрожує штраф у 10 тис. грн. Удруге бізнесмену доведеться викласти вже 15 тис. грн. Тобто все залежить від суми чека.
Водночас, для підприємців на єдиному податку, які не є платниками ПДВ та не продають підакцизні товари, технічно складні побутові товари, медичні засоби чи ювелірні вироби, з 1 жовтня 2023 року до 31 липня 2025-го передбачені такі штрафи за відсутність РРО:
- 25% вартості товарів/послуг у разі їх продажу без використання РРО або з використанням на неповну суму;
- 50% вартості проданих товарів/послуг за аналогічне повторне порушення.
Єдиний орган, який уповноважений перевіряти встановлення РРО, їхнє належне обслуговування та закриття звітів — Державна податкова служба. Лише вона уповноважена складати адмінматеріали. Рішення щодо адмінстягнення можна оскаржити в суді.
До речі, якщо вас цікавить швидка позика до зарплати, за допомогою порталу Finance.ua можна підібрати для себе оптимальні умови.
Хочу отримати гроші до зарплати 👛
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
