742
Громадам заборонили використовували ДПТ для нового будівництва
— Нерухомість
Громадам заборонили використовувати для планування своїх територій і, зокрема, для зміни цільового призначення земельних ділянок і виділення їх під забудову детальні плани територій (ДПТ).
Про це повідомила Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.
За її словами, цей корупційний інструмент роками використовували окремі будівельні компанії у змові з місцевою владою, оскільки законодавство це дозволяло. Але з 1 січня 2025 року вступила в силу заборона щодо ДПТ, і відтепер виділення земельних ділянок під забудову можливе лише за допомогою плану просторового розвитку (ППР), що означатиме фактичний знак «стоп» для хаотичної забудови і різних видів земельного рейдерства.
Вона пояснила, що понад половина українських міст не має актуального Генерального плану — стратегічного документу розвитку будь-якого населеного пункту. Столиця — не виключення, оскільки Київ живе за Генпланом, ухваленим ще у 2002 році, тобто він дуже застарілий. Відтак, законодавство дозволяло уточнювати генплан детальними планами території (ДПТ). При цьому, межа допустимого «уточнення» законодавчо визначена не була — як для Києва, так і для інших населених пунктів.
«Цим користувались недобросовісні забудовники, які у зговорі з місцевою владою проштовхували ДПТ, які „уточнювали“ генплан так, що прямо суперечили йому. У подальшому, саме на підставі таких ДПТ визначалось цільове призначення земельних ділянок, які відводились під забудову та отримувались відповідні дозвільні документи. Як наслідок — постійна авральна боротьба з хаотичними забудовами, перевантаженими автошляхами, комунальними колапсами і т. д», — зауважила Шуляк.
При цьому, парламентарка наголосила, що з 1 січня використання ДПТ стало неможливим — вступив в силу закон № 711 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель». Згідно з ним, щоб змінити цільове призначення землі, або виділити ділянку під забудову громада відтепер має керуватись комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або актуальним, а не застарілим генпланом планом населеного пункту. І план просторового розвитку має бути у кожної громади. Це, переконана Шуляк, має покласти край кишеньковим ДПТ в інтересах окремих будівельних компаній у змові з місцевою владою.
Комплексний план ділить територію громади на функціональні зони — житлова забудова, промисловість тощо. Для кожної такої зони визначено переліки видів цільового призначення земельних ділянок, і саме з цього переліку власник може самостійно обрати той, який, на його думку, є найбільш перспективним.
«Ще один надважливий аспект у контексті антикорупційних механізмів — публічність планів просторового розвитку. По-перше, їх створення буде можливим лише з урахуванням громадської думки мешканців громади. По-друге, такий план має обовʼязково пройти незалежну експертизу. По-третє, ця інформація буде абсолютно відкритою, тобто, кожен мешканець громади зможе подивитися, для чого планується використовувати ті або інші території, чи наявні на відповідній території обмеження у використанні земель в сфері забудови (наприклад щодо гранично допустимої висотності забудови, дотримання режиму охоронних зон тощо)», — зауважила Олена Шуляк.
За її словами, надважливим пунктом Закону № 711 є те, що плани просторового розвитку поширюються не лише на населені пункти громади, а і на території поза її межами. Тобто, будувати у передмістях також можна буде лише за умови, якщо це узгоджується з ППР.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
