236
Фішинг і вішинг: як шахраї дурять українців через інтернет-банкінг
— Особисті фінанси
З розвитком інтернет-банкінгу українці отримали змогу вирішувати банківські справи без потреби стояти в чергах — достатньо мати смартфон або комп’ютер. Однак разом із зручністю зросли й ризики: цифрові технології відкрили нові можливості для шахраїв.
Про це йдеться у статті Finance.ua.
Розповідаємо, що таке фішинг і вішинг, як працюють ці популярні схеми онлайн-шахрайства та як захистити себе і свої гроші від зловмисників.
Схема № 1: Вішинг
Саме на тонкому знанні людської психіки будується «вішинг» — метод соціальної інженерії, який активно використовують шахраї для крадіжки карткових даних безпосередньо у клієнтів.
Як це працює
Під виглядом банківських працівників або співробітників служби безпеки, іноді — працівників силових структур чи Національного банку вони телефонують українцям та випитують у них конфіденційну інформацію про платіжну картку: номер картки, термін дії, CVV/CVC2-код. Отримавши ці дані, шахраї можуть легко зняти гроші з такої картки.
Іноді шахраї, які добре розбираються в банківських послугах, вигадують нові хитрощі. Наприклад, кілька років тому найбільший в Україні ПриватБанк запровадив для своїх клієнтів послугу зняття грошей без фізичної картки. Її відразу почали активно використовувати шахраї. Підійшовши до банкомату, вони вводили номер телефону жертви, потім дзвонили і просили назвати ОТП-пароль, який приходив їй на фінансовий номер телефону. Клієнти, які нічого не підозрюють, називали шахраям код, а потім дивувалися, що з їхніх рахунків зникали великі суми грошей.
Як уберегтися
Банківські працівники постійно наголошують, що ніколи не телефонують клієнтам із метою уточнення будь-яких карткових даних, і попереджають їх про необхідність зберігати все у секреті та не розголошувати їх під час телефонних дзвінків. Також у СМС-повідомленнях, якими доставляються ОТП-паролі, завжди міститься нагадування, що цю інформацію не можна передавати третім особам.
Схема № 2: Фішинг
Фішинг (від англійського fishing — риболовля) — схема крадіжки карткових даних в Інтернеті, що набирає велику популярність.
Як це працює
Схема ґрунтується на масовому розсиланні банківським клієнтам спеціальних листів або СМС-повідомлень, які маскуються під повідомлення від банків або відомих компаній, брендів.
У таких листах міститься посилання на сайт, який зовні не відрізняється від справжнього, на якому банківському клієнту пропонують ввести логін і пароль для доступу до Інтернет-банкінгу. Якщо жертва це зробить, вона автоматично передає доступ до своїх банківських рахунків шахраям. Свого часу одним із найбільш підроблюваних сайтів був Інтернет-банк ПриватБанку Privat24.
Часто підроблені сайти маскуються також під Інтернет-магазини, де за привабливими цінами продаються, наприклад, нові моделі мобільних телефонів. Обов’язковою умовою купівлі на такому сайті є передплата. Клієнт, який нічого не підозрює, вводить повні дані своєї банківської картки і через деякий час виявляє зникнення коштів з карткового рахунку. Звичайно, жодного товару він не отримує.
Кількість фішингових сайтів невпинно зростає. Особливо популярні вони за кордоном — у Європі та США. Але їхніми жертвами легко можуть стати українці, які купують за кордоном.
Як уберегтися
Щоб не стати жертвою «фішера», варто просто виконувати кілька простих рекомендацій:
- Уважно вивчати адресу (т.зв. URL) сайту, на який заходите. Лише одна неправильна буква в назві має насторожити.
- Якщо на сайті передбачено виконання будь-якої фінансової операції (наприклад, введення карткових даних), посилання обов’язково має починатися з «https://», що означає «безпечне з’єднання». Якщо ж на адресі фігурує просто «http://», це одразу має насторожити.
- Зайшовши на сайт, вивчіть, як він виглядає зовні. На підроблених сайтах часто різні сторінки мають ту саму адресу, трапляються граматичні, синтаксичні та стилістичні помилки.
- Ніколи не переходити за посиланнями, що надходять у рекламних листах або СМС-повідомленнях, вони можуть бути від шахраїв.
Детальніше про ці та інші шахрайські «схеми» із залученням інтернет-банкінгу — читайте у статті за посиланням.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
