Фінансова освіта VS реальний бізнес: чи готові випускники вишів до роботи в реальному секторі?

202

Готовність випускників українських ВНЗ до роботи в реальному секторі турбує всіх учасників процесу. Випускників непокоїть, чи вдасться їм знайти роботу після отримання диплому, роботодавців — чи вистачить вчорашнім студентам знань, умінь та навичок для адаптації в реальному бізнесі. Ми звернулися до АССА (Association of Chartered Certified Accountants, Асоціація присяжних сертифікованих бухгалтерів ) — провідної міжнародної організації, що об’єднує професіоналів у сфері фінансів та бухгалтерського обліку і готує спеціалістів, здатних приймати відповідальні та обґрунтовані фінансові рішення в умовах динамічних економічних змін, — з питанням: наскільки випускники українських вишів готові до викликів реального бізнесу після здобуття вищої освіти та як організувати процес підготовки якісних спеціалістів.

Для розуміння ситуації важливим є міжнародне дослідження якості освіти PISA-2022, яке спрямоване на оцінювання здатності 15-річних учнів застосовувати знання й уміння з читання, математики та природничо-наукових дисциплін у реальних життєвих контекстах. Його результати були опубліковані наприкінці 2023 року. Але це найновіші дані — PISA проводиться раз на три роки.

Глобально, у всіх країнах спостерігалося безпрецедентне падіння успішності. Причиною цього може бути тривале дистанційне навчання під час пандемії. Але в Україні ситуація ще гірша — проведення дослідження співпало з початком повномасштабного вторгнення росії, що позначилося на якості навчання та рівні засвоєння матеріалу. Наприклад, в українських учнів результати у математичній галузі погіршилися на 12 балів, у природничо-наукових дисциплінах — на 19, а у читанні — на 38 балів порівняно з дослідженням 2018 року.

Вища освіта — більші проблеми

Ці ж проблеми характерні і для ВНЗ. Наприклад, в доповіді Нацагентства з забезпечення якості вищої освіти «Про якість вищої освіти в Україні, її відповідність завданням сталого інноваційного розвитку суспільства у 2022 році» говориться про неефективне використання ресурсів вишів, низький стан інфраструктури та освітнього простору тощо.

Але ще більшою проблемою є теоретичність вищої освіти та її відірваність від практики. «Зазвичай у вишах багато теорії, через що учням не прививається аналіз конкретних кейсів та розбір ситуацій по суті. Якщо говорити про фінансову сферу, то зараз нашим студентам часто не цікаво те, що їм викладають, бо мозок відкидає саму ідею думати над абстрактними теоретичними знаннями», — ділиться думками співзасновник сервісу отримання грантів Groshi Center та член АССА Андрій Якшин. Найкраща практика, яку він зустрічав у підході до навчального процесу, полягала в тому, що на першому занятті по темі лектор дає студентам завдання вирішити певну проблему, не чіпаючи теоретичних знань. Це запускає зацікавленість студентів, вони шукають рішення дуже різними шляхами. «Як правило майже всі рішення будуть невірними. Але саме через це відбувається залучення студента до вже теоретичного блоку по цій проблемі, і він потім з цікавістю промовить: „так, я зрозумів як це найкраще вирішується!“», — пояснює Якшин.

Ситуація, відома як «кваліфікаційний розрив» — коли рівень кваліфікаційних навичок студента та випускника ВНЗ не відповідає запитам ринку праці — характерна не лише для України. За даними Олександра Костюка, доктора управління бізнесом (DBA), професора, протягом 2021−2023 років частка компаній, які вважають, що мають проблему кваліфікаційного розриву, зросла з 55% до 69%, тобто на 14 відсоткових пунктів. І якщо в країнах ЄС показник працевлаштування випускників університетів у 2021 році перевищував 84%, то в Україні — лише 58,9%.

Допоможи собі сам

Чи є поточна ситуація безвихідною? Звичайно, ні. Експерти вважають найефективнішим варіантом комбінацію двох складових: самостійної роботи студента ще під час навчання у виші та навчання безпосередньо на робочому місці.

Андрій Якшин радить сьогоднішнім студентам відвідувати різноманітні факультативи та семінари, де люди з бізнесу (СЕО або власники) розбирають реальні практичні кейси. Також важливо приділяти увагу вмінню комунікувати. «99% комунікацій — це продаж: вашої думки, вашої ідеї, вашого продукту. Найвищий пілотаж — коли ви вмієте продавати, не розказуючи багато, а ставлячи питання і уважно слухаючи відповіді. Продавати треба вчитись», — пояснює він.

Ще однією важливою складовою самоосвіти є, за словами сертифікованого фінансового аналітика та менеджера з корпоративних фінансів компанії Deloitte Андрія Кулика, участь у різноманітних студентських активностях — конференціях, семінарах, програмах студентської мобільності тощо.

Члени АССА, які мають великий досвід навчання за кордоном та знайомі зі світовими стандартами навчання, визнають, що бізнес готовий навчити вчорашніх студентів. Більше того, одна з задач АССА — підтримка на кожному етапі кар’єри, починаючи від студентів і закінчуючи досвідченими професіоналами. Але виконати її можна лише в тому випадку, коли цінності компанії і майбутнього працівника співпадають, а у самого шукача присутня мотивація до навчання та розвитку.

«Для молодих спеціалістів типовим є випробувальний період тривалістю декілька місяців, а також програма онбордингу. В межах останньої до такого фахівця призначається „бадді“ — на практиці більш досвідчений колега, який пройшов онбординг в недалекому минулому. „Бадді“ допомагає молодому спеціалісту інтегруватися в робоче середовище», - аргументує Андрій Кулик.

За словами Андрія Якшина, на першому етапі «інтеграції» молодого спеціаліста навчають цінностям компанії, окреслюють периметр задач і розповідають про очікувані результати. «Завдання в цьому процесі для грантрайтерів-стажерів — попередня перевірка клієнтів, написання заявок, розрахунок цифр. Стажер закріплюється за старшим грантрайтером і працює під їхнім наглядом. 2−4 стартові тижні демонструють, наскільки вони здатні продемонструвати вхідні цінності і почати тримати „удар“ завдань, давати певні результати, а не просто робити роботу заради процесу, як використовують отриманий зворотній зв’язок», — пояснює Якшин.

Шлях до змін

Систему вищої освіти потрібно змінювати, і МОН вже розробляє законопроєкт про передумови модернізації вишів. Заступник міністра освіти Михайло Винницький також неодноразово звертав увагу на проблему втрати галузевими ЗВО своєї профільності: частка непрофільних напрямів підготовки буває більшою, ніж частка власне галузевої підготовки, при цьому втрачається якість освіти.

Натомість представники бізнесу воліють додати навчальним програмам трохи практичності. «Я частково стикався із закордонною освітою тоді, коли здобував кваліфікацію ACCA. Там основне навчання було через спроби рішення задач на прикладі кейсів. Тому я думаю, що треба вводити навчання з уклоном на problem-solving», — каже Якшин. Наприклад, для України в найближчі роки буде актуально, аби фінансисти могли працювати зі звітністю і цифрами по МСФЗ: скласти управлінську звітність по своєму бізнесу, зрозуміти бізнес іншої компанії через його звітність, проаналізувати стан компанії, брати її для основи складання фінансового плану компанії. «Це можуть бути окремі заняття в рамках курсу по фінзвітності, де можна „читати“ річні звіти відомих компаній і аналізувати їх стан, складати фінансові звіти по кейсах, займатись фінплануванням. Але виші наразі це зробити навряд чи здатні, тому треба запрошувати фінансистів з бізнесу», — додає він.

Андрій Кулик упевнений, що на сьогодні для навчальних програм важливо зберегти достатній рівень спеціалізації на окремих економічних дисциплінах (економіка в АПК, банківська справа, поведінкові фінанси). «Повоєнна відбудова України потребуватиме фахівців для розв’язання конкретних економічних проблем в умовах реалій сьогодення. Тому важливо не просто забезпечити підготовку „економістів“, а передбачити відповідну спеціалізацію навчальних програмах фінансової освіти», — резюмує експерт.

Утім, університети все більше намагаються створити умови, за яких студенти не лише здобувають теоретичні знання, але й одразу готуються до викликів сучасного ринку праці. «Ми хочемо запровадити елементи дуальної освіти — студенти вивчають частину предметів, наприклад, в аудиторських та консалтингових фірмах, і читатимуть їм ці предмети практики. Ми вважаємо, буде краще, коли студенти будуть інтегруватися зі студентської лави в бізнес і бачити, як все відбувається на практиці», — розповідає Віра Шевчук, к.е.н, доцент кафедри обліку і аудиту ЛНУ імені Івана Франка.

АССА та українські виші

Аби не чекати змін на рівні держави, АССА самостійно надає підтримку українським ВНЗ, які готують фінансових фахівців. «Ми співпрацюємо з багатьма українськими університетами, надаючи їм програми ACCA, силабуси та матеріали для інтеграції у навчальний процес. ВНЗ можуть використовувати наші оновлені силабуси в своїх курсах, включно з підручниками для певних дисциплін. Ми також підтримуємо університети, допомагаючи їм отримати акредитацію ACCA для їхніх програм, що дозволяє випускникам автоматично отримувати заліки», — розповідає менеджерка з розвитку бізнес-відносин АССА Північної та Східної Європи Вікторія Волотовська.

Наразі в Україні до десятка університетів з акредитованими програмами АССА. Серед них — національні та профільні виші в Києві, Львові, Дніпрі, Івано-Франківську, Одесі тощо.

Вікторія Волотовська уточнила, що акредитація підвищує рівень підготовки студентів, даючи їм заліки в ACCA, але сама по собі не є самоціллю: «Ми співпрацюємо з університетами над покращенням якості викладання та кваліфікації викладачів, залучаючи їх до навчання.

Загалом АССА дотримується таких принципів роботи з університетами: надає навчальні програми (ділиться силабусами та програмами, які університети можуть інкорпорувати у свої навчальні курси), університети мають доступ до підручників ACCA, які можна використовувати для викладання. Зрештою університети можуть акредитувати навчальні програми, якщо вони збігаються з програмами АССА на 80% і більше. Це дозволяє оновити навчальну програму ВНЗ відповідно до вимог професії, а випускники отримують гарантовані заліки.

«Я сподіваюся, ті напрямки співпраці ACCA, зокрема з кафедрою обліку та аудиту, будуть розвиватися. Дуже важливим є забезпечення методичними матеріалами. І, звісно, це акредитація наших освітніх програм, наближення робочих програм та силабусів наших дисциплін до вимог та критеріїв, які є в АССА при проходженні сертифікації», — розповідає Богдан Засадний, завідувач кафедри обліку та аудиту в КНУ імені Тараса Шевченка

Загалом долучитися до ACCA можуть студенти будь-якого вишу. «Різниця лише в тому, що студенти акредитованих програм отримують певну гарантовану кількість заліків. Студенти інших спеціальностей можуть самостійно проходити всі етапи навчання», - уточнює Волотовська. При цьому всі зареєстровані студенти мають доступ до навчальної платформи, тестових іспитів, підручників та інших навчальних матеріалів. ACCA також пропонує навчальні вебінари, доступні через соціальні мережі.

За матеріалами:

accaglobal.com

Місце для вашої реклами

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас