Державний борг України від початку війни збільшився удвічі: Гетманцев оцінив ситуацію
За два з половиною роки повномасштабної війни державний борг України збільшився у гривневому еквіваленті у 2,3 раза (+3 644 млрд грн), а у валютному еквіваленті — на 66% (+62 млрд дол.). Але Україна має досвід стабілізації і скорочення державного боргу, який набула після гарячої фази війни на Донбасі у 2014−2015 роках.
Про це повідомив народний депутат, голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у Telegram.
«За даними Міністерства фінансів, на 31 липня 2024 року державний та гарантований державою борг склав 6 374,1 млрд грн, у валютному еквіваленті — 155,4 млрд дол. У липні державний борг у гривні зріс на 3,3% (+206,2 млрд грн), у валютному еквіваленті — на 2,1% (+3,2 млрд дол.). Основна частина приросту держборгу у валюті за звітній місяць зумовлюються залученням 5-го траншу від МВФ у розмірі 2,2 млрд дол. за програмою EFF, а також зміцненням євро проти долара США, що призвело до зростання доларового еквіваленту частини боргу, деномінованого у євро», — зазначив Гетманцев.
Структура державного боргу (на кінець липня)
- 75,3% - борг у валюті (зовнішній + валютні ОВДП), 24,7% - борг у гривні (до війни 65,1% на 34,9%);
- 72,7% - зовнішній борг, 27,3% - внутрішній (до війни 61% і 39% відповідно);
- 55% - зовнішні офіційні позики (в т.ч. ЄС — 25,7%), 26,2% - ОВДП, 13,7% - єврооблігації (вкл. гарантовані державою), 5,1%;
- інша заборгованість.
З початку війни (лютого 2022 року) державний борг збільшився
- у гривневому еквіваленті — у 2,3 рази (+3 644 млрд грн);
- у валютному еквіваленті — на 66% (+62 млрд дол).
Динаміка і перспективи держборгу
Через необхідність фінансування значного дефіциту бюджету, обумовленого повномасштабною війною, показники обсягу і структури державного боргу продовжують погіршуватись.
«Тим не менш, як для трьох років війни, які до того ж припали на період високих відсоткових ставок у світі, боргове навантаження залишається помірним і контрольованим. У першій половині 2024 року видатки на обслуговування державного боргу становили 8,6% від видатків загального фонду державного бюджету (проти 13,4% за аналогічний період 2021 року і 12,4% за підсумками 2021 року). Для розуміння за 2014 — 2021 рр. такі видатки складали у середньому 13,4% від видатків загального фонду державного бюджету. Тоді як за 2022 — першу половину 2024 року вони не перевищують 8%», — наголосив нардеп.
За його словами, це досягається за рахунок того, що левова частка зростання державного боргу під час війни обумовлюється офіційними позиками на пільгових умовах із відстрочкою платежу, на довгостроковий період, за низькими ставками. По суті увесь зовнішній державний борг, який залучає зараз Україна, надається на неринкових умовах. Це стосується і боргу перед МВФ, вартість якого зараз помітно вище, ніж до війни через зростання ставок центральних банків світу, але ця ставка за програмою EFF зараз є меншою, ніж вартість потенційних зовнішніх ринкових запозичень.
За оцінками Мінфіну, за першу половину 2024 року середньозважена вартість держборгу України скоротилася на 10,3% - з 6,24 до 5,6 відсотка.
«У серпні НБУ покращив прогноз співвідношення державного боргу до ВВП на 2024 рік до 89,6% (з 93,8% у квітні). Нагадаю, що за підсумками 2023 року боргове навантаження на економіку склало 84,4% ВВП. Отже, як для третього року повномасштабної війни маємо помірне зростання боргового тягаря, основний приріст якого припав на перший рік війни через суттєве падіння ВВП на 29% і девальвацію гривні на 25%», — додав Гетманцев.
Він стверджує, що стабілізації держборгу на рівні 90−95% ВВП у наступні 2−3 роки сприятиме успішна реструктуризація виплат за єврооблігаціями, а ще раніше продовження відстрочки за обслуговуванням і погашенням позик перед Паризьким клубом до 2027 року. Україна залишається у програмі МВФ, яка встановлює рамку для повернення на траєкторію стійкого рівня державного боргу.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною