351
Де в Європі українці знаходять роботу найчастіше — рейтинг країн
— Особисті фінанси
Станом на середину 2025 року середній рівень працевлаштування українських біженців віком 20−64 років у країнах Європи становив 57%. Цей показник включає самозайнятість і неформальну роботу та на 22 в.п. нижчий, ніж серед громадян країн перебування.
Про це йдеться в опитуванні Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), передає «Інтерфакс-Україна».
Згідно із публікацією, 3% тих, кому 20−64 роки (або 5% від тих, хто працює), є самозайнятими або підприємцями.
Володіння місцевою мовою є одним із найсильніших предикторів зайнятості, а довший термін перебування в країні перебування також пов’язаний з покращеним виходом на ринок праці.
Регіональні відмінності у зайнятості
Рівень працевлаштування суттєво відрізняється залежно від країни. Найвищі показники зафіксовано у державах, що межують з Україною, тоді як у країнах Західної та Північної Європи вони значно нижчі.
Лідерами за рівнем зайнятості є:
- Естонія — 72%,
- Угорщина — 71%,
- Велика Британія — 69%,
- Польща — 68%,
- Болгарія — 67%,
- Чехія — 66%,
- Нідерланди — 64%.
Близькі до середнього рівня показники мають Іспанія (61%), Італія (58%), Литва (57%), Франція (53%), Румунія (50%), а також Молдова, Ірландія та Бельгія (по 46%).
Найнижчий рівень зайнятості зафіксовано у Швейцарії (29%), Норвегії (37%), Німеччині та Данії (по 39%), Фінляндії (40%) і Швеції (43%).
Рівень кваліфікації
Майже 60% працевлаштованих біженців працюють нижче свого рівня кваліфікації.
Серед осіб з вищою освітою понад третина зайняті на низькокваліфікованих роботах, тоді як серед громадян країн перебування цей показник становить близько 7%.
За оцінками дослідників, саме невідповідність між навичками та роботою є однією з ключових причин медіанного розриву в заробітній платі, який сягає близько 40%.
Фактори, що впливають на працевлаштування
Одним із ключових чинників зайнятості є знання місцевої мови. Респонденти, які володіють нею хоча б на базовому рівні, мають більше шансів знайти роботу. Водночас вищий рівень мовної підготовки не дає суттєвих додаткових переваг, що пов’язано з домінуванням низькокваліфікованих вакансій.
Тривалість перебування у країні також має значення. Ймовірність працевлаштування:
- зростає на 10 в.п. для тих, хто перебуває в країні 1−2 роки;
- на 14 в.п. — 2−3 роки;
- на 20 в.п. — понад три роки.
Серед інших факторів:
- особи віком 50−64 років мають приблизно на 10 в.п. нижчі шанси на працевлаштування;
- чоловіки працюють на 7 в.п. частіше, ніж жінки;
- наявність професійно-технічної освіти підвищує ймовірність зайнятості на 5 в.п.;
- проживання з дітьми до 6 років знижує шанси на роботу на 11 в.п.;
- проживання на самоті підвищує ймовірність працевлаштування на 8 в.п.;
- проживання з людьми віком 65+ збільшує шанси на 6 в.п., імовірно через допомогу в побуті.
Макроекономічний ефект від працевлаштування українських біженців
За оцінками УВКБ ООН, скорочення розривів у зайнятості та продуктивності може забезпечити додаткове зростання ВВП у деяких країнах до 0,7 відсоткового пункту на рік, особливо там, де кількість біженців є значною.
Станом на 16 січня 2026 року кількість українських біженців у Європі оцінюється у 5,349 млн осіб, у світі — 5,898 млн.
В Україні, за даними ООН на кінець 2025 року, налічується 3,7 млн внутрішньо переміщених осіб.
За матеріалами: Інтерфакс-Україна
Поділитися новиною
Також за темою
Українці зможуть укласти декларацію з лікарем через Кабінет пацієнта
Укрпошта запустить видачу посилок у магазинах і кафе
monobank запустив валютні інвестиції через «Банки»
Де в Європі українці знаходять роботу найчастіше — рейтинг країн
Який дохід мають водії таксі в Україні
ТОП-5 схем шахраїв під час війни
