Даниїл Волощук: розрахунки в криптовалюті у підприємницькій діяльності. Про облік, податки, ризики

Попри відсутність остаточного законодавчого врегулювання операцій з віртуальними активами в Україні підприємці з різних галузей економіки все активніше інтегрують їх у свою діяльність, адже Україна активно рухається у напрямку цифровізації економіки.

Вже можна придбати техніку, оплатити пальне, ліки, придбати нерухомість, розрахуватися за юридичні послуги за допомогою віртуальних активів.

Проте така інтеграція супроводжується низкою юридичних та податкових нюансів, які варто врахувати, щоб законно і безпечно працювати з віртуальними активами в умовах правової невизначеності.

Прийняття оплати в Україні через криптопроцесинг в ЄС

Варто враховувати, що пряме прийняття віртуальних активів як оплати в Україні наразі обмежено законодавством. Національна валюта — гривня, є єдиним законним платіжним засобом на території України (ст. 192 Цивільного Кодексу України), тому розрахунки між резидентами в інших активах фактично не визнаються законними платежами.

Національний банк України (НБУ) також не визнає віртуальні активи платіжним засобом, наголошуючи, що такі активи не є законним платіжним інструментом в Україні.

Одночасно, операції з обміну товарів або послуг на віртуальні активи вважатимуться бартером, що абсолютно законно в Україні. Про класифікацію транзакцій з віртуальними активами, як бартерними операціями розповідаємо детальніше у наступних розділах цієї колонки.

Українські компанії можуть легально отримувати оплату від продажу товарів або послуг у віртуальних активах, а саме, через посередників-криптопроцесорів, зареєстрованих у юрисдикціях, де таку діяльність врегульовано (зокрема, в країнах ЄС).

Реалізується це таким чином: європейський постачальник послуг віртуальних активів (CASP) з ліцензією в ЄС приймає криптоплатіж від клієнта на ім’я української компанії.

Такий ліцензований провайдер у ЄС одразу конвертує отримані від клієнта віртуальні активи у євро, долари, та перераховує цю виручку через платіжних провайдерів з ліцензією в ЄС на рахунок українського підприємства. У результаті для української компанії надходження позиціонується як валютна виручка з-за кордону або навіть відразу конвертується у гривню, що спрощує облік.

Тобто кошти надходять у валюті на банківський рахунок компанії, хоча для клієнта це можливість розрахуватися за допомогою віртуальних активів. Такий підхід не порушує прямої заборони щодо засобів платежу, адже фактично підприємство отримує гроші (наприклад, євро або долари) від нерезидента, а не віртуальні активи від клієнта-резидента.

Оподаткування доходу. З погляду українського податкового законодавства дохід, отриманий підприємством через криптопроцесора, трактуватиметься як звичайний дохід від реалізації за іноземну валюту. Підприємству доцільно оформити продаж в договорі у традиційній валюті (наприклад, у євро або доларах США), а віртуальні активи може згадуватися лише як еквівалент суми оплати, що підлягає конвертації.

Отже, приймати оплату у віртуальних активах через криптопроцесинг в ЄС цілком реально і законно, за умови правильного документального оформлення. Українське підприємство фактично отримує оплату у дозволеній валюті, дотримується валютних правил та оподатковує дохід за звичайними правилами.

Слід зауважити, що якщо підприємство вирішить залишати отримані віртуальні активи без конвертації (тобто приймати її на свій електронний гаманець), виникає значно більше питань обліку та оподаткування, про які піде мова в розділі про бартер.

Чи законні криптокартки в Україні?

Криптовалютні картки — це платіжні картки як Visa або MasterCard, емітовані іноземними компаніями або біржами, які дозволяють розраховуватися за товари й послуги, використовуючи баланс віртуальних активів.

Фактично, при оплаті такою карткою відбувається миттєва конвертація віртуальних активів у фіатну валюту (як євро або долар), і продавець отримує звичайну валютну оплату.

Для кінцевого продавця операція виглядає як стандартна транзакція платіжною карткою: він отримує гривні або іншу валюту на свій рахунок, тоді як з рахунку користувача списується еквівалент у віртуальних активах.

У результаті криптокартка працює для користувача подібно до звичайної банківської картки, але прив’язана не до банківського депозиту, а до криптовалютного гаманця.

З погляду українського законодавства, користування криптовалютними картками не заборонено ні для фізичних, ні для юридичних осіб. Чинні нормативні акти не встановлюють заборони на відкриття рахунків за кордоном та проведення розрахунків з їх використанням.

Навпаки, після прийняття Закону України «Про валюту і валютні операції» було скасовано вимогу отримання індивідуальної ліцензії НБУ на відкриття рахунку за кордоном для резидентів України.

Наразі резиденти (громадяни і підприємства) можуть вільно відкривати рахунки в іноземних банках або фінансових установах і використовувати такі рахунки у своїй діяльності. Кошти на цих рахунках можуть зберігатися в іноземній валюті, і закон дозволяє розпоряджатися ними на власний розсуд (звісно, з додержанням податкових норм та норм фінансового моніторингу).

Випуск криптовалютних карток здійснюється переважно у ЄС, оскільки там вже існує правове поле для віртуальних активів у вигляді Директиви Markets in Crypto Assets (MiCA) та національного законодавства країн-учасниць ЄС. Тому більшість емітентів криптокарт мають ліцензії у ЄС.

Українське законодавство, поки що, не регулює питання випуску місцевих криптокарток у гривні. Відсутність внутрішнього регулювання означає, що українці користуються картками, емітованими за кордоном, на свій ризик та відповідальність, проте жодної прямої заборони чи обмеження на це немає.

Тобто, підприємство або фізичні особи можуть мати рахунок в європейському банку або платіжній системі, акаунт в європейського постачальника віртуальних активів, через якого можуть здійснювати транзакції з віртуальними активами.

Податкові аспекти для власника криптокартки. Якщо криптокарткою користується фізична особа, яка купує товари для власних потреб, жодних додаткових податків при конвертації не виникає (оподаткування операцій обміну віртуальних активів наразі не визначено окремо, а для громадян діє загальний принцип: податок на доходи сплачується лише з отриманого доходу, наприклад, від продажу віртуальних активів за гривню).

При купівлі товарів за віртуальні активи особа не отримує доходу в гривні або іншій валюті, тож і ПДФО/військовий збір не нараховується.

Інакша ситуація з підприємцями чи юридичними особами: оплата витрат криптокартою не звільняє від обов’язку включити ці витрати до бухгалтерського обліку і за необхідності до податкових витрат.

Отже, користування криптовалютними картками є легальним для українців. Українське підприємство і фізичні особи можуть відкрити рахунок у закордонній платіжній установі та також замовити випуск картки, з якої оплачуватимуться витрати.

На практиці, багато українців уже активно користуються картками від Trustee Plus, WhiteBit, Crypto.com та інших емітентів, які мають ліцензії у ЄС або інших юрисдикціях і ці картки приймаються до оплати всюди, де працюють міжнародні платіжні системи.

Правовий режим віртуальних активів в Україні, бартер, ПДВ та обмеження для платників єдиного податку.

Статус віртуальних активів. На законодавчому рівні наразі Україна визначила правовий режим віртуальних активів, ввівши поняття «цифрової речі». Згідно зі статтею 179−1 Цивільного кодексу України, цифровою річчю визнається благо, створене та наявне виключно в цифровому середовищі, яке має майнову цінність.

У законі прямо зазначено, що до цифрових речей належать, зокрема, віртуальні активи та цифровий контент. Це означає, що віртуальні активи розглядаються цивільним правом не як гроші, а саме як майно (нематеріальне благо).

Цивільний кодекс встановлює загальний принцип, що до цифрових речей застосовуються положення про речі (майно), якщо інше не встановлено законом або не випливає з природи цього активу. Таким чином, у відносинах купівлі-продажу віртуальних активів наразі прирівнюється до звичайного товару або майнового права.

Обмін віртуальних активів на товари та послуги — це бартерна операція. Враховуючи статус віртуальних активів, наведений вище, якщо підприємство передає товар чи надає послугу та отримує натомість віртуальні активи, така операція не вважається грошовою оплатою.

Вона класифікуватиметься як бартер (договір міни), обмін одного майна на інше. За визначенням підпункту 14.1.10 Податкового Кодексу України, бартерна (товарообмінна) операція — це господарська операція, що передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) в іншій формі ніж гроші.

Обмеження для платників на спрощеній системі оподаткування. Проте існують і обмеження на бартерні операції. Платникам єдиного податку 1−3 груп прямо заборонено здійснювати негрошові розрахунки за свої операції.

Пункт 291.6 Податкового кодексу вимагає, щоб платники єдиного податку отримували оплату винятково в грошовій формі (готівкою або безготівково). Якщо підприємець або підприємство все ж проведе таку операцію, це буде розцінена як порушення умов перебування на спрощеній системі.

Наслідок — анулювання статусу платника єдиного податку та перехід на загальну систему з початку кварталу, в якому допущено порушення, зі сплатою відповідних податків у загальному порядку. Податківці однозначно трактують розрахунок віртуальними активами як негрошову форму, що підпадає під цю заборону.

Отже, бартер заборонений для платників єдиного податку і приймаючи віртуальні активи на свій ФОП на ЄП за товар або послугу, такий платник ризикує втратити пільговий режим оподаткування.

Виняток зроблено лише для платників єдиного податку 4 групи (сільгоспвиробників) — їм дозволені товарообмінні операції за окремих умов, але ця група нішева і з урахуванням специфіки віртуальних активів для ринку не має особливого значення чи можливостей для використання підприємцями, чи підприємствами з інших сфер діяльності окрім сільського господарства.

Водночас ФОП і юридичні особи на загальній системі оподаткування можуть здійснювати бартерні операції з обміну віртуальних активів на товар (послугу).

Питання ПДВ. Варто окремо зазначити про застосування ПДВ до операцій із самими віртуальними активами. Наразі продаж, обмін чи інше відчуження віртуальних активів не включено до переліку звільнених від ПДВ операцій (наприклад, обіг валюти, цінних паперів чи банківських металів звільнений згідно зі ст. 196 ПКУ, але віртуальні активи туди не входять).

Тож формально будь-яке постачання віртуального активу в Україні є об’єктом оподаткування ПДВ за ставкою 20%, якщо його здійснює платник ПДВ.

Наприклад, якщо українська компанія майнить віртуальні активи та продає їх іншій компанії, юридично це постачання нематеріального активу, оподатковуване ПДВ.

В майбутньому очікуються зміни, законопроєкти щодо оподаткування віртуальних активів передбачали, зокрема, звільнення від ПДВ операцій з обміну віртуальних активів (за аналогією з регуляцією в ЄС, де обмін віртуальних активів на фіатні кошти звільнений від ПДВ). Саме для таких нюансів потрібен спеціальний закон, який би вніс зміни до Податкового кодексу України. Але до ухвалення таких змін бізнес, що працює з віртуальними активами, має діяти в рамках чинного законодавства і консультуватися з податковими консультантами, щоб не мати проблем з податковими донарахуваннями.

Бухгалтерський облік: Слід зауважити, що якщо підприємство вирішить залишати отримані віртуальні активи воно має правильно відобразити це у себе в обліку.

У бухгалтерському обліку віртуальні активи токени визнаються нематеріальними активами та відповідно до мети їх набуття — обліковуються або в складі НМА, або в складі Запасів. За чинними стандартами бухгалтерського обліку (як національними, так і міжнародними) до їх обліку розповсюджуються всі їх дієві норми.

Відповідно дохід від продажу віртуальних активів чи токенів в обліку відображається за правилами обліку продажу НМА, або запасів за нормами стандарту обліку доходів.

Обмін віртуальних активів чи токенів в обліку відображається за правилами обліку бартерних операцій.

Висновки: ризики та практичні поради для бізнесу

Використання віртуальних активів у підприємницькій діяльності відкриває нові можливості для українського бізнесу: від доступу до клієнтів в різних точках світу до можливості випускати і оперувати альтернативними фінансовими інструментами.

Водночас така діяльність супроводжується значними ризиками та вимагає зваженого підходу з погляду обліку, оподаткування, валютного регулювання і комплаєнсу. Нижче узагальнимо ключові ризики:

· Правовий та регуляторний ризик. В Україні віртуальні активи врегульовані на рівні Цивільного кодексу України, який дозволяє здійснювати операції з віртуальними активами, як з будь-яким іншим майном. Проте наразі існує певна невизначеність, адже операції з віртуальними активами не врегульовані на рівні інших нормативно-правових актів, виправити цю прогалину має повноцінний закон про віртуальні активи та змін до податкового законодавства в Україні.

Порада: уважно стежити за змінами законодавства (ЦКУ, ПКУ, новий закон про ВА) та офіційними роз’ясненнями ДПСУ. Залучайте юридичних радників для аналізу операцій з віртуальними активами.

· Розрахунки віртуальними активами та комплаєнс. Обмін віртуальних активів на товари (послуги) з юридичної сторони кваліфікується, як бартер. Проте банки можуть встановлювати додаткові вимоги до таких операцій, відповідно до вимог фінансового моніторингу (наприклад, часті великі перекази через криптобіржі).

Порада: використовувати ліцензованих провайдерів, які конвертують віртуальні активи в гривню, євро, так ви дотримаєтесь вимог законодавства. Забезпечте прозорість операцій: зрозуміла договірна основа, наявність інвойсів, відповідність сум. Це допоможе пояснити банку економічний зміст платежів, щоб зняти питання про походження коштів та цілей операцій.

· Користування криптокартками. Використовувати криптокартки є законним, проте, власникам підприємств слід пам’ятати про можливі податкові наслідки користування криптокартками.

Порада: також, перед відкриттям рахунку і замовленням криптокартки рекомендуємо ознайомитись з інформацією на сайті фінансової установи яка вас зацікавила і перевірити їх публічну документацію на предмет наявності ліцензії на здійснення операцій з віртуальними активами, а також фінансової ліцензії у них чи їх партнерів, або запитати це в служби підтримки. Користування криптокартками які випускаються неліцензованими емітентами становить суттєвий ризик втрати ваших коштів.

· Податкові нюанси. Залежно від системи оподаткування можуть бути обмеження у здійсненні операцій з віртуальними активами, як по бартеру, також варто враховувати, чи будуть такі операції оподатковуватися ПДВ.

Порада: уникати прямих продажів товарів або послуг за віртуальних активів, якщо ви платник єдиного податку. Краще отримати гривню/валюту через посередника, або щонайменше, укладати договір купівлі-продажу з фіксацією ціни в гривні (чи іноземній валюті) і окремо прописувати в договорах, що оплата здійснюється шляхом передачі еквівалентної кількості віртуальних активів. Це може частково убезпечити вас у суді, доводячи, що зобов’язання було виражене у грошовій сумі. Обов’язково нараховуйте та сплачуйте всі податки, які виникають за законом, навіть якщо операція нетипова.

· Бухгалтерський облік і аудит. Як було зазначено, статус віртуальних активів в Україні ще не достатньо врегульований у різних нормативно-правових актах, що створює певну невизначеність для органів державної влади, не внесені необхідні зміни в ПКУ та інші нормативні акти. Але є певні роз’яснення державної податкової служби, які дають вектор розуміння і застосування методів обліку віртуальних активів в бухгалтерському обліку.

Так податкова визнає віртуальні активи нематеріальними активами, облік яких здійснюється відповідно до мети набуття — якщо «для себе» в складі НМА, якщо «для продажу» в складі Запасів. З розповсюдженням відповідних норм обліку згідно з чинними стандартами НМА та Запаси. Аудитори теж при перевірках класифікують віртуальні активи та токени в цій же інтерпретації, відповідно до міжнародних стандартів МСБО 38 «Нематеріальні активи» та МСБО 2 «Запаси».

Порада: уважно стежити за змінами законодавства і податковими роз’ясненнями з приводу обліку віртуальних активів і застосовувати методи обліку відповідно до цих роз’яснень.

Даниїл Волощук, старший юрист практики технологій та інвестицій ЮК Juscutum

За матеріалами:

Finance.ua

Місце для вашої реклами

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас