1370
Бізнес очікує подальшої валютної лібералізації у 2026 році — опитування ЄБА
— Валюта
Бізнес розраховує на подальше пом’якшення валютних обмежень у 2026 році.
Про це свідчать результати третього етапу опитування Європейської Бізнес Асоціації щодо актуальних потреб у пом’якшенні валютних обмежень.
Найбільш нагальними потребами компанії назвали можливість виплати дивідендів (зокрема накопичених до 2023 року), погашення зовнішніх кредитів, а також збільшення лімітів за операціями з корпоративними платіжними картками.
Механізм «стимулюючої лібералізації»
Більшість опитаних компаній (83%) наразі не користуються механізмом «стимулюючої лібералізації» і не планують цього робити. Ще 10% лише розглядають таку можливість, тоді як 7% вже застосовують цей інструмент.
На 2026 рік тенденція залишається схожою: 83% бізнесу не планують користуватися механізмом, 7% розглядають обсяги до 100 тис. євро, ще 7% — понад 2 млн євро, і 3% — у межах 500 тис. — 1 млн євро.
Виплата дивідендів нерезидентам
47% компаній вважають актуальною потребу у виплаті дивідендів за період до 2023 року, з них для 33% це питання є надзвичайно актуальним. Для порівняння, у 2024 році 69% компаній декларували актуальність виплат дивідендів за період до 2024 року.
Компанії вважають прийнятними такі графіки виплат: понад 2 млн євро на квартал — 20%, від 100 тис. до 2 млн євро на квартал — 30%.
Виплати дивідендів нерезидентам за період з 2023 року в обсязі 2−9 млн євро на квартал є актуальними для 30% респондентів.
Погашення позик нерезидентам («старі» борги)
У 2025 році частка компаній, для яких актуальною є виплата позик нерезидентам, зросла до 60% порівняно з 51% у 2024 році. Для 43% опитаних ця потреба є надзвичайно актуальною.
Найбільш затребуваним залишається діапазон виплат від 100 тис. до 2 млн євро на квартал (53%). Водночас 10% компаній потребують можливості здійснювати виплати понад 2 млн євро щокварталу.
Ліміти за гривневими корпоративними картками за кордоном
Потребу у збільшенні лімітів за операціями з гривневими корпоративними платіжними картками за межами України декларують 70% компаній. Для 60% це актуально, але не критично, для 10% надзвичайно актуально. У 2024 році таку потребу заявляли 79% бізнесу.
Оптимальними лімітами компанії вважають 150−500 тис. грн на місяць (50%) та 500 тис. — 1 млн грн на місяць (17%).
Бізнес також пропонує збільшити ліміти на валютні P2P-перекази та скасувати обмеження на купівлю готівки в еквіваленті 80 доларів на добу, оскільки воно не покриває реальні витрати працівників за кордоном.
Оплата імпортних товарів і послуг до 23 лютого 2021 року
Питання оплати імпортних товарів і послуг, поставлених до 23 лютого 2021 року, у 2025 році стало більш актуальним. Частка компаній, для яких воно є важливим, зросла з 25% у 2024 році до 40% у 2025 році. Для 17% респондентів ця потреба є надзвичайно актуальною.
Найбільш затребуваними є ліміти 100−500 тис. євро (23%) та 500 тис. — 2 млн євро (13%). Бізнес зазначає готовність використовувати власні валютні накопичення, зокрема для розрахунків за імпортною заборгованістю 2022 року.
Штрафи за експортними операціями
Можливість здійснювати перекази за кордон для сплати штрафів, пені та інших санкцій за експортними операціями є актуальною для 43% компаній, з них для 10% — надзвичайно актуальною.
Більшості респондентів для покриття таких ризиків достатньо ліміту на рівні 2−5% від суми контракту.
Завершення валютного нагляду шляхом взаємозаліку
Потреба у завершенні валютного нагляду шляхом взаємозаліку залишається високою, її декларують 63% компаній. Для 20% це надзвичайно актуально, для 43% — актуально, але не критично. У 2024 році цей показник становив 73%.
Достатніми лімітами бізнес вважає: до 100 тис. євро на місяць (23%), 100 тис. — 1 млн євро (20%) та понад 1 млн євро (13%). Компанії також вказують на ризики штрафів через відсутність чітких гарантій з боку податкових органів і пропонують спростити відповідні процедури.
Граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями
Через ускладнені логістичні ланцюги та блокування кордонів 47% респондентів вважають за необхідне збільшити граничний строк розрахунків до 360 днів. Варіанти 180 та 270 днів підтримують 23% і 17% компаній відповідно.
У цьому контексті бізнес пропонує подовжити строки повернення валютної виручки, зокрема для аграрної продукції, а також звільнити експортерів від сплати пені за порушення, спричинені логістичними обмеженнями у 2023 році.
Купівля валюти незалежно від наявних коштів
Можливість купівлі іноземної валюти незалежно від наявних коштів залишається стабільно важливою для бізнесу. Таку потребу декларують 80% компаній, з них 37% — як надзвичайно актуальну. У 2024 році аналогічний показник становив 79%.
Половина респондентів орієнтується на ліміти 100 тис. — 2 млн грн на місяць, 27% — на 2−5 млн грн, а 7% потребують обсягів понад 45 млн грн.
Додаткові пропозиції бізнесу
Компанії також наголошують на необхідності:
- уточнити норми постанови НБУ № 18 для уникнення дискримінації під час виплати дивідендів компаніями після реорганізації;
- дозволити перекази за товари та послуги без документального підтвердження в межах 400 тис. грн;
- надати представництвам можливість переказів на користь материнських компаній до 1 млн євро на місяць і сплати податків за кордон до 30 тис. євро на рік;
- скасувати заборону на розрахунки за гарантіями та операціями з хеджування валютних ризиків;
- дозволити виконання зобов’язань за договорами поруки, погашення імпортної заборгованості 2022 року та сплату прострочених відсотків за позиками перед материнськими структурами.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
Також за темою
Євро сягнув нового піку: що з доларом (інфографіка)
НБУ намагається посилювати гривню — аналітики
Понад половина українців очікують знецінення гривні у 2026 році
Чого очікувати від курсу цього тижня — думка банкірки
Бізнес очікує подальшої валютної лібералізації у 2026 році — опитування ЄБА
Долар «заспокоїться»: що буде з валютою до кінця січня
