130
Бізнес-асоціації закликали Кабмін відтермінувати екоподаток CBAM
Українські галузеві об’єднання масово звертаються до уряду з вимогою терміново подати офіційний запит до Європейської комісії щодо відстрочки впровадження CBAM — механізму вуглецевого коригування імпорту. Інакше Україна може втратити значну частину експорту до Євросоюзу вже з 2026 року.
Про йе повідомляє GMK Center.
Що про це відомо
Промисловці вже давно говорять про необхідність відтермінування застосування механізму вуглецевого коригування імпорту для України. Ще з серпня 2023 року асоціації системно звертаються до уряду з вимогами подати запит до ЄС, беруть участь у зустрічах із посадовцями щодо CBAM, організовують тематичні заходи для обговорення шляхів порятунку українського експорту.
Вчергове достукатися до урядовців вони спробували й цього року, направивши до Кабінету міністрів України офіційні звернення. Серед іншого у своїх закликах вони зазначили, що запровадження додаткового мита за викиди CO2 без урахування факторів воєнного часу є «прямим ударом по конкурентоспроможності українського експорту».
Цього року народні депутати з різних комітетів відгукнулися на проблему СВАМ.
Народний депутат Олексій Гончаренко звернув увагу на те, що за весь цей час в усьому Кабміні не знайшлось людини, яка б звернулась із запитом про відтермінування.
«Введення цього мита без відтермінування — це глибокий мінус для ВВП (називають до -5%). Це зупинка і так постраждалої промисловості. Це девальвація гривні. Це хрест на декількох бюджетоутворюючих галузях. Це десятки тисяч безробітних. І все це ті гроші, які сьогодні йдуть на оборону. Бо виплати захисникам ми платимо зі своїх. Партнери на це не дають,» — написав народний депутат України.
Народний депутат Муса Магомедов, голова підкомітету з питань промислової політики комітету з економічного розвитку наголосив, що Україна має всіма силами домовлятися про перехідний період щодо CBAM. За його словами, у цей процес мають бути включені всі: Кабінет міністрів, Верховна Рада, бізнес. Також, згідно інформації з його сторінки Facebook, він піднімав це питання на нещодавній зустрічі української делегації у Брюсселі.
28 травня Парламентський комітет з питань економічного розвитку звернувся до уряду із закликом до реалізації необхідних дій для ініціювання перед Єврокомісією відтермінування впровадження для України дії CBAM.
Проте офіційний запит досі не подано, а саме він є необхідною передумовою для активації статті 30.7 регламенту CBAM, яка дозволяє застосовувати винятки для окремих країн за форс-мажорних обставин. Після отримання такого запиту Єврокомісія має подати звіт до Європейського парламенту та Ради країн ЄС разом із законодавчою пропозицією.
Наслідки для України
Всі стейкхолдери сходяться на думці: якщо не забезпечити Україні відстрочку від CBAM, це матиме катастрофічні фінансові наслідки — і для вітчизняних компаній, і для українського бюджету.
За уточненими оцінками GMK Center, за підсумками 2024 року Україна експортувала в ЄС товарів на $24,8 млрд, з яких 14,5% підпадає під дію CBAM. Йдеться насамперед про залізо, сталь, електроенергію, алюміній, цемент та добрива.
Аналітики прогнозують, що за наявної структури потенційні втрати українського експорту за 2026−2030 роки через впровадження CBAM становитимуть $4,7 млрд, втрати інвестицій за той самий період — $2,7 млрд.
Втрата доступу до європейського ринку стане ударом по всій економіці, що вже й так функціонує у надскладних умовах війни.
«Бізнес зробив свій черговий заклик. Промисловість вимагає від посадовців захисту на зовнішніх ринках. Кабмін має використати дипломатичне вікно можливостей і подати офіційний запит до ЄС уже найближчими тижнями, адже зволікання невідворотно обернеться колапсом для частини української економіки та експорту», — зазначають у GMK Center.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
