Біржовий холдинг в Україні: НКЦПФР озвучила свою позицію
— Фондовий ринок
47

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку підтримує створення інфраструктурно-біржового холдингу в Україні та залучення стратегічного інвестора. Водночас регулятор наполягає на законодавчих гарантіях, які мають забезпечити державі вплив на управління критичною інфраструктурою, а учасникам ринку рівний доступ до неї.
Про це повідомила пресслужба НКЦПФР.
Останніми днями активізувалася дискусія щодо створення інфраструктурно-біржового холдингу в Україні. У НКЦПФР пояснили позицію Комісії щодо майбутньої моделі його роботи.
Навіщо Україні біржовий холдинг
Насамперед Комісія підтримує створення холдингу. Відповідний Меморандум від 11 липня 2025 року передбачає спільне зобов’язання щодо консолідації біржі, Розрахункового центру та іншої ринкової інфраструктури.
Наявна інфраструктура є розпорошеною, недостатньо капіталізованою та технологічно відсталою. У такому стані їй буде складно відповідати потребам повоєнного відновлення та вимогам Європейського Союзу. Створення холдингу із залученням стратегічного інвестора може стати одним із ключових інструментів розвитку ринку.
Урядовий законопроєкт № 16038 передбачає об’єднання біржі, Розрахункового центру та суміжної інфраструктури в один холдинг, а також залучення стратегічного інвестора за результатами конкурсу. НКЦПФР підтримує цей напрям реформи.
«Позиція Комісії у цій дискусії проста і не змінюється з серпня. Вона викладена у листах до уряду і профільного Комітету і зводиться до чотирьох принципів», — сказано в повідомленні.
Чотири принципи створення холдингу
1. Держава зберігає 25% + 1 акцію та стратегічні права
Держава має зберегти блокувальний пакет акцій, а також отримати реальні механізми впливу на ключові рішення. Для цього пропонується передбачити обов’язковий корпоративний договір і закріпити перелік стратегічних прав держави безпосередньо в законі, а не лише в додатку до угоди.
Без участі держави не мають ухвалюватися рішення щодо місця проведення клірингу та розрахунків, продажу контрольного пакета акцій і зміни профілю діяльності.
Так працюють усі держави, які пускали стратега в критичну інфраструктуру.
2. Розрахунковий центр відкритий для всіх
Усі біржі мають отримати рівний і недискримінаційний доступ до клірингу та розрахунків на ринкових умовах.
Ці вимоги необхідно врахувати вже під час підготовки законодавства про холдинг. Це дасть змогу уникнути необхідності переглядати домовленості з інвестором у процесі подальшої адаптації українського законодавства до норм ЄС.
3. Холдинг не отримує монопольного статусу
Створення холдингу не має обмежувати конкуренцію на ринку. Інші біржі, клірингові установи та платформи повинні зберегти можливість працювати.
4. НКЦПФР залишається єдиним регулятором
У законі необхідно прямо визначити, що холдинг і вся інфраструктурна група перебуватимуть під наглядом НКЦПФР.
На думку Комісії, інвестор має чітко розуміти, який орган встановлює правила роботи ринку та контролює їх дотримання.
Окрім цих чотирьох принципів, Комісія готова спільно з урядом і профільним комітетом опрацювати ще три питання: комплексні критерії відбору інвестора, вимоги до інших акціонерів холдингу та частку акцій у вільному обігу.
Під час відбору інвестора пропонується враховувати не лише розмір внеску, а й технологічні можливості, досвід та план розвитку ринку. Водночас наявність акцій біржі у вільному обігу та їх обіг на самій біржі розглядаються як один із показників відкритості ринку.
«Для держави це питання безпеки. Через цю інфраструктуру проходять розрахунки за ОВДП — більше 80% обороту організованого ринку — і через неї піде капітал відбудови. Країна, що воює, не може собі дозволити не мати голосу в рішеннях про те, де і як розраховуються за її борг. Для ринку це питання виживання. Брокери, управляючі компанії, інші біржі підтримують нашу позицію не з любові до регулятора. Їм потрібна чесна конкуренція, бо без неї вони стають клієнтами монополіста без права вибору», — наголошують у НКЦПФР.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
