ПРОМО
Банки тримають удар війни, але головні виклики ще попереду — експерти
— Кредит&Депозит
10
Українська банківська система зберегла фінансову стійкість в умовах повномасштабної війни та здатність працювати навіть під час масштабних відключень електроенергії. Однак наступним важливим завданням стане розширення кредитування, без якого повноцінне відновлення економіки буде вкрай складним. Для цього необхідно розв’язати низку питань, пов’язаних із воєнними ризиками, оподаткуванням банків та залученням інвестицій.
Про це під час дискусії у подкасті на YouTube-каналі Finance.ua говорили Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління Глобус Банку, та Василь Фурман, член Ради Національного банку України.
За словами Сергія Мамедова, за роки повномасштабної війни українські банки не лише адаптувалися до надзвичайно складних умов, а й суттєво зміцнили свій фінансовий стан.
«Банківська система стала більш капіталізованою, більш прибутковою і реально змінилася під час війни. Ліквідності, яка зараз є у фінансовій системі, раніше не було», — наголосив Сергій Мамедов.
Водночас Василь Фурман зазначив, що український банківський сектор сьогодні є одним із найсильніших в економіці. Важливим підтвердженням його стійкості стала здатність забезпечувати безперервне обслуговування клієнтів в умовах ракетно-дронових атак та енергетичних криз.
«Банківський сектор сьогодні є одним із найсильніших секторів нашої держави. Ми можемо працювати в умовах блекауту», — зазначив Василь Фурман.
Він нагадав, що започаткована НБУ ще у 2022 році мережа POWER BANKING забезпечує роботу банківських відділень за відсутності централізованого електропостачання. За його словами, понад 2,5 тис. відділень по всій Україні можуть працювати в таких умовах.
Водночас учасники дискусії звернули увагу на те, що фінансова стійкість банків ще не означає достатнього рівня кредитування економіки. Попри позитивну динаміку кредитних портфелів, співвідношення кредитів до ВВП залишається невисоким, а значна частина підприємств досі не користується банківським фінансуванням.
На думку Сергія Мамедова, для активізації кредитування необхідно знайти баланс між вимогами до капіталу банків, фінансовою стабільністю та потребами бізнесу, який працює в умовах постійних воєнних загроз.
«Треба шукати компроміс, який дасть можливість збільшити кредитування. Без кредитування відновлювати економіку буде дуже важко», — підкреслив банкір.
Одним із найбільш дискусійних питань стало можливе продовження на 2027 рік підвищеної до 50% ставки податку на прибуток банків.
Сергій Мамедов звернув увагу на суперечність між намірами держави скоротити частку державних банків, залучити міжнародних інвесторів і водночас зберегти підвищене податкове навантаження на банківський сектор.
«Я вважаю, що це якраз відштовхує можливість заходу міжнародного капіталу в банківську фінансову систему», — зазначив він.
Своєю чергою Василь Фурман наголосив, що Національний банк також не підтримує продовження підвищеного оподаткування банків.
«Нацбанк не підтримує збільшення оподаткування. Це офіційна позиція Національного банку», — сказав член Ради НБУ.
За його оцінкою, продовження підвищеного оподаткування потенційно може забезпечити державному бюджету близько 20 млрд грн додаткових надходжень. Однак збереження цих коштів у банківській системі могло б створити можливості для надання додаткових кредитів на 200−300 млрд грн, зокрема підприємствам, оборонно-промисловому комплексу та енергетичному сектору.
Окрему увагу учасники дискусії приділили страхуванню воєнних ризиків. На їхню думку, без повноцінного механізму такого страхування банки й надалі змушені будуть враховувати високі ризики пошкодження або знищення майна підприємств, що стримуватиме розширення кредитування.
Сергій Мамедов зауважив, що державні програми, зокрема «Доступні кредити 5−7-9%» і державні гарантії, уже допомагають бізнесу залучати фінансування. Однак для суттєвого розвитку кредитного ринку необхідні додаткові інструменти захисту від воєнних втрат.
Василь Фурман наголосив, що дієве страхування не лише захищатиме позичальників, а й знижуватиме ризики банків, створюючи передумови для зростання кредитування та зменшення його вартості.
Ще одним важливим питанням дискусії стала макроекономічна стабільність, зокрема ситуація на валютному ринку, інфляційні ризики та роль міжнародної фінансової підтримки.
Сергій Мамедов висловив припущення, що наприкінці 2026 року курс долара може перебувати поблизу 46 грн, можливо, дещо перевищивши цю позначку. На його думку, навіть за нинішнього посилення воєнних та економічних ризиків немає підстав очікувати різкого знецінення гривні.
Василь Фурман зазначив, що за політики «керованої гнучкості» точний курс гривні наприкінці року передбачити неможливо, адже він визначається співвідношенням попиту та пропозиції. Однак, на його переконання, ситуація на валютному ринку залишатиметься контрольованою.
Одним із головних чинників валютної стабільності експерти назвали міжнародні резерви НБУ. Під час дискусії йшлося про те, що їхній обсяг наразі становить близько $47 млрд, тоді як за сприятливого сценарію до кінця року він може зрости до $70 млрд. При цьому Нацбанк продовжує здійснювати значні валютні інтервенції, обсяг яких останнім часом сягає $1−1,2 млрд на тиждень.
«Обсяг золотовалютних резервів напряму залежить від того, наскільки ритмічно і повною мірою Україна отримує зовнішнє фінансування», — пояснив Василь Фурман.
За його словами, у 2026 році Україна має отримати близько $54 млрд міжнародного фінансування, однак своєчасність цих надходжень безпосередньо залежить від виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами, зокрема ухвалення необхідних законодавчих рішень.
Сергій Мамедов наголосив, що навіть за меншого, ніж прогнозується, обсягу резервів Нацбанк матиме достатні можливості для підтримання контрольованої ситуації на валютному ринку. На його думку, міжнародна фінансова допомога залишається одним із головних чинників економічної стійкості країни.
Василь Фурман також звернув увагу на те, що після завершення війни Україна матиме значні можливості для залучення міжнародного капіталу та відновлення економіки. Втім, реалізація цього потенціалу залежатиме від швидкості реформ, розвитку фінансового сектору та подальшої європейської інтеграції.
«Після війни в Україну дійсно надходитимуть значні кошти, але вікно можливостей буде досить коротким. Для нас надзвичайно важливо скористатися цим часом: структурно перебудувати державу, провести необхідні реформи, вступити до Європейського Союзу. Я дуже сподіваюся, що після всіх випробувань Україна зможе успішно розвиватися і протягом наступних 10−20 років наздогнати країни Східної Європи за основними економічними показниками», — підсумував Василь Фурман.
За матеріалами: Глобус
Поділитися новиною
