Банки надаватимуть інформацію про фіноперації на запит Нацполіції — підписано закон
Банки надаватимуть інформацію про фінансові операції за запитом Нацполіції.
Президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт № 11 043 щодо удосконалення функцій НБУ з державного регулювання ринків фінансових послуг. Він також підписав ще 4 інші закони.
Банки зобов’язані будуть повідомляти:
• ПІБ або назву отримувача,
• ідентифікатор пристрою,
• код операції,
• номер рахунку та картки.
Для чого це
Це спрямовано на посилення контролю за фінансовими злочинами.
Закон передбачає таке:
- дати можливість фінансовим компаніям, ломбардам і кредитним спілкам надавати платіжні послуги на підставі їхньої основної ліцензії без необхідності отримання окремої ліцензії;
- встановити вимоги до регулятивного капіталу небанківських провайдерів платіжних послуг. Конкретні параметри достатності капіталу та порядок його розрахунку визначатиме НБУ. На сьогодні для учасників платіжного ринку є лише одна умова: підтримувати власний капітал на рівні не меншому, ніж розмір статутного капіталу;
- збільшення розміру штрафів для надавачів платіжних послуг (у тому числі банків), які будуть зіставні з їхніми доходами. Розмір такого штрафу досягатиме 5% від суми операцій, проведених із порушеннями. Зараз максимальний штраф становить 170 тис. грн;
- закріпити повноваження Нацбанку на проведення перевірок постачальників платіжних послуг не лише офлайн за їх місцезнаходженням, а й в онлайн-режимі. При цьому об’єкт перевірки зобов’язаний надати дистанційний доступ до документів та іншої інформації, яка може бути потрібна НБУ.
Раніше повідомлялось, що Верховна Рада України незабаром планує ухвалити закон, який дозволяє банкам розкривати дані користувачів платіжних послуг на запит поліції. Низка експертів критикували такі наміри, адже вони суперечать вимогам Конституції.
Згідно з новими правилами, поліція зможе надати банкам запит і фінансові установи будуть зобов’язані протягом найкоротшого строку (не пізніше 24 годин після отримання запиту) надати таку інформацію про:
- суму та валюту платіжної операції;
- дату проведення платіжної операції;
- тип платіжної операції;
- геопросторові дані, IP-адресу, адресу засобу дистанційної комунікації (включаючи платіжний додаток) або платіжного пристрою, що використовувався для здійснення платіжної операції (при наявності), а в разі виконання платіжної операції через касу — адресу каси (при наявності);
- ідентифікаційні дані отримувача: для фізичної особи — прізвище, ім’я та по батькові (при наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків; для юридичної особи — повне найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;
- повне найменування надавача платіжних послуг;
- унікальний ідентифікатор отримувача та/або повний номер електронного платіжного засобу та/або рахунку отримувача;
- найменування та код еквайра (при наявності);
- ідентифікатор платіжного пристрою (при наявності);
- код, що ідентифікує операцію в платіжній системі (при наявності);
- унікальний ідентифікатор платника та/або повний номер електронного платіжного засобу та/або рахунку платника.
Крім того, наразі незрозуміло, як надавач платіжних послуг буде визначати, чи містить операція ознаки кримінального правопорушення.
Довідка Finance.ua:
- 21 лютого 2024 року Національний банк України запропонував для громадського обговорення зміни до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених ще в далекому 2006 році. Finance.ua дізнався, які саме зміни пропонують і кого вони стосуватимуться.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною