Артем Ковбель: відшкодування збитків унаслідок війни. Міф чи реальність? — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Артем Ковбель: відшкодування збитків унаслідок війни. Міф чи реальність?

Особисті фінанси
1042
Артем Ковбель: відшкодування збитків унаслідок війни. Міф чи реальність?
Артем Ковбель: відшкодування збитків унаслідок війни. Міф чи реальність?
За даними Київської школи економіки та Мінекономіки, через військову агресію рф Україна вже отримала збитків на 500-600 млрд доларів.
У бізнесу та країни все частіше виникає питання: хто компенсуватиме збитки і в які терміни? Я додав би до цього ще один: як правильно оцінити розмір отриманої шкоди?
Класифікація збитків
Виділяють два види:
Пряма шкода — це фізична, помітна неозброєним оком шкода. Наприклад: втрата складських запасів внаслідок обстрілу та мародерства, знищення рухомого/нерухомого майна та інших активів.
Непрямі збитки — це збитки, які не піддаються миттєвій фізичній оцінці, а розраховуються на основі визначення грошового потоку за останні 3 роки (добре, якщо звітність такого підприємства буде підтверджена міжнародною аудиторською компанією), і на підставі планових продажів компанії в горизонті 1 рік.
Відповідно, непрямими збитками вважатиметься той грошовий потік (англ. Cash flow), який втратила компанія через зупинення своєї операційної діяльності за методом дисконтованих грошових потоків (англ. DCF — discounted cashflow method).
Наразі у законодавчому полі України, методика оцінки завданих збитків перебуває на стадії розробки ФДМ — Фондом державного майна у співпраці з Міністерством економіки та Міністерством реінтеграції.
При цьому існує як мінімум 3 нормативні документи, що регулюють питання, пов’язані зі збитками:
1. Постанова КМУ № 326 від 20.03.2022 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації» — визначає основні показники, які мають бути оцінені для визначення збитків, а також показники для визначення відповідальних за заподіяні збитки.
2. Постанова КМУ № 380 від 26.03.2022 «Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації» — визначає умови, механізм та процедуру подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, викликаних військовою агресією російської федерації.
3. Наказ Міністерства розвитку громад та територій України 28.04.2022 № 65 — ця методика визначає особливості обстеження будівель та споруд, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, військових дій чи терористичних актів.
І також Законопроект № 7198, який визначає коло осіб, які мають право на отримання компенсації за знищене та пошкоджене майно.
Саме такі нормативні документи зараз регулюють підходи до визначення шкоди.
Також варто зазначити, що оцінка розміру збитків може здійснюватися як відповідно до локальних, так і міжнародних стандартів оцінки із залученням сертифікованих фахівців RICS та TEGOVA.
Хто компенсує збитки?
Тут слід зазначити як мінімум 3 можливі варіанти:
1. Україна — в особі Фонду відновлення майна та зруйнованої інфраструктури України у зв’язку із збройною агресією російської федерації. Наразі вже діє як офіційний рахунок, відкритий у Національному банку України, одержувач — Міністерство інфраструктури України.
2. Країна агресор (рф) — шляхом продажу заарештованих активів рф по всьому світу та акумуляції їх у Фонді з цільовим призначенням компенсації шкоди, завданої нашій країні.
3. Цільові фонди — донори, грошові ресурси в яких акумульовані конкретними країнами та міжнародними державними організаціями: МВФ, Світовий Банк, ЄБРР. Наприклад, «Нафтогазу» вже обіцяно кредит на €300 млн на закупівлю газу від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Китай також надасть Україні $3,6 млрд у вигляді кредиту на реалізацію проектів із газозаміщення.
ЄБРР готова профінансувати підприємства продовольчого сектору. Для цього ЄБРР профінансує українські банки, щоб посилити їхню здатність видавати кредити місцевим підприємствам.
У які терміни буде компенсовано збиток?
Залежно від обраної юристами стратегії — від 1,5 до 7 років. Знову ж таки, наразі практика компенсації таких збитків у всьому світі є мінімальною.
Майже повна відсутність прецедентів означає, що події можуть розвиватися по-різному. Комусь може пощастити і все відновиться швидко, а комусь доведеться ще й позиватися довго і нудно.
Які документи необхідні для проведення незалежної оцінки завданих збитків?
1. Правовстановлюючі документи.
2. Паспорт БТІ.
3. Проектно-кошторисна документація.
4. Акт розмінування чи огляду саперами.
5. Акт фіксації «прильоту» місцевою владою, поліцією, МНС або військовими.
6. Акт інвентаризації пошкоджених та збережених документів.
7. Документи на купівлю та зберігання запасів.
8. Якщо було завдано збитків бізнесу, то потрібна фінансова звітність за 3 роки та перелік основних засобів.
9. Фото активу «до» та «після».
Куди йти з пакетом документів?
Тут треба зазначити, що у разі обрання юридичної стратегії подання позову проти рф та отримання компенсації від країни-агресора у бізнесу фактично існує 4 потенційні варіанти.
Перша стратегія полягає у поданні позову проти агресора за місцем заподіяння збитків до відповідного суду в Україні.
Після отримання українського рішення, яке набуло чинності, таке рішення можна виконувати в Україні (якщо залишаться не націоналізовані активи рф), або визнати за кордоном на підставі:
а). Двосторонніх договорів про правову допомогу;
б). Загальноприйнятого принципу взаємності, і відповідно, далі виконувати це рішення в країні, де таке рішення було визнано, або в інших країнах.
Наприклад, серед країн-членів Європейського Союзу підписана Брюссельська Конвенція (Конвенція з питань юрисдикції та примусового виконання судових рішень щодо цивільних та комерційних суперечок), яка передбачає виконання однієї країни-члена ЄС в іншій країні-члені ЄС.
Таким чином, отримавши українське судове рішення, його теоретично можна визнати, наприклад, у Польщі, з якою Україна має договір про правову допомогу, а згодом спробувати на підставі вже Брюссельської конвенції виконати польське судове рішення не тільки в Польщі, а й, наприклад, у Франції.
Нагадаємо, що завдяки нещодавньому рішенню Верховного Суду України, що дозволило судам не застосовувати суверенний імунітет до країни-агресора (оскільки надання такого імунітету фактично порушує низку законодавчих актів як України, так і міжнародних конвенцій, а росія фактично не поважає суверенітет України) перший варіант стратегії є найбільш перспективним.
Друга можлива стратегія застосовна лише для компаній, чиї активи чи підприємства опинилися на тимчасово непідконтрольній території і потім були захоплені.
Цей шлях можливий на підставі двостороннього договору про захист інвестицій між Україною та рф 1998 року.
Зазначимо, що цей шлях був пройдений Коломойським після анексії Криму, оскільки він звернувся до арбітражу саме на підставі цього договору, довівши, що територію Криму слід вважати територією, підконтрольною рф, і відповідно, на цю територію поширюється режим захисту інвестицій.
Ця схема цілком може бути застосовна навіть до концепції тимчасового контролю агресором нашій території, хоча це питання додатково досліджуватися вже безпосередньо судом відповідного арбітражу оскільки факти справ не ідентичні.
Отримане арбітражне рішення можна виконувати фактично у всіх країнах світу на підставі Нью-Йоркської конвенції (Конвенція про визнання та приведення у виконання іноземних арбітражних рішень, 1958 року), і цей механізм є також досить цікавим та застосовним.
Третьою потенційною стратегією юридичного позову може бути варіант звернення до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Артем Ковбель, аудитор, співзасновник, партнер компанії Crowe Erfolg, член ASIS, ACFE, ASCP
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас