Артем Ковбель: уроки війни для бізнесу — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Артем Ковбель: уроки війни для бізнесу

Особисті фінанси
480
Артем Ковбель: уроки війни для бізнесу
Артем Ковбель: уроки війни для бізнесу
З настанням війни я все частіше отримую запити від власників бізнесу із проханнями провести фінансове розслідування чи аудит.
У цій колонці я хочу коротко розповісти про найчастіші з цих запитів. І про те, які висновки з них можна зробити.
Запит № 1:
«Ми — акціонери та хочемо інтенсифікувати свій бізнес, структурувати свої грошові потоки. Але є підозра, що бухгалтер веде непрозору діяльність. Хочемо розкласти всі потоки на молекули і зрозуміти, чи крадуть у нас».
Висновок. Зверніть увагу: автори цього запиту почали хвилюватися щодо нечесної діяльності бухгалтера лише після того, як захотіли інтенсифікувати бізнес. Чому ж не раніше? Крім очевидної відповіді, «вони просто раніше нічого не підозрювали», є інша причина — подорожчання кредитного ресурсу у зв’язку з підвищенням облікової ставки НБУ до 25%.
Звичайно, з часом подорожчання ресурсу позначиться на бізнесі, і власники бізнесу це розуміють, тому починають шукати додаткову ліквідність у своїй компанії. А щоб її знайти, потрібно усунути всі можливі червоточини, включаючи «непрозорого» бухгалтера. З цього можна зробити висновок, що частина українського бізнесу все ще не готова повноцінно боротися з корпоративним шахрайством і робить це, тільки якщо ситуація змушує.
Запит № 2:
«Ми — акціонери у бізнесі, але вирішили розійтися. Мій партнер залишається в країні, я ж вирішив розпочати бізнес за кордоном. Ось хочемо порахуватися, визначити точний фінансовий результат компанії та провести оцінку вартості бізнесу».
Висновок. Запит із подібним змістом — далеко не єдиний у моєму портфелі. Це свідчить про те, що серед українського бізнесу йде тенденція до поділу. Все більше підприємців не хочуть від когось залежати, прив’язуватися до партнерів, чи то фізична, чи то юридична особа. Багато експертів вбачають у цьому проблему, адже у важкі часи, навпаки, треба об’єднуватися, бо виживати разом простіше. Але практика свідчить про інше. Поодинці підприємець швидше приймає рішення, ні від кого не залежить і тому може працювати швидше, а значить і швидше отримувати прибуток. Звідси і цей потяг до поділу. Тут немає жодної «зради», а лише банальне бажання оптимізувати свою роботу.
Запит № 3:
«Настав час виплачувати дивіденди, виявилося, що, згідно зі звітністю, гроші в компанії та касі зокрема є, а фізично грошей немає».
Висновок. Здавалося б, війна вимагає суворого контролю над усіма напрямами діяльності підприємства. Але не всі бізнеси опанували цю науку. У таких випадках, як цей, необхідно перевірити облік і визначити, куди пішли гроші і хто в цьому винен — партнер у бізнесі, менеджмент компанії або, як в одному випадку, який довелося розслідувати, — підзвітний одному з партнерів менеджер, який вивів гроші за вказівкою саме цього партнера. Часто виявляється, що облік перебуває в такому поганому стані, що його необхідно відновлювати мало не з нуля.
Запит № 4:
«Ми — іноземний інвестор. Наш український партнер припинив виплачувати нам дивіденди з надуманої причини. Просимо перевірити реальний фінансовий результат спільного підприємства». На моє запитання: «Ви коли-небудь здійснювали фінансовий аудит?» — відповідь однозначна: «Ні. Ми довіряли своєму партнерові».
Висновок. Ніколи не інвестуйте в бізнес, який не контролюєте та не перевіряєте на регулярній основі.
Запит № 5:
«Ми — партнери в агробізнесі, займаємося спільним вирощуванням різних культур, також маємо елеваторні потужності, в яких зберігали зерно. З початком бойових дій елеватори були тимчасово окуповані, зерно з них, за словами партнера, вивезла країна-агресор. Я на момент вторгнення не перебував у країні і перевірити справжність цього твердження не можу, при цьому у партнера з’явилися нові активи. Я припускаю, що зерно було продано ним особисто, а списано на країну-агресора».
Висновок. Виявляється, не всі наші біди із зерном спричинені країною-агресором. Для бізнесів подібні ситуації — урок, який навчає, як важливо забезпечити фізичну безпеку своїх активів, а також опрацювати сценарії для мінімізації ризиків їхньої втрати. Зрештою, мало хто у нас вірив у можливість великої війни, але зараз найбільше виграли ті компанії, що змогли підготуватися до такого ризику хоч якось.
Що поєднує всі ці випадки?
Вище описані звернення — лише мала частина тих, які я отримав від власників бізнесу з початку війни. Якими б не були індивідуальні причини їхнього звернення до мене — у всіх є одна спільна та глобальна причина: настають важкі часи для світової економіки загалом та української — зокрема. Власники це розуміють і хочуть оптимізувати свій бізнес вже зараз, приводячи до єдиного знаменника свої стосунки зі своїми партнерами у бізнесі. Якщо і ви переслідуєте цю мету — пам’ятайте: тільки використання інструментів форензик і проведення регулярних аудитів допоможе вам досягти потрібних показників.
Форензик — у широкому розумінні — це інструмент розслідування фактів корпоративного шахрайства з одного боку, з іншого боку — інструмент, який допомагає мінімізувати виникнення фактів шахрайства в майбутньому. Хоча я віддаю перевагу формулюванню більш простому, але яскравішому: форензик — це мистецтво розслідування людей та грошей. І те, й інше взаємопов’язані як ніщо інше.
Артем Ковбель, аудитор, співзасновник, партнер Crowe Erfolg, член ASIS, ACFE, ASCP
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас