Артем Ковбель: перевірте, чи крадуть у вас в компанії — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Артем Ковбель: перевірте, чи крадуть у вас в компанії

Особисті фінанси
658
Артем Ковбель: перевірте, чи крадуть у вас в компанії
Артем Ковбель: перевірте, чи крадуть у вас в компанії
Напрямок форензик з‘явився в нашій країні не так давно, приблизно років десять тому. Його активно використовують великі компанії. Із запитами як правило звертаються:
1. Власники бізнесу, що хочуть перевірити своїх топменеджерів чи партнерів по бізнесу на предмет недобросовісних дій;
2. Топменеджери, що прийшли на нову посаду та хочуть перевірити діяльність попередників для того, щоб мінімізувати ризики в господарській діяльності;
3. Материнські компанії, що хочуть перевірити діяльність СЕО у дочірніх компаніях на предмет шахрайських дій;
4. Президент, Кабмін, міністри, що хочуть перевірити діяльність державних підприємств на предмет недобросовісних та корупційних дій;
5. Інвестор, комерційний банк, приватний інвестиційний фонд, що хоче перевірити цільове використання залучених капіталів;
6. Звинувачуваний, що хоче підтвердити свою непричетність до шахрайських дій та виправдати свою репутацію;
7. Правоохоронні органи, що в рамках досудового розслідування збирають додаткову доказову базу щодо підозрюваного;
8. Юридичні компанії, що займалися пошуком та поверненням втрачених активів;
9. Інвестор чи реципієнт інвестицій, що бажають перевірити один одного на предмет репутаційних ризиків;
10. Бізнеси-конкуренти, що здійснюють корпоративну розвідку.

Для чого компанії використовують інструмент форензик

1. Для того, щоб виявити шахрайські схеми у себе в бізнесі;
2. Виявити слабкі місця в системі внутрішнього контролю компанії;
3. Оцінити збиток, нанесений третіми особами компанії;
4. Захистити свої інвестиції;
5. Знайти фактори нематеріального характеру, що руйнують бізнес з середини;
6. Захистити репутацію свого бізнесу;
7. Відправити за грати зловмисників;
8. Повернути втрачені активи;
9. Вибудувати систему внутрішнього контролю в компанії;
10. Стати більш прозорим бізнесом та залучити інвестиції.

Як типологія фродів змінилась з приходом війни?

Чи оголила війна проблеми системи контролю в компаніях? Чи відчуження активів стало більш безкарним та у шахраїв з‘явився карт бланш на списання раніше скоєних злочинів?
З приходом війни ситуативно змінилися пріоритети з внутрішнього ворога на більш глобального - зовнішнього в особі рф. Адже з’явився загальний ризик анексії країни та втрати активів.
Після того як ситуація відносно стабілізувалась, фокус знову повернувся всередину компанії та в цей час став надзвичайно пильним до наявності фродів, адже банківське фінансування стало надзвичайно дорогим, і більшість компаній змістили фокус на пошук такого фінансування всередині.
Разом з тим відсутність ключових співробітників: ситуативна/перманентна, відсутність власника через вихід на нові закордонні ринки, відсутність начальника СБ, compliance manager, начальника юридичного департаменту, внутрішнього аудитора через мобілізацію послабила систему внутрішнього контролю компаній.
Типологія фродів загалом не змінилась, як і раніше під прицілом активи компанії, можливо змінилися умови їх відсудження.
Багато хто з власників перебувають за кордоном з різних причин, а для менеджерів на місці — це сигнал беззахисності, а все безхазяйне є бажання поцупити, ось і скоюється фрод.
Чи залишається він безкарним у воєнний час? З мого досвіду — ні.

П’ять золотих правил форензик

  • Правило 1: «Якщо хочеш вийти на шахрая, слідуй за готівкою». Використання готівки у будь-яких операціях рівносильно прямому запрошенню шахрая вкрасти її.

    Адже переміщення готівки важко прослідкувати, тому і виникає спокуса її поцупити. Так, в одному випадку головний бухгалтер поцупила кругленьку суму готівки прямо із каси для власних потреб.

    Факт недостачі будо виявлено службою внутрішнього аудиту під час раптової перевірки каси.
  • Правило 2: «Якщо власник задумав вийти з операційного контролю, це рівнозначно втраті бізнесу, й призводить до значних фінансових зловживань з боку менеджерів бізнесу».

    Так, в одному з прикладів власник на декілька років поїхав розвивати бізнес у Маямі. Вирішив повернутись, коли раптово на його телефон припинили телефонувати. А коли повернувся, натрапив на те, що його компанія втратила близько 12% долі ринку.

    Фінансовий директор допустив значний розмір дебіторської заборгованості, а директор з виробництва завищив ремонти одного із філіалів втричі. Всі топменеджери буди звільнені одним днем.
  • Правило 3: «Довіряй, але перевіряй». Ви працюєте з партнером, якого давно знаєте і повністю довіряєте? Чи можливо, запросили на позицію топменеджера свого родича, бо впевнені, що родинні зв’язки стануть бар’єром, який утримає людину від шахрайства? Ні.

    Практика показує інше. Багато випадків шахрайства виникає через надмірну довіру, і як наслідок — небажання перевіряти партнера, бо «своя ж людина».

    В одному кейсі, що я розслідував, партнер створив структуру-клон, на яку перевів більшу частину клієнтів компанії, а іншого партнера залишив ні з чим.

    Коли той почав питати, чому основні фінансові показники погіршились, партнер відповів йому, що зараз несприятлива кон’юнктура ринку та значна конкуренція, яка спричинила втрату долі ринку. Ось вам і довіра.
  • Правило 4: «Значні розбіжності в заробітках менеджера та активах якими він володіє, вірогідно свідчать про те, що він відчужує кошти вашої компанії».

    Так, в одній компанії представник ритейлу, топменеджер купляв собі дорогі годинники та дорогі машини вартістю багато сотень тисяч $ при зарплатні — $5 тис.

    Враховуючи що дане місце роботи було єдиним місцем роботи цього менеджера, такі розбіжності в способі життя та доходах викликали зацікавлення у начальника служби безпеки компанії.

    В результаті перевірки, даний менеджер був помічений в відкатних схемах у закупівлях компанії.
  • Правило 5: «Шахрайства неможливо уникнути, але можливо мінімізувати суми збитку внаслідок недобросовісних дій третіх осіб за допомогою процедури форензик».

    Так, в одному випадку раптова перевірка форензик допомогла ідентифікувати пов’язані особи, на які виводилися кошти, мертві души, на які списувалися щомісячно кругленькі суми коштів та ряд безтоварних операцій, за допомогою яких виводилися кошти за межі компанії.
Артем Ковбель, співзасновник, партнер Crowe, практика форензик
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас