Антон Діденко: кредитне майно знищили російські окупанти. Чи можна не платити банку? — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Антон Діденко: кредитне майно знищили російські окупанти. Чи можна не платити банку?

Кредит&Депозит
835
Антон Діденко: кредитне майно знищили російські окупанти. Чи можна не платити банку?
Антон Діденко: кредитне майно знищили російські окупанти. Чи можна не платити банку?
Верховна Рада має надати кредитну амністію українцям, чиє майно постраждало внаслідок бойових дій. Так, нещодавно Парламент у першому читанні ухвалив відповідний законопроект № 7441-1.
Але широко розрекламована законодавча ініціатива може викликати здивування позичальників, адже за чинної редакції у деяких категорій можуть виникнути труднощі з отриманням обіцяних пільг чи прощенням боргу. Розберемося.

Хто й як може отримати «кредитну амністію» у вигляді призупинення платежів

Фактично законопроект передбачає два окремі види пільг. Зокрема, це призупинення платежів за майно, та прощення боргу.
Вимагати призупинення платежів зможуть особи, які:
1). Придбали новостворене нерухоме майно — квартиру, інше житлове приміщення в будівлі або об’єкти незавершеного будівництва (або майнові права на таке майно) в кредит з відстроченням або розстроченням платежу, але:
· майно перебуває на тимчасово окупованій території, або на території, де ведуться активні бойові (воєнні) дії, або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні чи блокуванні;
· майно пошкоджене чи знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації.
2). Отримали споживчий кредит під забезпечення нерухомим майном (квартира, інше житлове приміщення в будівлі, приватний житловий будинок, садовий та дачний будинки, об’єкт незавершеного будівництва) або автомобілем, але:
· майно перебуває на тимчасово окупованій території, або на території, де ведуться активні бойові дії, або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні чи блокуванні;
· майно пошкоджене чи знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації.
Також слід зазначити, що розстрочку за кредитом зможуть отримати й особи, які використовували певні окремі види кредитування, наприклад, споживчий кредит зі строком погашення до одного місяця чи безпроцентні позики тощо (повний перелік визначений в ч.2 ст.3 3 Закону України «Про споживче кредитування»).
Як все відбуватиметься на практиці
Вважаю за необхідне звернути увагу, що поширеною є практика, за якою нерухоме майно було придбане не за договором купівлі-продажу в кредит із розстроченням або відстроченням платежу (ст. 694 ЦК), а за звичайним договором купівлі-продажу нерухомого майна. При цьому, грошові кошти для придбання такого товару надавалися не продавцем, а окремою особою — тобто банком,у межах договору іпотечного кредитування.
За таких умов, договір звичайного іпотечного кредитування не підпадає ані під визначення купівлі-продажу в кредит із розстроченням або відстроченням платежу (ст. 694 ЦК), ані під визначення споживчого кредиту (що наведене в п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування»).
Варто нагадати, що предметом договору про споживче кредитування є товар, роботи або послуги. Разом з тим, згідно з Законом «Про захист прав споживачів» товар є виробом. Водночас квартира або будинок не є виробом, вони є об’єктом нерухомості, тобто окремим від товару об’єктом цивільних прав. Розрізняє поняття «споживчого кредиту» та «іпотечного кредиту на нерухомість» і НБУ.
За таких умов, між банком та позичальником може виникнути спірна ситуація щодо визначення права на розстрочення платежів за кредитним договором, що передбачає придбання нерухомого майна в іпотеку.
Що робити у такій ситуації? Звернутися до Прикінцевих та перехідних положень Закону "Про споживче кредитування, де законодавець вже прирівняв кредитні договори, що передбачають придбання нерухомості та передачу її в іпотеку, до договорів споживчого кредитування.
Отже, попри те, що буквальне прочитання визначення терміну договору споживчого кредиту дозволяє віднести до таких договорів вельми обмежений перелік, при виникненні спірних питань із фінансовою установою позичальник все ж може вимагати надання «кредитної амністії» за договором кредиту під іпотеку нерухомості.
Разом з тим, беручи до уваги соціальну чутливість питання, яке пропонується врегулювати в законопроекті, сподіваюсь, що таке множинне трактування норм проекту закону буде усунуто парламентарями при підготовці до другого читання.
Кому і як прощатимуть заборгованість
Вимагати прощення боргу зможуть особи, які:
1). Придбали новостворене нерухоме майно — квартиру, інше житлове приміщення в будівлі або об’єкти незавершеного будівництва (або майнові права на таке майно) в кредит з відстроченням або розстроченням платежу, якщо предметом договору є знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією рф нерухоме майно (квартира або майнові права на квартиру) загальна площа якого не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, а для житлового будинку — 250 квадратних метрів.
Обов’язковими умовами також є те, що таке майно є єдиним місцем проживання сім’ї позичальника, а станом на 23 лютого 2022 року за таким договором відсутня заборгованість.
2). Отримали споживчий кредит під забезпечення нерухомим майном (квартира, інше житлове приміщення в будівлі, приватний житловий будинок, садовий та дачний будинки, об’єкт незавершеного будівництва) або автомобілем, за умови що майно було знищено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації. При цьому, загальна площа квартири не перевищує 140 квадратних метрів, а житлового будинку — 250 квадратних метрів, та яке є єдиним місцем проживання сім’ї позичальника, або знищений єдиний автомобіль, робочий об’єм двигуна якого не перевищує 2500 сантиметрів.
Обов’язковою умовою також є відсутність боргу за договором споживчого кредитування станом на 23 лютого 2022 року.
Географія кредитної амністії
З визначенням територій, що є тимчасово окупованими, ситуація є більш-менш зрозумілою, адже законопроект містить пряме посилання на ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Дещо складнішою є ситуація з територіями, де ведуться активні бойові (воєнні) дії, або перебувають в тимчасовій окупації, або оточенні чи блокуванні. В проекті зазначається, що перелік таких територій визначається актами Кабінету Міністрів України. Але станом на даний момент перелік таких територій визначається не КМУ, а наказом Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 24.04.2022 № 75.
Таким чином, або законотворці виправлять цю неточність до другого читання, або в нормативних актах виконавчої влади може виникнути плутанина.
Що зі сплатою відсотків за кредитом
Законопроект передбачає, що в разі подання заяви про призупинення платежів, здійснюється відстрочення сплати не лише тіла кредиту, але й відсотків, комісій та інших платежів.
При цьому, передбачається прощення відсотків за таким кредитом, нарахованих з 24 лютого 2022 року до дня звернення із відповідною заявою про зупинення платежів. Після подання відповідної заяви нарахування відсотків зупиняється.
Що ж до прощення боргу, то прощення передбачає також прощення і процентів по кредиту, комісій та інших передбачених договором платежів.
Коли позичальник має поновити виплати
Кредитор звільняє позичальника від сплати зобов’язань за кредитом до моменту отримання позичальником компенсації від держави за знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією рф нерухоме майно.
Тобто обов’язок сплатити відповідну суму тіла кредиту, а також право кредитора за нарахування відсотків за кредитом та обов’язок з їх сплати поновлюється після того, як позичальник фактично отримає відповідну компенсацію від держави.
Єдиним виключенням є ситуація, коли майно позичальника знаходиться на тимчасово окупованій території (визначеній п. 3 ч.1 ст. 3 ЗУ "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Луганської та Донецької областей, що були окупованими станом на 24.02.2022). Для таких позичальників зупинення виплат за кредитом здійснюється до настання дев’яностого дня включно після дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Разом з тим, слід зазначити, що така законодавча конструкція, коли для позичальників встановлюються різні строки зупинення виконання зобов’язань, є заскладною та передбачає множинне тлумачення. Слід сподіватися, що доопрацьований до другого читання проект вже передбачатиме чіткий та уніфікований термін, з якого зобов’язання з виплат за кредитом відновиться.
Строки та порядок подання заяви, підтверджуючі документи, що має подати позичальник
Оскільки законопроект є доволі складно та не зовсім вдало викладеним з позиції юридичної техніки, для простоти спробую поділити механізм подання заяви про отримання кредитної пільги за видами заяв.
Заява про зупинення виплат за нерухомість, придбану з відстроченням або розстроченням платежів, або заява про зупинення виплат за договором споживчого кредитування
Така заява підписується або особисто позичальником, або його представником за законом чи довіреністю.
Заяву може бути підписано за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) або власноручним підписом. Водночас передбачено, що навіть в разі підписання заяви КЕП, власноручно підписаний варіант заяви має бути поданий до кредитора. Документи, що додаються до заяви, мають бути в оригіналі або в нотаріальній копії. Заява подається потягом дії воєнного стану, або протягом трьох місяців з моменту його припинення або скасування.
Заява про прощення боргу за нерухомість, придбану з відстроченням або розстроченням платежів, а також заява про прощення боргу за договором споживчого кредитування
Така заява подається протягом дії воєнного стану, або протягом 90 днів з моменту його скасування чи припинення. Окремих вимог до оформлення та підписання такої заяви не встановлено, але можна стверджувати, що вимоги до підписання застосовуватимуться за аналогією до заяви зупинення виплат.
У всіх випадках законопроект також передбачає подання підтвердних документів, на яких слід зупинитися детальніше.
Річ у тім, що згідно з законопроектом до заяви подаються документи, що «відповідно до законодавства підтверджують факт знищення або пошкодження нерухомого майна». Але станом на сьогодні переліку таких документів чинним законодавством не визначено.
Наразі в Україні діє постанова КМУ від 26 березня 2022 р. № 380 «Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації». Проте вона визначає лише загальний порядок подання інформаційних повідомлень про факти знищення або пошкодження майна, а також порядок ведення відповідного реєстру. У той же час, раджу всім зацікавленим особам пройти процедуру подання такого інформаційного повідомлення про факт знищення або пошкодження майна.
Також, на цей час Верховною Радою прийнято в першому читанні законопроект № 7198 «Проект Закону про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації». Він визначає перелік документів, що подаються разом з заявою про отримання відшкодування.
Разом з тим, поки такий законопроект не було підготовлено до другого читання та не було прийнято в цілому, посилатися на нього зарано.
Оцінюємо наслідки пошкодження: алгоритм дій
На даному етапі, хотів би порадити позичальникам вчинити такий комплекс дій:
· звернутися з інформаційним повідомленням про знищення або пошкодження майна відповідно до постанови КМУ від 26 березня 2022 р. № 380 «Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації»;
· після подання повідомлення вимагати від органів місцевого самоврядування створення комісії, яка огляне пошкоджене чи зруйноване майно, в результаті чого складе акт обстеження;
· звернутися до органів Національної поліції з заявою про вчинення злочину, передбаченого статтею 194 КК України «Умисне знищення або пошкодження майна», в який вимагати внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також визнання власника майна потерпілим. Правова кваліфікація може бути змінена в залежності від обставин, але головним є фіксація правоохоронними органами факту знищення чи пошкодження майна;
· за наявності відповідної можливості — самостійно залучити оцінювача для проведення оцінки завданих збитків;
· за можливості зберігати правовстановлюючі документи (договори, свідоцтва про право на спадщину тощо) та документи, що підтверджують державну реєстрацію права власності.
Антон Діденко, адвокат, юрист Ario Law Firm
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас