1
80% доходів українців у Польщі походить із заробітку, і лише 14% - з допомог
— Світ
Про те, що українці в Польщі тяжко працюють, свідчить багато звітів, зокрема Центрального статистичного управління та Національного банку Польщі, а нещодавно — відомої консалтингово-аудиторської компанії Deloitte, яка на замовлення УВКБ ООН (UNHCR) підготувала звіт під назвою «Аналіз впливу біженців з України на польську економіку».
Про це пише Gazeta Olsztynska.
Однак у Польщі досі існує сильне переконання, що біженці з України живуть за рахунок соціальної допомоги. «Ціни в магазинах зростають через війну, через інфляцію, а вони живуть за рахунок соціальної допомоги і все одно скаржаться. Це просто несправедливо», — це твердження одного з респондентів дослідження «Поляки про Україну та польсько-українські відносини», опублікованого в січні 2025 року Центром Мерошевського.
Тим часом, вищезгаданий звіт показує, що біженці з України зробили внесок у розвиток ВВП Польщі у розмірі 2,7 відсотка у 2024 році, а семеро з десяти громадян України, які втекли від війни до Польщі, мають роботу. Самотні жінки очолюють 67 відсотків сімей українських біженців — часто далеко від близьких, з воєнною травмою, але все ще працюють та утримують дітей. Рівень зайнятості жінок-біженок становить 70 відсотків, тоді як серед громадян Польщі він становить 72 відсотки.
Що показує вищезгаданий звіт?
1. Робота є основним джерелом доходу.
У анкеті SEIS (Опитування соціально-економічних даних, травень-червень 2024 року) до 80% доходів домогосподарств біженців надходили із заробітної плати або самозайнятості. Лише 14% доходів надходили з польських виплат, а 4% - з українських. Решта — це незначні інші доходи.
2. Відсоток зайнятих та зарплат зростає.
Рівень зайнятості біженців зріс з 61% (2023 рік) до 69% у 2024 році, а медіанна чиста зарплата зросла з 3100 злотих до 4000 злотих, наближаючись до медіани в економіці загалом.
3. Допомога скромна та здебільшого універсальна.
Найпоширенішою є допомога 800+ (дитяча) — її отримують 42% сімей біженців. 5% користуються допомогою на житло, а 4% - допомогою з інвалідності.
4. Податки та внески на соціальне страхування перевищують видатки.
Додаткові податки та внески на соціальне страхування від біженців збільшили доходи державного фінансового сектору на 47 мільярдів злотих у 2024 році (2,7% всіх доходів), повністю компенсуючи початкові витрати на допомогу.
5. Імпульс для ВВП, а не тягар.
Якби біженці зникли, ВВП Польщі був би на 2,7% нижчим у 2024 році; модель показує зростання до 3,2% у 2030 році. Завдяки роботі, підприємництву та споживанню, вони роблять великий внесок у ВВП.
6. Відсутність негативного впливу на поляків.
У місцевостях, де частка зайнятих біженців зросла на 1 відсотковий пункт, зайнятість поляків зросла на 0,5 відсоткового пункту, а безробіття зменшилося на 0,3 відсоткового пункту. Даних про падіння заробітної плати не надходило, а в деяких місцевостях темпи зростання заробітної плати навіть збільшилися.
7. Біженці сплачують соціальні внески та податки, як і інші працівники.
Особи, зайняті за трудовим договором або договором про надання послуг, сплачують повні соціальні внески; навіть за нижчого відсотка контрактів на повний робочий день, загальна сума цих виплат значною мірою сприяє Фонду соціального страхування, що відображається в сальдо доходів бюджету в розмірі 47 мільярдів злотих.
8. Вони заповнюють кадрові прогалини та підвищують продуктивність праці.
У звіті зазначається, що приплив працівників дозволив компаніям уникнути простоїв на перегрітому ринку праці та дозволив полякам перейти до більш вимогливих, краще оплачуваних завдань, що посилило спеціалізацію всієї економіки.
9. Не лише робота за наймом — а і підприємництво.
Біженці роблять свій внесок у постачання товарів та послуг як працівники та підприємці, тому вони сплачують не лише податки на доходи фізичних осіб, а й податки на доходи підприємств (лінійний податок на прибуток/податок на доходи фізичних осіб, ПДВ).
10. Додатковий внутрішній попит зміцнює податкову базу.
Споживання понад 800 тис. домогосподарств біженців збільшує роздрібний товарообіг та надходження від ПДВ, що Deloitte включає до загального макроекономічного ефекту +2,7 відсотка ВВП.
Висновки
Достовірні дані зі звіту Deloitte-УВКБ ООН (червень 2025 року) чітко показують, що біженці з України забезпечують себе переважно роботою, а не пільгами. Їхні податки та соціальні внески вже дали державі більше, ніж вона витрачає на допомогу, а позитивний внесок у ВВП та ринок праці поляків підтверджує, що вони є активним, а не пасивним учасником польської економіки.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
