6327
7 із 10 українців занепокоєні тим, що їхні близькі можуть стати жертвами онлайн-шахраїв — дослідження
— Особисті фінанси
7 із
10 українців переймаються, що їх близькі
можуть стати жертвами онлайн-шахраїв. Про це йдеться в дослідженні Visa «Платіть
безпечно».
- 7 із 10 українців переймаються, що їх друзі чи родини можуть відреагувати на шахрайське повідомлення із проханням підтвердити дані свого рахунку, а 68% українців не впевнені, що здатні розпізнати онлайн-шахрайство.
- Кожен другий українець відреагує на електронного листа, якщо він міститиме гарні новини на кшталт «безкоштовний подарунок для вас», «вас обрали» чи «ви стали переможцем».
- Найбільш підозріло українці ставляться до прохання перевстановити пароль через потенційний витік даних: для 85% опитаних повідомлення такого змісту — в трійці найбільш підозрілих.
Про
рівень обізнаності про шахрайські схеми
соціальної інженерії свідчать наступні
показники:
73% українців найімовірніше
не розпізнають «тривожних дзвіночків»,
які вказують, що вони зіткнулися зі
злочинцями в мережі. Також, згідно з
дослідженням, кожен другий українець
принаймні раз потрапляв на гачок шахраїв,
а 17% ставали жертвами обману неодноразово.
«У
сучасному цифровому світі шахрайство
стає все більш вигадливим, а злочинці
використовують нові підходи, щоб обдурити
довірливих споживачів. Не важливо, про
що йдеться: про посилку, затриману на
митниці, прострочену підписку на
стримінговий сервіс чи подарункову
картку від улюбленого бренду, — шахраї
застосовують надзвичайно переконливу
тактику, щоб ввести жертв в обману.
Зважаючи на стрімке зростання частки
цифрових платежів, зараз як ніколи
важливо, щоб споживачі розуміли мову
шахрайства та залишалися насторожі»,
— пояснює Чарльз
Лобо, керівник відділу ризиків Visa в
регіоні Центральної та Східної Європи,
Близького Сходу та Африки.
Основні
висновки дослідження Visa Stay Secure:
- Хибна впевненість посилює вразливість до обману. Респонденти, що вважають себе обізнаними щодо тактик онлайн-зловмисників, з більшою імовірністю натиснуть на фальшиве посилання або повірять шахрайській пропозиції. Так, 54% «обізнаних» українців купляться на повідомлення, що містить гарні новини, а 42% відреагують на прохання виконати термінові дії, тоді як серед тих, хто сумнівається у своїй пильності, так само вчинять 48% та 32% відповідно.
- Споживачі занепокоєні вразливістю інших. 7 із 10 українців переймаються, що їхні друзі чи родини можуть відреагувати на шахрайське повідомлення із проханням підтвердити дані свого рахунку, а майже половина (46%) стурбовані, що близькі попадуться на шахрайський електронний лист із пропозицією безкоштовної подарункової картки чи продукту з інтернет-магазину. Також 68% респондентів непокояться, що жертвами онлайн-шахраїв можуть стати пенсіонери, тоді як у пильності дітей та підлітків не впевнені чверть опитаних.
- Що викликає підозру. Найменше українці вірять проханням перевстановити пароль через потенційний витік даних: для 85% опитаних повідомлення такого змісту — в трійці найбільш підозрілих. Набагато менше занепокоєння викликають СМС про статус відправлення, що доставляється (лише 28% включили такі повідомлення до топ-3 тих, що змушують насторожитися), електронні листи з оголошенням про розпродаж або появу нового продукту (27%) або прохання надати відгук про нещодавній досвід (17%) — усім цим можуть скористатися шахраї.
- Не помітити «тривожні дзвіночки» легко. Майже кожен другий (49%) українець повідомив, що переконується, що листа надіслано з дійсної електронної адреси, тоді як лише 43% перевірятимуть, чи прикріплено до повідомлення назву або логотип компанії. Менше половини респондентів шукатимуть у листі номер свого замовлення (42%) або банківського рахунку (32%), а 40% перевірятимуть правильність написання слів.
Розшифровуємо
мову шахрайства
Шахраї
випробовують різні підходи, щоб створювати
повідомлення, які виглядають справжніми
та спонукають одержувачів негайно
діяти. Дослідження Visa Stay Secure виявило,
які мовні звороти з найбільшою імовірністю
вказують на шахрайство, та дослідило,
наскільки вразливими до них є респонденти
в Україні.
- Хибне відчуття терміновості: кіберзлочинці часто наголошують на терміновості, щоб спонукати людей діяти, наприклад, натиснути на посилання або відповісти відправнику. 27% українців попадуться на повідомлення про загрозу безпеці, як-от про викрадення паролю чи витік даних, тоді як повідомлення від державної установи чи правоохоронних органів зможе обдурити 32%.
- Гарні новини: Кожен другий респондент виконав би дію, про яку просять шахраї, якби повідомлення містило гарні новини, наприклад «безкоштовний подарунок для вас», «вас обрали» чи «ви переможець». 35% українців перейдуть за посиланням або дадуть відповідь на повідомлення, якщо воно пропонує фінансову можливість, причому найбільш імовірно на цей гачок потрапить молодь із покоління Z (48%), тоді як найбільш недовірливі до такого роду пропозицій пенсіонери (18%).
- Прохання виконати дії: 35% респондентів відповіли б на повідомлення, що містить прохання виконати дії, хоча найбільш підозріло українці ставляться до прохання змінити пароль.
Помічайте
«тривожні дзвіночки»: як спіймати
шахраїв на гарячому
Щоб
краще захистити себе, споживачам варто
кілька хвилин додатково подумати, перш
ніж натискати на посилання, зокрема,
проаналізувати мову, яку використовують
шахраї.
Прості,
але ефективні поради:
- Не діліться ні з ким даними свого банківського рахунку.
- Не натискайте на посилання, не переконавшись, що воно приведе вас туди, куди обіцяють у повідомленні.
- Регулярно перевіряйте сповіщення про списання коштів, які приходять у формі СМС або електронних листів і повідомляють про покупки, здійснені з вашого рахунку.
- Зателефонуйте за номером, указаним на корпоративному сайті або зворотному боці вашої кредитної чи дебетової картки, якщо не впевнені, чи є повідомлення від банку справжнім.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
