639
Захлинутися газом або віддати «безкоштовно»: Financial Times розкрила підлість Китаю щодо росії
Спроби росії укласти велику угоду з будівництва газопроводу з Китаєм зайшли в глухий кут. Причиною стали необґрунтовані, на думку москви, вимоги Пекіна щодо ціни та обсягів поставок.
Видання Financial Times пише, що жорстка позиція Пекіна щодо газопроводу «Сила Сибіру-2» підкреслює, що вторгнення росії в Україну призвело до того, що володимир путін став більш залежним від китайського лідера Сі Цзіньпіна в економічних питаннях.
Зазначається, що Китай запросив ціну, близьку до сильно субсидованих внутрішніх цін Росії, і зобов’язується купувати лише невелику частину запланованої річної потужності газопроводу в 50 млрд кубометрів газу.
Схвалення будівництва газопроводу змінить жалюгідний стан «Газпрому», зв’язавши китайський ринок із газовими родовищами на заході росії, які колись постачали в Європу.
Тупикова ситуація з угодою щодо газопроводу «Сила Сибіру-2» призвела до того, що Олексій Міллер, глава «Газпрому», не поїхав з путіним до Пекіна. За словами Тетяни Митрової, наукового співробітника Центру глобальної енергетичної політики Колумбійського університету, Міллер натомість відправився в поїздку до Ірану, хоча був би вкрай важливим на переговорах із Китаєм, і його відсутність була «вельми символічною».
За словами Олександра Габуєва, директора Російсько-Євразійського центру Карнегі в Берліні, нездатність росії укласти угоду підкреслює, що війна в Україні зробила Китай старшим партнером у відносинах між країнами.
Потреба Китаю в імпортному газі до 2030 року становитиме близько 250 млрд куб. м порівняно з менш ніж 170 млрд куб. м у 2023 році. Рівень попиту у 2030 році може бути значною мірою або повністю задоволений за рахунок наявних контрактів на поставку газу трубопроводами та СПГ. Однак до 2040 року розрив між китайським попитом на імпорт і наявними зобов’язаннями досягне 150 млрд куб. м. Відсутність у росії альтернативного сухопутного маршруту для експорту газу означає, що «Газпрому» доведеться погодитися з умовами Китаю.
Китай і так платить росії за газ менше, ніж іншим своїм постачальникам: середня ціна становить 4,4 долара за мільйон британських теплових одиниць порівняно з 10 доларами для М’янми і 5 доларами для Узбекистану, підрахували дослідники CGEP на основі митних даних за 2019−21 роки. У ті ж роки Росія експортувала газ до Європи за ціною близько 10 доларів за мільйон БТЕ. Експорт «Газпрому» до Європи впав до 22 млрд куб. м у 2023 році з 230 млрд куб. м на рік у середньому за десятиліття до повномасштабного вторгнення в Україну, і надалі поставки скорочуватимуться. Нездатність домовитися про збільшення поставок до Китаю стане серйозним додатковим ударом.
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
