72
Які промислові товари Україна експортує до ЄС та світу (інфографіка)
У 2025 році товарообіг України зріс до 125,1 млрд доларів, однак це зростання забезпечив переважно імпорт. Обсяг експорту скоротився до 40,3 млрд доларів, тоді як імпорт зріс до 84,8 млрд доларів. У результаті дефіцит зовнішньої торгівлі збільшився до 44,4 млрд доларів.
Про це свідчать результати дослідження YC.Market.
За оцінкою Національного інституту стратегічних досліджень, у 2025 році товарний експорт України скоротився до $40,4 млрд, або на 3% рік до року, тоді як імпорт зріс на 20% - до $84,8 млрд. Дефіцит торгівлі товарами поглибився до $44,4 млрд, а коефіцієнт покриття імпорту експортом знизився з 58,9% до 47,6%.
Також, за даними Національного інституту стратегічних досліджень, у 2025 році частка чорних металів у товарному експорті України зросла з 7,4% до 8,3%, а частка деревини та виробів із деревини — з 3,5% до 4,2%. Водночас загальне скорочення експорту було пов’язане передусім зі зменшенням поставок аграрної та мінеральної продукції.
Металургія
Металургійний експорт України у 2025 році охоплює товари з різним ступенем обробки — від сировини до продукції, яку можна використовувати у виробництві без додаткової металургійної переробки.
Найнижчий рівень обробки має залізна руда — вона експортується переважно до Китаю, а також до Польщі, Словаччини та Чехії. Далі в ланцюгу — чавун і напівфабрикати з нелегованої сталі. Чавун купують здебільшого США та Італія, а напівфабрикати постачаються до Болгарії, Польщі та Туреччини — країн, де цю продукцію використовують для подальшого виробництва.
Окремий сегмент — гарячекатаний плоский прокат. Це продукція глибшої обробки, яку застосовують у машинобудуванні, будівництві та трубному виробництві. Основні покупці такого прокату — Польща, Болгарія, Італія та Словенія.
Десять найбільших компаній експортували за відповідними кодами УКТ ЗЕД (2601, 7201, 7207, 7208) 213,6 млрд грн. Перші три — ПАТ «Запоріжсталь», ТОВ «Донбаське ПТП» і ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» — формують 162,2 млрд грн, або 76% металургійного топ-10. Перші п’ять — 190 млрд грн, або 88,8%.
Целюлозно-паперова галузь
Целюлозно-паперовий експорт охоплює і проміжну, і готову продукцію. До проміжних товарів належать крафт-папір (код УКТ ЗЕД 4804) і гофрований папір (код УКТ ЗЕД 4808) — їх використовують для виробництва тари, коробок та пакування. Таку продукцію Україна постачає невеликими партіями до Великої Британії, Китаю, США, Туреччини та Швейцарії.
Готовий сегмент представлений санітарно-гігієнічним (код УКТ ЗЕД 4803) і крейдованим папером (код УКТ ЗЕД 4810). Санітарно-гігієнічний папір експортується до Румунії та Польщі, крейдований — до Німеччини.
Перша десятка експортерів целюлозно-паперової галузі в абсолютних значеннях значно скромніша: 2 142,5 млн грн, або 2,1 млрд грн експорту. Проте саме тут концентрація найвища після перших трьох рядків: ТОВ «Новаенергія», ТОВ РА «Академія» і ТОВ «Ековіст» разом формують 1 700 млн грн, або 79% топ-10. П’ять найбільших компаній концентрують 91% експорту десятки.
Деревообробка
Деревообробка у цій вибірці має найширший діапазон продукції — від паливної деревини до готових будівельних виробів. Найнижчий рівень обробки має паливна деревина (код УКТ ЗЕД 4401): її використовують для енергетичних потреб і постачають до Румунії, Німеччини, Польщі, Данії, Італії та Греції.
Проміжний сегмент формують оброблені лісоматеріали (код УКТ ЗЕД 4407) — дошка та брус, які далі використовують у будівництві або меблевому виробництві. Таку продукцію Україна експортує до Туреччини, Молдови, Польщі, Угорщини, Італії, країн Балтії, Румунії, Німеччини, Бельгії та Чехії.
Вищий ступінь обробки мають фанера, дерев’яні плити, профільована пилопродукція, а також столярні й теслярські будівельні деталі (коди УКТ ЗЕД 4409, 4412, 4418) — двері, вікна, паркет, плінтуси, штапики та наличники. Фанеру переважно купують Польща, Нідерланди, Литва, Чехія, Румунія, Німеччина, Італія, Словаччина та Австрія. Будівельні деталі постачаються до Польщі, Франції, Румунії, Чехії, Угорщини, Великої Британії, Німеччини, Словаччини, Швеції, Італії та країн Балтії. Профільована продукція йде до Польщі, Румунії та Данії.
Така структура робить деревообробку найбільш збалансованою серед трьох проаналізованих напрямів за глибиною переробки. У галузі присутні сировинні позиції, проміжна продукція і готові вироби, які потрапляють безпосередньо у будівництво та меблеве виробництво європейських країн.
Деревообробна десятка у вибірці експортувала 8,7 млрд грн. Це у 4 раза більше, ніж целюлозно-паперовий топ-10, але у 24,5 раза менше, ніж металургійний.
Лідером є ТОВ «Барлінек Інвест» із 1,9 млрд грн експорту і часткою 21,2%. Далі йдуть ТОВ «Одек Україна» з 1,6 млрд грн і ТОВ «Резалт Україна» з 1,2 млрд грн. За фінансовими показниками 9 із 10 компаній у таблиці прибуткові; сукупна виручка десятки становить 13,8 млрд грн, чистий прибуток — 0,7 млрд грн.
Висновки
Таким чином, аналіз експорту трьох галузей від аналітичної команди YC. Market свідчить про поступову, хоча й нерівномірну, трансформацію зовнішньоторговельної моделі України в бік диверсифікації ринків та підвищення частки готової продукції.
Експорт металургійної продукції демонструє чітку географічну спеціалізацію. Азійський напрям домінує в сировинних товарах, американський та італійський — у чавуні, а європейський — у прокаті та напівфабрикатах. Це дозволяє знижувати залежність від окремих ринків, однак фінансові результати залишаються вкрай нестабільними через волатильність цін та екологічні регуляції ЄС.
Целюлозно-паперова промисловість, попри невеликі абсолютні обсяги, відрізняється найвищою ефективністю та рентабельністю, зосереджуючись на нішевих європейських ринках санітарно-гігієнічної та крейдованої продукції.
Деревообробна галузь, навпаки, є найбільш диверсифікованою як за асортиментом (від паливної сировини до готових будівельних деталей), так і за географією — від Туреччини до країн Балтії та Західної Європи. Загалом, попри логістичні виклики та блокування кордонів, український експорт поступово рухається від сировинної моделі до продукції з вищою доданою вартістю, що відповідає стратегічним цілям держави, однак потребує подальших інвестицій у модернізацію та розвиток альтернативних маршрутів.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
