Як Україна виконує рекомендації щодо членства в ЄС — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Як Україна виконує рекомендації щодо членства в ЄС

Казна та Політика
540
Як Україна виконує рекомендації щодо членства в ЄС
Як Україна виконує рекомендації щодо членства в ЄС
Понад п’ять місяців минуло з моменту набуття Україною статусу кандидата на членство у Євросоюзі. Як повідомила віце-прем’єр Ольга Стефанишина, вже з січня Україна почне формувати переговорні позиції щодо кожного з пунктів угоди про приєднання до ЄС.
Водночас у України в «домашньому завданні» ще залишаються сім вимог для членства, висунутих влітку. Президент Володимир Зеленський спочатку казав, що умови будуть виконані в листопаді, а потім змітив дедлайн до кінця року. Який є прогрес у виконанні — дізналися журналісти порталу «Слово та діло».
Як Україна виконує рекомендації щодо членства в ЄС

Реформа Конституційного суду та судова реформа

У вересні Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект про реформу Конституційного суду, який запроваджує конкурси на посаду суддів.
Законопроект передбачає, що висувати кандидатури до КСУ не зможуть парламентські фракції та групи. Буде також створено спеціальну дорадчу групу експертів, яка допомагатиме оцінювати кандидатів.
Тепер законопроект чекає на друге читання і до нього вже є рекомендації від Венеціанської комісії.
Щодо судової реформи, Україні потрібно завершити перевірку чесноти кандидатів у члени Вищої ради юстиції та відбір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Антикорупційна реформа

Тут є невелике просування. У липні, нарешті, було призначено керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Але досі немає керівника Національного антикорупційного бюро — конкурс на посаду було оголошено 16 листопада, він триватиме три тижні. Кандидат на посаду директора НАБУ повинен мати вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше ніж 10 років, досвід роботи на керівних посадах у держорганах або міжнародних організаціях не менше ніж п’ять років, володіти державною мовою. Плюс на нього чекає перевірка відповідно до закону «Про очищення влади».
Однак нову норму розкритикували через те, що ця людина не повинна була перебувати за межами країни після введення військового стану загалом більше 21 дня.

Боротьба з відмиванням коштів

Верховна Рада ухвалила законопроект, який має забезпечити відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням коштів стандартам FATF (Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей).
Але, як заявили в парламенті, тепер Україні потрібен зворотний зв’язок від ЄС. За словами голови євроінтеграційного комітету Іванни Климпуш-Цинцадзе, жодна країна блоку не відповідає вимогам FATF: «Тому ми хотіли б мати чіткі індикатори, як саме нас оцінюватимуть. Тому що поле для оцінки є надзвичайно широким і ми повинні розуміти, як це відбуватиметься».
Також до України є вимога ухвалити стратегічний план реформування правоохоронного сектора як частини безпекового середовища України. Нещодавно його обговорювали в Офісі генпрокурора. Серед завдань реформ там назвали: впровадження системи управління органами правопорядку, яка орієнтована на результат — вирок суду; формування політики запобігання злочинам; удосконалення взаємодії правоохоронних органів; підзвітність та відкритість, а також впровадження системи оцінки ефективності діяльності органів правопорядку.

Антиолігархічний закон

Антиолігархічний закон було прийнято ще рік тому, але повністю не імплементовано. Немає також висновку Венеціанської комісії.
Хоча під загрозою набуття статусу «олігарха», наприклад, Ринат Ахметов вже відмовився від медіабізнесу.

Аудіовізуальне законодавство

Наприкінці серпня парламент ухвалив законопроект про медіа у першому читанні. Він має регулювати діяльність телебачення, радіо, преси, онлайн-медіа, стрімінгових сервісів та платформ загального доступу до інформації. Зокрема, Національну раду з питань телебачення та радіомовлення наділили функцією нагляду та контролю за всією сферою медіа.

Законодавство про нацменшини

Законопроект «Про національні меншини (спільноти) України» був зареєстрований у Раді лише кілька днів тому.
Його мета — удосконалити законодавче регулювання реалізації прав і свобод нацменшин та правових засад державної політики у сфері захисту та забезпечення їхніх прав, зокрема права на самоідентифікацію, використання мов та освіту.
Крім того, мають на законодавчому рівні закріпити повноваження органу виконавчої влади, які забезпечують реалізацію державної політики у сфері захисту нацменшин.
За матеріалами:
Слово і Діло
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас