Володимир Лавринович: НКЦПФР стає «регулятором-монстром»? — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Володимир Лавринович: НКЦПФР стає «регулятором-монстром»?

Фондовий ринок
364
Володимир Лавринович: НКЦПФР стає «регулятором-монстром»?
Володимир Лавринович: НКЦПФР стає «регулятором-монстром»?
З 27 квітня 2024 року набувають чинності важливі зміни в регулюванні фондового ринку (Закон № 3585-ІХ), зокрема, до Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків». Відповідно до цих змін, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (Комісія) стає ще одним органом з функцією розслідування правопорушень. Трохи раніше такою ж функцією було наділено Антимонопольний комітет України.
Посилення інституційних повноважень цих регуляторів є частиною євроінтеграційного курсу України, а відповідні законопроєкти були зареєстровані у Верховній Раді ще у 2021 році. Проте чи готові учасники ринку капіталів та організованих товарних ринків, серед яких і звичайні інвестори у фінансові інструменти, до зустрічей з Комісією в новій ролі?
«Слідчі» повноваження регулятора не є чимось надзвичайним. В цілому вони узгоджуються із базовими принципами Міжнародної організації комісій з цінних паперів (IOSCO), членом якої є Україна. Згідно основного документу IOSCO про цілі та принципи регулювання цінних паперів (Objectives and Principles of securities regulation), які впроваджені більше ніж у 100 країнах, регулятор повинен мати широкі повноваження щодо інспектування, розслідування та нагляду.
Відтак, сфера правозастосування Комісії є значною, адже вона зможе розслідувати будь-які порушення профільного законодавства, до якого належить законодавство про ринки капіталу та організовані товарні ринки, про акціонерні товариства, про захист прав споживачів фінансових послуг, про рекламу фінансових інструментів та ринків капіталу/організовані товарні ринки.
Водночас, викликає сумнів пропорційність нових повноважень Комісії рівню розвитку та обсягу фондового ринку України. Згідно останнього опублікованого річного Звіту Комісії за 2022 рік, найбільш типовими правопорушеннями на ринках капіталу та організованих товарних ринках залишились:
— неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або недостовірної інформації;
— нерозміщення, розміщення не в повному обсязі інформації та/або недостовірної інформації;
— недотримання пруденційних показників.
Загальна кількість розглянутих Комісією справ про правопорушення в період з 2018 по 2022 роки невпинно зменшувалось (у 2018 році - 4185 справ, у 2020 році - 1069 справ, у 2022 році - 381 справ).
Для прикладу, одним із найбільших та розвинутих фондових ринків є ринок США, де, за інформацією регулятора SEC (U. S. Securities and exchange commission), який також володіє широкими повноваженнями з розслідування, найпоширенішими порушеннями є:
— спотворення або замовчування важливої інформації про цінні папери,
— маніпулювання ринковими цінами на цінні папери,
— розкрадання коштів або цінних паперів клієнтів,
— порушення брокерами-дилерами зобов’язання щодо чесного ставлення до клієнтів,
— інсайдерська торгівля (порушення довірчих відносин шляхом торгівлі суттєвою, непублічною інформацією про цінний папір),
— продаж незареєстрованих цінних паперів.
Отже, спільними, мабуть, для будь-якого фондового ринку є порушення, що стосуються надання достовірної та повної інформації. Але для розгляду таких правопорушень слідчі функції регулятора не є критично необхідними.
З іншого боку, Комісія матиме змогу та засоби продемонструвати ефективну протидію нетиповим для нашого ринку порушенням, як наприклад, неправомірне розкриття інсайдерської інформації. Профільне законодавство в цій частині також розширилось шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».
З метою реалізації нових повноважень в складі Комісії створюється інститут уповноважених осіб Комісії, зокрема, вводиться нова посада уповноваженого на проведення розслідування.
Підставою для проведення розслідування є виявлення Комісією або отримання нею інформації про фактичні або потенційні порушення вимог профільного законодавства, в тому числі, через новий для фондового ринку інститут інформаторів. Таке розлоге розуміння підстав для ініціювання розслідування фактично надає Комісії необмежені можливості щодо правозастосування. Проте зарано говорити про потенційний тиск на бізнес чи безпідставні розслідування, допоки ми не побачимо Комісію у дії.
Також Комісія може проводити розслідування у разі отримання запиту від іноземного регулятора в рамках міжнародного співробітництва. Така співпраця є позитивним явищем і надасть Комісії корисні можливості щодо зустрічних запитів до іноземних регуляторів.
Що ж може уповноважений на проведення розслідування? Закріплені у новому законодавстві повноваження насправді вражають. Але одразу слід поділити ці повноваження на ті, які Комісія здійснює самостійно, та ті, для яких необхідно отримати рішенням суду.
Уповноважений на розслідування має право:
— отримувати доступ до пов’язаних з розслідуванням речей, документів та носіїв інформації, отримання копій документів, інформації та письмових пояснень на вимогу уповноваженого,
— зупиняти внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів певного власника, організовувати та проводити контрольовані послуги,
— проводити, у тому числі з використанням відео- та/або аудіофіксації, опитування фізичних осіб.
Виключно на підставі рішення адміністративного суду здійснюється накладення арешту на майно, зокрема, фінансові інструменти та кошти, отримання доступу до приміщень фізичних та юридичних осіб, зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках, а також отримання доступу до інформації про електронні комунікаційні послуги (електронна пошта, переписка в телефоні тощо).
Кодекс адміністративного судочинства України доповнено новими нормами про особливості провадження у справах за заявою Комісії. Якщо уповноважені особи Комісії є службовцями її центрального офісу, заяви подаються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням Комісії, якщо вони є службовцями територіального органу, заяви подаються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням такого територіального органу. Слід відзначити, що на даний момент у Комісії немає територіальних органів.
Спільним для проваджень у справах за заявами Комісії є те, що суд повинен прийняти рішення протягом 96 годин з моменту відкриття провадження у справі, а подання апеляційної скарги на ухвалу суду не перешкоджає її виконанню.
Трохи детальніше про дії Комісії, що підлягають судовому контролю.
Арешт на майно
Арештом майна є тимчасове позбавлення прав на розпорядження та користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом вчинення порушення профільного законодавства.
Майно є доказом, якщо воно було об'єктом протиправних дій або було набуто протиправним шляхом, або було знаряддям вчинення порушення профільного законодавства, або зберегло на собі сліди чи містить відомості про вчинення протиправних дій, а також може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час розслідування. Наявність зазначених обставин доводиться Комісією під час розгляду заяви про накладення арешту.
Вартість майна, яке належить арештувати, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої правопорушенням.
Розгляд заяв про арешт майна здійснюється за участю Комісії та особи, стосовно якої подано таку заяву. Неприбуття таких осіб на судове засідання не перешкоджає розгляду заяви.
У разі задоволення заяви про накладення арешту на майно суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Суд зобов’язаний застосувати такий спосіб арешту майна або зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, щодо якої (майна або зобов’язань якої) він постановляє ухвалу, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах третіх осіб.
Зупинення виконання договорів
Зупиненням виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках є тимчасова заборона вчинення дій, які сторони договору — учасники ринків капіталу або учасники товарних спот-ринків зобов’язалися вчинити на виконання таких договорів. Таке зупинення допускається виключно з підстав недопущення вчинення порушення профільного законодавства або недопущення (зменшення) негативних наслідків такого порушення.
Заява про зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках подається невідкладно після винесення постанови про попереднє зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках, але не пізніше завершення наступного робочого дня після винесення такої постанови.
Суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження про зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках за заявою Комісії, якщо договір, щодо якого заявлено вимогу, не пов’язаний з предметом розслідування.
Доступ до приміщення
Важливо розрізняти випадки доступу до приміщень учасника ринку капіталу чи професійного учасника організованих товарних ринків або ж доступу до приміщень будь-якої іншої юридичної чи фізичної особи.
У першому випадку уповноважений на проведення розслідування має право без рішення суду винести постанову про доступ до приміщення учасника ринків. Право на доступ він отримує не менш як через три робочі дні з дня, наступного за днем надання такої постанови учаснику ринків офіційним каналом зв’язку.
Якщо ж мова йде не про учасників ринків капіталу, а про будь-яких інших фізичних чи юридичних осіб, уповноважений на проведення розслідування повинен звернутись до адміністративного суду з обґрунтуванням того, що доступ до речей, документів або інформації, яка може в них міститися, Комісії неможливо отримати без доступу до приміщення, в якому такі речі або документи знаходяться.
Водночас закон передбачає виняток: Комісія не може звертатись до суду за отриманням доступу до приміщень, що належать на праві власності чи праві користування адвокатам, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням.
Після отримання заяви про надання доступу до приміщень фізичних та юридичних осіб суд здійснює судовий виклик особи, доступ до приміщення якої необхідний. Виняток — ситуація, коли Комісія доведе, що існує реальна загроза приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, зміни речей або документів, які вважаються доказом вчинення правопорушення, що розслідується.
Право на доступ до приміщення уповноважений на розслідування має виключно у робочий час з 9 години до 18 години.
Доступ до інформації про електронні комунікаційні послуги
Уповноважений з розслідувань може звернутись до адміністративного суду для отримання інформації з таких джерел:
1). Від постачальників послуг голосових електронних комунікацій та/або міжособистісних послуг електронних комунікацій — інформації, яка ідентифікує абонентів, платіжні реквізити, вхідні та вихідні повідомлення із зазначенням дати, часу, тривалості та ідентифікацією телефонних номерів (номерів національного або міжнародного плану нумерації), з яких були отримані та/або на які надіслані повідомлення;
2). Від постачальників послуг доступу до мережі Інтернет — інформації, яка ідентифікує абонентів, платіжні реквізити, строк користування послугою, тип використовуваної послуги, мережеві адреси із зазначенням дати, часу, тривалості сеансу.
Суд відмовляє у задоволення заяви про доступ до наведеної вище інформації, якщо Комісія не доведе, що інформація стосується предмета розслідування.
Зупинення виконання договорів
Уповноважений на розслідування може звернутись до суду із заявою про зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках на підставі винесеної таким уповноваженим за письмовим погодженням з Головою Комісії постанови про попереднє зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках.
Тобто попереднє зупинення виконання договорів приймається спочатку самою Комісією як превентивний захід забезпечення та передує зверненню до адміністративного суду.
Однак, порядок набрання чинності та втрати чинності постановою про попереднє зупинення виконання договорів, порядок дій, які мають бути вчинені учасниками ринку на виконання постанови уповноваженого на розслідування встановлюються Комісією і на даний момент ще не прийняті.
***
Таким чином, перед Комісією поставлено завдання ефективної реалізації цілей, які IOSCO ставить перед всіма членами-регуляторами: захист інвесторів, забезпечення справедливості, ефективності та прозорості ринків, зниження системного ризику. І за виконанням цього завдання будуть спостерігати наші міжнародні партнери.
У той же час, учасникам ринків варто заручитись підтримкою юридичних радників на період «випробування» Комісією нового законодавства, адже як зміни в профільне законодавство, так і зміни до Кодексу адміністративного судочинства рясніють неясністю та двозначностями. Як показує досвід, помилки законодавства та зловживання державних органів/регуляторів усувають переважно через судову практику.
Володимир Лавринович, старший юрист LCF Law Group
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас