0 800 307 555
0 800 307 555

Вакансії є, роботи немає? Чому українська економіка зіткнулася з парадоксом ринку праці

35
Додайте Finance.ua до вибраних джерел Google
Чому українська економіка зіткнулася з парадоксом ринку праці
Чому українська економіка зіткнулася з парадоксом ринку праці
Українські підприємства дедалі частіше не можуть знайти працівників. Однак це не означає, що кожен, хто шукає роботу, легко її знайде. Комусь бракує необхідної кваліфікації, хтось не може переїхати до регіону, де є вакансії, а для когось зарплатна пропозиція роботодавця виявляється неприйнятною. Водночас бізнес не завжди готовий підвищувати оплату чи розширювати штат в умовах повномасштабної війни та економічної невизначеності.
Масштаб проблеми демонструє опитування 467 підприємств, проведене Інститутом економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД) у вересні 2026 року. За його результатами, 67% компаній назвали нестачу робочої сили головною перешкодою для бізнесу. Проте збільшувати штат у найближчі три-чотири місяці планували лише 1,7% опитаних підприємств, тоді як 8,4% розглядали скорочення персоналу.
<i>Скриншот, ІЕД</i>
Скриншот, ІЕД
<i>Скриншот, ІЕД</i>
Скриншот, ІЕД
Це і є головний парадокс українського ринку праці: роботодавцям бракує людей, але наявні вакансії не обов’язково відповідають навичкам, місцю проживання та зарплатним очікуванням тих, хто шукає роботу.

Читайте також: Майже 7 млн українців перебувають поза ринком праці

У цьому матеріалі Finance.ua розповідає, у яких галузях і регіонах ситуація найскладніша, чому кількість вакансій не гарантує працевлаштування та як кадровий дефіцит впливає на бізнес і відновлення економіки.

Вакансій багато, але це ще не означає, що роботу легко знайти

За даними Державної служби зайнятості, станом на 2 листопада 2026 року на Єдиному порталі вакансій було розміщено 203 693 пропозицій роботи. Це на 5% менше, ніж роком раніше.
Водночас останні оприлюднені ДСЗ дані про тих, хто шукає роботу, датовані 1 жовтня: тоді за допомогою служби роботу шукали 173 тис. людей, з яких 92 тис. мали статус зареєстрованих безробітних.
За розрахунками служби на цю дату, у середньому на десятьох шукачів припадало 13 вакансій.
Однак ці цифри не можна сприймати як повний перепис ринку праці. Як пояснює сама ДСЗ, її Єдиний портал об’єднує вакансії з Work.ua, robota.ua та інших платформ, тоді як кількість шукачів стосується людей, які звернулися саме до державної служби. Тому співвідношення показує ситуацію в системі ДСЗ, а не точну кількість усіх безробітних і робочих місць у країні.
<i>У середньому на десятьох шукачів припадало 13 вакансій</i>
У середньому на десятьох шукачів припадало 13 вакансій
Іншу картину дає статистика комерційних платформ. За даними квартального звіту robota.ua за 3-й квартал 2026 року, на платформі було зафіксовано 334 085 вакансій, 56 279 компаній і 724 794 активних шукачів. Кількість активних кандидатів зросла на 73% порівняно з 3-м кварталом 2025 року, тоді як кількість вакансій за рік скоротилася на 2%.

Читайте також: Де студенту в Україні швидше заробити 1 тис. доларів і скільки на це піде часу

Ці показники також характеризують лише аудиторію та оголошення конкретного сервісу. Кількість активних шукачів не дорівнює кількості безробітних: серед них можуть бути люди, які вже працюють, але розглядають інші пропозиції, або шукають додаткову зайнятість.
Проте загальна тенденція показова: активність кандидатів зростає швидше, ніж кількість пропозицій. Тому в одних професіях роботодавці конкурують за кожного працівника, а в інших на одну вакансію можуть претендувати десятки людей.

Невідповідність професійних навичок вимогам роботодавців

Одна з головних причин парадокса — структурне безробіття. Це ситуація, коли на ринку є люди, які шукають роботу, але їхні навички, досвід або кваліфікація не відповідають тому, що потрібно роботодавцям.
За даними Державної служби зайнятості, найбільше бракує кваліфікованих робітників. Серед професій, на які є попит, служба називає: швачок, водіїв, електромонтерів, слюсарів, монтерів колії, операторів верстатів із програмним керуванням, токарів, столярів, зварників, машиністів екскаваторів, кухарів і пекарів.
Це професії, для яких недостатньо просто бажання працювати: потрібні практичні навички, досвід, а іноді й спеціальне навчання або допуск до роботи. Людина з досвідом в офісному адмініструванні не може автоматично замінити зварника чи електромонтера. Так само працівник, який шукає дистанційну роботу, не обов’язково готовий перейти на виробництво або склад.
Проблему підтверджує опитування ІЕД. За його результатами, у вересні 2026 року 58,9% підприємств повідомили, що їм стало складніше знаходити кваліфікованих працівників. Для некваліфікованих працівників цей показник становив 38,5 %.
<i>Скриншот, ІЕД</i>
Скриншот, ІЕД

Мобілізація, міграція та демографічні зміни

Структурна невідповідність — лише частина проблеми. Українська економіка втратила значну частину потенційної робочої сили через повномасштабну війну. Частина людей виїхала за кордон, частина долучилася до Сил оборони, інші були змушені змінити місце проживання або професію.
Мобілізація впливає на доступність працівників у низці галузей, зокрема у виробництві, будівництві, транспорті та логістиці. Водночас її вплив складно точно виміряти: відкритої статистики, яка дозволяла б визначити кількість мобілізованих саме серед працівників цивільної економіки за професіями, немає. Тому некоректно називати одну узагальнену цифру кадрових втрат через мобілізацію.
Інший чинник — вимушена міграція. За оцінками KSE Institute, на початку 2026 року на підконтрольній уряду території України проживали близько 29,4 млн людей. Від початку 2022 року населення цієї території скоротилося приблизно на 4,3 млн, або на 13%. Ще близько 6,5 млн українців перебували за кордоном.
<i>Вимушена міграція істотно впливає на ринок праці</i>
Вимушена міграція істотно впливає на ринок праці
У дослідженні також змодельовано зміну чисельності цивільної робочої сили. За базовим сценарієм, до кінця 2030 року вона може скоротитися від 12,9 млн до 11,9 млн людей — на 8%. Це сценарний розрахунок, який залежить від припущень щодо завершення війни, повернення українців з-за кордону та інтеграції ветеранів і ветеранок у цивільне життя, а не гарантований прогноз.

Читайте також: Мігранти та ринок праці в Україні: наративи та реалії

Демографічна ситуація означає, що навіть після завершення бойових дій ринок праці не обов’язково швидко повернеться до довоєнної чисельності. Повернення частини українців може пом’якшити дефіцит, але не гарантує його подолання.

Регіональний дисбаланс попиту та пропозиції

Місце проживання залишається одним із чинників, які визначають шанси на працевлаштування. Робочі місця нерівномірно розподілені між регіонами: економічна активність, безпекова ситуація, релокація підприємств і міграція населення формують різні умови для роботодавців та кандидатів.
За даними robota.ua за 3-й квартал 2026 року, найбільша частка вакансій припадала на Київську область — 38,9%. Водночас на цей регіон припадало 32,6% резюме на платформі. Значні частки вакансій також зафіксовані у Львівській, Дніпропетровській, Одеській і Харківській областях.
Довідка Finance.ua
У таблиці наведено частки вакансій і резюме на robota.ua. Це розподіл оголошень і профілів користувачів платформи, а не статистика безробіття чи кількості всіх робочих місць у відповідних областях.
ОбластьЧастка вакансійЧастка резюме
Київська38,9 %32,6 %
Львівська8,1 %8,4 %
Дніпропетровська7,6 %8,8 %
Одеська5,7 %6,8 %
Харківська5,2 %6,3 %
Вінницька3,4 %3,6 %
Полтавська2,5 %4,2 %
Житомирська2,5 %2,4 %
Запорізька2,3 %1,9 %
Хмельницька2,2 %2,6 %
Миколаївська2,2 %2,6 %
Черкаська2,1 %2,5 %
Івано-Франківська2,0 %3,0 %
Тернопільська1,8 %1,9 %
Кіровоградська1,8 %1,8 %
Сумська1,8 %1,6 %
Рівненська1,8 %1,8 %
Закарпатська1,7 %1,7 %
Чернігівська1,7 %1,9 %
Чернівецька1,6 %1,5 %
Волинська1,6 %1,8 %
Херсонська0,7 %0,2 %
Донецька0,6 %0,3 %
Луганська0,2 %0,0 %
Крим0,0 %0,0 %
Дані Державної служби зайнятості демонструють інший зріз — співвідношення вакансій і зареєстрованих шукачів, які користуються її послугами. За інформацією ДСЗ станом на 1 жовтня 2026 року, у Києві на одного шукача припадало 15 вакансій. У Львівській, Дніпропетровській та Київській областях — по дві вакансії на одного шукача. Натомість у Миколаївській, Сумській і Херсонській областях кількість шукачів удвічі перевищувала кількість вакансій, а в Донецькій — у шість разів.
Це ще раз показує, чому загальнонаціональні цифри не відображають ситуацію конкретної людини. У Києві роботодавці можуть конкурувати за працівників, тоді як у прифронтових регіонах кількість доступних вакансій обмежують безпекові ризики, скорочення бізнесу та руйнування інфраструктури.

Яких працівників шукають у різних регіонах

Регіональні відмінності помітні не лише в кількості вакансій, а й у професіях, які потрібні роботодавцям.
За дослідженням OLX Робота, оприлюдненим у вересні 2026 року, у серпні найбільше оголошень у Київській області було в роздрібній торгівлі, продажу та закупівлях — понад 6,5 тис. Медіанна зарплата в цій категорії на ринку столиці становила 29,7 тис. грн. На другому місці було виробництво та робітничі спеціальності з медіанною зарплатою 35 тис. грн.
У центральних і північних областях — Вінницькій, Житомирській, Кіровоградській, Полтавській і Чернігівській — найбільше шукали працівників виробництва. Медіанні зарплати в цій категорії становили 25−29 тис. грн. Також були потрібні працівники у сфері логістики, складів і доставки, яким пропонували 28−32 тис. грн.
<i>На ринку праці бракує працівників у сфері логістики, складів і доставки</i>
На ринку праці бракує працівників у сфері логістики, складів і доставки
На заході країни картина відрізнялася. У Волинській, Закарпатській, Рівненській і Тернопільській областях лідирувала логістика. У Закарпатській області кількість таких оголошень зросла на 13 % за рік, а зарплати в цій категорії залежно від регіону становили 33−40 тис. грн. У Львівській, Івано-Франківській і Хмельницькій областях найбільше вакансій було у виробництві; у Львівській області попит на таких працівників зріс на 35%.
На півдні та південному сході кількість оголошень загалом була меншою через безпекову ситуацію. Найбільше вакансій зосереджувалося у Дніпропетровській та Одеській областях. У Дніпропетровській, Одеській і Запорізькій областях найчастіше шукали працівників виробництва, пропонуючи медіанну зарплату 26−30 тис. грн. У Херсонській і Миколаївській областях серед лідерів була логістика.
Довідка Finance.ua
Важливо враховувати, що дослідження OLX Робота аналізує оголошення на власній платформі за серпень 2026 року. Воно показує структуру попиту саме в цій вибірці, а не абсолютну кількість вакансій за кожною галуззю української економіки.

У яких галузях дефіцит, а де — найбільша конкуренція

Розрив між потребами роботодавців і кількістю кандидатів особливо помітний, якщо порівняти галузі. Найбільше оголошень не обов’язково означає найбільшу конкуренцію за робоче місце. Виробництво може мати багато відкритих вакансій, але отримувати менше відгуків, ніж маркетинг чи дизайн. І навпаки: популярний серед кандидатів напрям не обов’язково має достатню кількість пропозицій.
За даними OLX Робота, у вересні 2026 року найбільше оголошень було у виробництві та робітничих спеціальностях — 19 118. Далі йшли логістика, склад і доставка — 17 367 оголошень, а також роздрібна торгівля, продаж та закупівлі — 16 621 оголошення.
У п’ятірці напрямів із найбільшою кількістю вакансій також були будівництво та готельно-ресторанний бізнес. Водночас за кількістю відгуків на одну вакансію лідирували зовсім інші сфери.
ГалузьКількість оголошень або відгуківЩо це показує
Виробництво та робітничі спеціальності19 118 оголошеньНайбільший обсяг попиту серед галузей у вибірці
Логістика, склад і доставка17 367 оголошеньОдин із найбільших напрямів найму
Роздрібна торгівля, продаж та закупівлі16 621 оголошенняВисокий попит на персонал
Реклама, дизайн і PR36 відгуків на оголошенняНайвища конкуренція серед наведених напрямів
Колцентри й телекомунікації27 відгуків на оголошенняВисока активність кандидатів
Початок кар’єри та вакансії для студентів25 відгуків на оголошенняБагато кандидатів на стартові позиції
Це не означає, що в рекламі, дизайні чи PR немає роботи. Однак співвідношення відгуків до оголошень свідчить про вищу конкуренцію кандидатів за доступні пропозиції. У виробництві ситуація протилежна: роботодавці публікують найбільше оголошень, але не обов’язково отримують достатню кількість відгуків від людей із потрібною кваліфікацією.

Читайте акож: Ринок праці: люди 45+ в Україні досі стикаються з віковими стереотипами

Динаміка за окремими галузями також відрізняється. За даними OLX Робота, порівняно з червнем 2026 року у вересні кількість вакансій в освіті та перекладі зросла на 30%, але медіанна зарплата в цій сфері знизилася на 14% — до 17 250 грн. У медицині та фармацевтиці кількість оголошень збільшилася на 28%, а медіанна зарплата зросла на 13% — до 22 500 грн. В IT кількість вакансій скоротилася на 7%, проте медіанна зарплата підвищилася на 18% — до 32 500 грн.

Зарплати зростають, але очікування кандидатів і пропозиції роботодавців не збігаються

Кадровий дефіцит змушує роботодавців переглядати зарплатні пропозиції. Водночас підвищення оплати праці не завжди означає, що компанія може запропонувати суму, на яку розраховує кандидат.
За даними Державної служби статистики, середня заробітна плата штатного працівника в Україні в серпні 2026 року становила 31 892 грн. Це на 23,1% більше, ніж у серпні минулого року, але на 1,1% менше, ніж у липні.
Довідка Finance.ua
Цей показник характеризує середню зарплату штатних працівників підприємств, установ та організацій, охоплених державною статистикою. Він не означає, що саме стільки пропонують за кожною вакансією або отримують усі працівники.
Інший зріз дає статистика Work.ua. За даними платформи на 27 жовтня 2026 року, зарплатний показник за вакансіями становив 31 226 грн, тоді як у резюме кандидати вказували 34 148 грн. Різниця — майже 3 тис. грн, або близько 9,4%.
Це не означає, що кожен кандидат хоче отримувати на 9,4% більше, ніж готовий платити кожен роботодавець. Показники розраховані за різними масивами вакансій і резюме, а отже, не є прямим порівнянням пропозиції та очікувань для однакових професій. Проте вони ілюструють загальний розрив між зарплатними орієнтирами двох сторін.
Відмінності помітні й між професіями. За даними robota.ua за 3-й квартал 2026 року, медіанна зарплатна пропозиція для водіїв становила 40 тис. грн, для робітничих спеціальностей на виробництві — 28 тис. грн, для продавців-консультантів — 23 850 грн. За цими категоріями зарплатні пропозиції за рік зросли, але темпи й рівень оплати різняться.
<i>Кадровий дефіцит змушує роботодавців переглядати зарплатні пропозиції</i>
Кадровий дефіцит змушує роботодавців переглядати зарплатні пропозиції
Для кандидата це означає, що загальна середня зарплата мало говорить про його реальні шанси знайти роботу. На оплату впливають дефіцитність спеціальності, досвід, регіон, умови праці, графік і готовність роботодавця навчати нових працівників.
Для бізнесу ситуація означає зростання витрат на персонал. Якщо компанія не може знайти працівника за наявною ставкою, їй доводиться підвищувати зарплату, пропонувати бонуси, оплачувати навчання або переглядати умови роботи. Якщо ж фінансових можливостей для цього немає, вакансія може залишатися відкритою місяцями.

Чому дефіцит працівників не означає масового найму

Якщо компаніям бракує людей, вони мали б активно наймати. Це здається логічним, правда ж? Але рішення про розширення штату залежить не лише від доступності працівників. Підприємство має бути впевнене, що матиме замовлення, зможе забезпечити роботу, оплатити зарплати й витримати ризики.
Вересневе опитування ІЕД показує цю суперечність особливо виразно: 67% підприємств назвали нестачу робочої сили головною перешкодою, але лише 1,7% планували збільшити штат у найближчі три-чотири місяці. Водночас 8,4% розглядали скорочення персоналу, а 2,9% — відправлення працівників у вимушені відпустки.
Крім кадрового дефіциту, бізнес стикається з безпековими загрозами, перебоями в роботі інфраструктури, нестабільним попитом і зростанням витрат. За даними того самого опитування ІЕД, 59% підприємств назвали безпеку перешкодою для своєї діяльності. А 58,7% опитаних повідомили, що найбільшим негативним наслідком повітряних тривог для них є втрата робочого часу.
У таких умовах компанії можуть не відкривати нові вакансії навіть тоді, коли чинній команді бракує людей. Наявні працівники беруть на себе додаткові обов’язки, підприємства скорочують обсяги виробництва або відкладають розширення. Це дозволяє контролювати витрати в короткостроковій перспективі, але створює ризики для продуктивності та якості роботи.

Читайте також: Українці стали частіше шукати роботу на заводах і будівництві: які вакансії в топі

Незакрита вакансія має для компанії цілком практичну ціну. Підприємство може втрачати замовлення, затримувати виконання контрактів, відмовлятися від нових клієнтів або працювати нижче своєї виробничої потужності. Якщо обов’язки відсутнього працівника розподіляють між колегами, зростає навантаження на команду, а разом із ним — ризик помилок, перевтоми та звільнень. Це економічні наслідки кадрового дефіциту, які не завжди відображаються безпосередньо в статистиці вакансій.

Кадровий дефіцит — обмеження для економічного відновлення

Нестача працівників впливає не лише на окремі компанії. Вона може стримувати відновлення цілих секторів економіки: виробництва, будівництва, логістики, енергетики та інфраструктури. Якщо підприємство не має достатньо людей, воно не може повністю використовувати обладнання, виконувати всі замовлення або запускати нові проєкти.
За розрахунками KSE Institute, щоб українська економіка могла досягти прогнозованих показників ВВП за меншої кількості працівників, продуктивність праці має зростати в середньому на 5,1% щороку у 2027−2029 роках. Це у 2,6 раза швидше, ніж 2011−2021 роках. Йдеться не про прогноз того, що продуктивність обов’язково зростатиме саме такими темпами, а про оцінку того, яке зростання було б необхідним за закладеного сценарію.
Тому розв’язання кадрової проблеми не може обмежуватися пошуком більшої кількості працівників. Потрібні перекваліфікація, професійне навчання, залучення людей, які зараз недостатньо представлені на ринку праці, адаптація робочих місць для ветеранів і ветеранок, людей з інвалідністю та старших працівників. Не менш важливі інвестиції в автоматизацію й технології, які дають змогу виробляти більше з тією самою кількістю персоналу.
Державна служба зайнятості вже використовує інструменти професійного навчання та ваучери на здобуття нової спеціальності. За даними ДСЗ, у січні-вересні 2026 року за її сприяння зайнятість отримали 302 тис. людей. До професійного навчання було залучено 57 тис. людей, ще 8,5 тис. отримали ваучери на навчання. Ці інструменти допомагають людям змінити професію або здобути додаткову кваліфікацію, але їхній масштаб потрібно співвідносити з потребами всього ринку.
Важливий резерв — ширше залучення жінок до професій, у яких традиційно переважали чоловіки. За даними ДСЗ, у січні-вересні 2026 року 734 жінки направили на навчання за такими професіями. Це один із прикладів того, як перекваліфікація може допомогти заповнювати вакансії, на які бракує кандидатів.
Водночас навчання не розв’яже проблему автоматично. Потрібні умови, за яких люди зможуть працювати: доступний транспорт, безпечні робочі місця, можливість поєднувати роботу з доглядом за дітьми, гнучкі графіки, адаптація робочих місць для людей з інвалідністю та зрозумілі програми повернення ветеранів до цивільної зайнятості. Для роботодавців це означає необхідність інвестувати не лише в пошук персоналу, а й у його розвиток та утримання.

Висновок

Український ринок праці зіткнувся не з одним дефіцитом, а з кількома проблемами одночасно. Економіці бракує людей, але ще більше — працівників із потрібною кваліфікацією, готових працювати в конкретному регіоні та на умовах, які може запропонувати роботодавець.
Міграція, мобілізація та демографічне скорочення зменшують потенційну кількість працівників. Безпекові ризики й економічна невизначеність стримують найм. А професійний і регіональний дисбаланс призводять до того, що вакансії залишаються відкритими, хоча люди продовжують шукати роботу.
Тому формула «вакансії є, роботи немає» описує лише зовнішній бік проблеми. Насправді український ринок праці переживає структурну кризу, у якій кількість кандидатів, їхні навички, географія та зарплатні очікування дедалі частіше не збігаються з потребами й можливостями бізнесу. Від того, наскільки швидко країна зможе подолати цю невідповідність, залежатиме не лише зайнятість, а й темпи економічного відновлення.
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас