567
Сума прихованого боргу США зросла до 65 трильйонів доларів - Bloomberg
— Фондовий ринок
65 трильйонів доларів — це величезна, ледве зрозуміла цифра. Це більш ніж у 2,5 рази більше всього ринку казначейства США, що є найбільшим у світі. Також, згідно з даними Банку міжнародних розрахунків, це 14% вартості всіх фінансових активів у світі.
Однак основним є те, що 65 трильйонів доларів — це вартість прихованого боргу в доларах, не зареєстрованого на балансах неамериканських банків і тіньових банків станом на червень цього року. При цьому показник стрімко зростає, майже подвоївшись з 2008 року. Про це пише Bloomberg.
Як пише видання, той факт, що більша частина цього прихованого боргу припадає на банки, є ще одним нагадуванням про постійно зростаючі та непрозорі взаємозв’язки між традиційною фінансовою системою та тіньовим банківським сектором. Ціла низка останніх міні-криз показала, що ці зв’язки є частиною того, чому центральні банки постійно змушені втручатися та стабілізувати ринки державних облігацій та інших активів, коли рівень стресу зростає.
Цей борг у 65 трильйонів доларів, про який йдеться, не є набором звичайних позик чи облігацій — це зобов’язання по виплаті за валютними свопами та форвардами. Вони зазвичай використовуються іноземними банками та інвесторами, коли вони хочуть придбати доларовий актив, як-от облігації казначейства США.
«Свопи та форварди повністю забезпечені заставою, тому мають бути відносно безпечними для контрагента. Коли хтось використовує своп, щоб позичити долари, вони фактично платять за них власною валютою та беруть на себе зобов’язання продати долари назад у певну дату в майбутньому, найчастіше менш ніж через рік», — йдеться у статті.
Проблема виникає, коли долари стає важко знайти — особливо тому, що позичальники часто використовують короткострокові свопи для купівлі довгострокових активів. Прикладами таких моментів є початок пандемії Covid-19 у березні 2020 року або пік фінансової кризи 2008-2009 років. Глобальний тиск на долари змусив іноземних власників доларових активів з усіх сил шукати необхідні їм кошти; інакше вони були б змушені швидко продавати хороші активи, що сприяло б зниженню цін.
BIS вперше вивчив цю проблему в 2017 році і в оновленому звіті 5 грудня попередив про труднощі для центральних банків у встановленні політики для боротьби з тиском долара під час кризи.
«Позабалансовий борг у доларах може залишатися поза полем зору та поза увагою, але лише до наступного разу, коли ліквідність фінансування в доларах буде скорочена», — написали автори на чолі з Клаудіо Боріо, керівником грошово-кредитного та економічного відділу BIS.
Як кажуть аналітики видання, центральним банкам доводиться чекати, поки вибухне хаос, перш ніж вони дізнаються, де і коли потрібні долари — і навіть тоді вони можуть бути не зовсім впевнені, чи спрямовують вони потоки туди, де вони потрібні.
"Ця заборгованість не відображається на балансі через умови обліку похідних інструментів. Це дозволяє банкам, пенсійним фондам, страховим компаніям тощо реєструвати лише свою чисту позику. За допомогою валютного свопу початковий чистий ризик дорівнює нулю, і він буде лише зростати або зменшуватися в міру зміни обмінних курсів.
Такий обліковий підхід підходить для більшості видів деривативів, які можна закрити шляхом грошового розрахунку лише за чистою вартістю контракту. Однак у випадку валютних свопів і форвардів повна сума заборгованості в доларах повинна бути виплачена контрагенту, щоб закрити угоду — саме це робить їх більше схожими на борг", — підсумували у Bloomberg.
Ці цифри частково отримані з трирічного глобального огляду деривативів, який BIS проводить раз на три роки, але економісти досі не знають точно, як ці борги розподіляються між різними типами тіньових банків.
За матеріалами: bloomberg.com
Поділитися новиною
