Скільки коштів потрібно українцям для комфортного життя

260

Скільки грошей треба українцю для комфортного життя

Війна докорінно змінила уявлення українців про комфортне життя. Якщо до 2014 року воно асоціювалося насамперед із можливістю подорожувати чи відкладати кошти на майбутнє, то сьогодні для багатьох комфорт означає значно простіші речі — мати стабільний дохід, своє житло, регулярно оплачувати комунальні послуги, купувати необхідні продукти та ліки, не економлячи на так званому базовому мінімумі.

Водночас здорожчання життя стало і глобальною тенденцією останніх років.

У багатьох країнах світу зростають ціни на житло, комунальні послуги, харчі, транспорт і медичні послуги. Україна не є винятком. Щобільше, на вартість життя українців накладаються ще і воєнні наслідки, які додатково тиснуть на економіку, логістику та ціни.

Через це універсальної відповіді на запитання, скільки потрібно грошей для комфортного життя, сьогодні не існує. Для когось комфорт — це можливість не рахувати кожну гривню в супермаркеті, для когось — винаймати окреме житло та щомісяця відкладати кошти, а для сімей із дітьми — ще й оплачувати освіту, гуртки, медичні послуги та мати фінансову «подушку» на випадок непередбачених витрат.

Результати соціологічних опитувань демонструють: українці майже одностайні в одному — доходів, які вони мають зараз, здебільшого недостатньо для життя, яке вони вважають комфортним. Так, за даними дослідження «Загорій Фаундейшн» та соціологічного центру «СОЦИС», «нормальне» життя більшість респондентів пов’язує з доходом у межах 20−40 тис. грн на місяць.

Для «достатнього» рівня життя, на їхню думку, необхідно вже 120−200 тис. грн, тоді як заможність асоціюється з доходом від 400 тис. грн щомісяця. Однак ці дослідження відображають лише уявлення людей про фінансовий комфорт, а не те, як насправді формується їхній щомісячний бюджет.

<i>Для більшості українців нинішнього заробітку не вистачає на нормальне життя</i> — *Для більшості українців нинішнього заробітку не вистачає на нормальне життя*

Finance.ua поспілкувався з українцями, які живуть у Києві, Харкові та Львові, а також із тими, хто у різні періоди переїхали до Європи. Ми спитали їх про те, скільки коштів вони витрачають щомісяця на житло, комунальні послуги, продукти, транспорт, медицину, одяг та освіту дітей, а також що сьогодні для них означає комфортне життя.

Київ: висока оренда і війна, яка змінює пріоритети

Столиця традиційно залишається одним із найдорожчих міст України для життя. Попри певну стабілізацію ринку нерухомості після різких коливань перших років повномасштабної війни, саме оренда житла й надалі є найбільшою статтею витрат більшості киян.

За даними ринку, влітку 2026 року однокімнатну квартиру можна орендувати в середньому за 15−17 тис. грн на місяць, двокімнатну — за 20−25 тис. грн. У центральних районах ціни залишаються суттєво вищими, тоді як на околицях різниця може сягати майже вдвічі. Фактично саме житло формує основу місячного бюджету та може становити до 70% середнього доходу, що є одним із найвищих показників серед великих міст України.

Типові базові щомісячні витрати людини, яка винаймає квартиру в Києві, сьогодні становлять близько 30−40 тис. грн.

Найбільшу частину бюджету займає оренда житла — 15−17 тис. грн на місяць. Ще 2−4 тис. грн доводиться витрачати на комунальні послуги, 9−12 тис. грн — на продукти харчування.

Після підвищення вартості проїзду від 15 липня 2026 року в громадському транспорті до 30 грн за поїздку витрати для тих, хто щодня користується метро чи наземним транспортом, можуть сягати 1,3−2,6 тис. грн на місяць.

Ще 1−3 тис. грн зазвичай йде на ліки та медичні послуги, а 2−4 тис. грн — на одяг, побутові покупки та інші повсякденні потреби.

Таким чином, навіть без великих покупок чи відпочинку для більш-менш комфортного життя одній людині у столиці необхідно щонайменше 30−40 тис. грн на місяць, а сім’ї — значно більше.

Читайте також: Фінансова грамотність для дітей: із чого починати та як виховувати потрібні звички

Саме таку ситуацію описує Олена, яка після початку війни 2014 року переїхала з Донецька до Києва. Разом із чоловіком, який нині служить у Збройних силах України, вони орендують двокімнатну квартиру на Троєщині за 18 тис. грн на місяць. Заробітна плата жінки становить близько 40 тис. грн, тому майже половина її доходу йде лише на оплату житла.

Крім оренди, сім’я щомісяця витрачає 2−4 тис. грн на комунальні послуги, близько 10−12 тис. грн — на продукти, ще кілька тисяч гривень — на транспорт, побутові потреби та ліки.

Зарплата чоловіка майже повністю йде на військові витрати — екіпірування, ремонт автомобіля, пальне та необхідне спорядження. Тому фактично повсякденні витрати ми покриваємо переважно з моєї зарплати. Планувати бюджет стало значно складніше, але все одно намагаємося хоча б трохи відкладати на непередбачені ситуації", — розповідає Олена.

Втім, відповідаючи на запитання про комфортне життя, жінка говорить не про гроші: «Насправді для комфортного життя мені зараз не потрібні більші доходи чи дорожчі речі. Найбільше хочу, щоб чоловік повернувся додому живим і був поруч. Усе інше ми зможемо заробити й купити».

Київ залишається найдорожчим містом України насамперед через високу вартість житла. Проте історія Олени показує, що навіть відносно високий дохід не завжди гарантує фінансовий комфорт. Для багатьох українських родин війна створила ще одну, невидиму у статистиці, статтю витрат — підтримку військовослужбовців, яка істотно впливає на сімейний бюджет.

Харків: комфортні ціни, але некомфортна реальність

На відміну від Києва, Харків сьогодні залишається одним із найдоступніших великих міст України за вартістю життя. Попри поступове відновлення ринку нерухомості, оренда житла тут досі майже вдвічі дешевша, ніж у столиці чи Львові.

За даними ринку, однокімнатну квартиру можна винайняти за 7−9 тис. грн на місяць, а подекуди — ще дешевше.

Невисокими залишаються й ціни на продукти, одяг та багато повсякденних товарів. Додатковою перевагою для мешканців міста є безкоштовний проїзд у громадському транспорті, який дозволяє економити на щоденних поїздках.

Літературна редакторка, яка разом із чоловіком переїхала до Харкова через його військову службу, розповідає, що продовжує працювати дистанційно у столичних медіа. За її словами, різниця у вартості життя відчулася майже одразу: «Тут дешевше практично все — оренда житла, продукти, одяг, багато послуг. Я працюю дистанційно, тому майже не користуюся транспортом, а коли потрібно кудись поїхати — громадський транспорт для всіх безкоштовний. Завдяки цьому щомісячні витрати значно нижчі, ніж були б у Києві».

За підрахунками після спілкування зі співрозмовницею, можна зробити висновок, що для людини, яка орендує квартиру, місячний бюджет становить приблизно 20−28 тис. грн.

<i>У Харкові ситуації з цінами на оренду житла більш прийнятна, ніж у столиці</i> — *У Харкові ситуації з цінами на оренду житла більш прийнятна, ніж у столиці*

Близько 7−9 тис. грн йде на оренду житла, ще 2,5−5 тис. грн — на комунальні послуги, 7−10 тис. грн — на продукти харчування. На ліки та медицину зазвичай витрачають 1−2,5 тис. грн, ще 2−3 тис. грн — на одяг і повсякденні покупки. Окремою перевагою Харкова залишається безкоштовний проїзд у громадському транспорті.

Втім, фінансова доступність міста не означає відчуття повного комфорту. Харків демонструє парадокс сучасної України: нижчі ціни самі по собі не гарантують комфортного життя.

Вартість базових потреб тут одна з найнижчих серед великих міст країни, однак саме безпекова ситуація залишається головним фактором, який визначає відчуття добробуту місцевих жителів.

Саме тому фінансовий комфорт сьогодні дедалі частіше вимірюється не лише цифрами у сімейному бюджеті, а й можливістю жити без постійної загрози.

Львів: безпечніше, але дорожче

Якщо Харків сьогодні приваблює відносно невисокими цінами, то Львів за останні роки став одним із найдорожчих міст України. Після початку повномасштабної війни саме сюди переїхали десятки тисяч українців, а попит на житло суттєво перевищив пропозицію. Як наслідок, вартість оренди зросла майже до київського рівня і вже кілька років залишається стабільно високою.

За даними ринку нерухомості, 2026 року оренда однокімнатної квартири у Львові коштує в середньому 17−20 тис. грн, а двокімнатної — 22−28 тис. грн залежно від району та стану житла. Для більшості сімей саме оренда є найбільшою статтею щомісячних витрат.

Однак для родин із дітьми цим бюджет не обмежується. До обов’язкових витрат додаються гуртки, спортивні секції, репетитори, шкільне приладдя та дозвілля дітей. У результаті навіть за стабільного доходу відкладати кошти стає дедалі складніше.

Типовий бюджет сім’ї у Львові:

оренда житла — 17−20 тис. грн;
комунальні послуги — 3−6 тис. грн;
продукти — 10−15 тис. грн;
транспорт — 1−2 тис. грн;
медицина — 1−3 тис. грн;
освіта, гуртки та спорт дітей — від 5 тис. грн;
інші витрати — 2−5 тис. грн.

Читайте також: Дорого, як у Європі: що сталося з цінами на продукти в Україні

Саме таку ситуацію описує родина, яка після втрати дому в Маріуполі переїхала до Львова. До повномасштабного вторгнення вони мали власний квітковий бізнес, однак після евакуації були змушені починати життя практично з нуля.

Сьогодні найбільшу частину сімейного бюджету займає не лише оренда житла, а й витрати на двох дітей. Обоє професійно займаються спортивними танцями. Крім того, відвідують репетиторів, тому щомісячні витрати на освіту та розвиток є одними з найбільших.

«Ми не економимо на дітях, бо розуміємо, що це інвестиція в їхнє майбутнє. Танці, поїздки на змагання, репетитори — усе це коштує дорого. Якщо додати оренду квартири, комунальні послуги та продукти, то наприкінці місяця майже нічого не залишається», — розповідають співрозмовники.

За їхніми словами, головна відмінність між Маріуполем і Львовом — навіть не ціни, а необхідність будувати життя заново: «У Маріуполі ми мали власне житло і бізнес. Зараз більша частина доходів іде на те, за що раніше не потрібно було платити. Через це постійно доводиться обирати між бажаними й необхідними витратами».

Львів залишається одним із найдорожчих міст України насамперед через високу вартість житла. Водночас для сімей із дітьми головним викликом стає вже не оренда, а поєднання одразу кількох великих статей витрат — освіти, спорту, розвитку та повсякденних потреб. Саме тому навіть відносно високі доходи не завжди забезпечують відчуття фінансової стабільності.

Попри суттєву різницю у вартості життя між Києвом, Харковом і Львовом, структура витрат практично всюди однакова. Найбільшу частину сімейного бюджету займають житло, продукти харчування та комунальні послуги. Для родин із дітьми до них додаються витрати на освіту, гуртки та спортивні секції, які часто стають другою або навіть першою за величиною статтею витрат.

Водночас українці дедалі рідше пов’язують фінансовий комфорт лише з рівнем зарплати. Для багатьох він означає можливість не хвилюватися через базові потреби, мати фінансову подушку, планувати відпустку чи великі покупки без кредитів, а також допомагати близьким.

Стаття витрат	Київ	Харків	Львів
Оренда житла (1-кімнатна квартира)	15–17 тис. грн	7–9 тис. грн	17–20 тис. грн
Комуналка	2–4 тис. грн	2,5–5 тис. грн	3–6 тис. грн
Продукти	9–12 тис. грн	7–10 тис. грн	10–15 тис. грн
Транспорт	1,3–2,6 тис. грн	0	1–2 тис. грн
Ліки	1–3 тис. грн	1–2,5 тис. грн	1–3 тис. грн
Одяг та повсякденні витрати	2–5 тис. грн	2–3 тис. грн	2–4 тис. грн
Освіта та дозвілля дітей (за наявності)	від 3-5 тис. грн	від 2 тис. грн	від 5 тис. грн
Орієнтовний загальний бюджет на людину	30–40 тис. грн	20–28 тис. грн	35–45 тис. грн
Що найбільше впливає на комфорт	Висока вартість життя та війна	Безпекова ситуація	Дороге житло та витрати на дітей

Водночас досвід українців, які виїхали до країн Європейського Союзу, показує ще одну важливу закономірність. Там абсолютні витрати на життя часто вищі, ніж в Україні, однак завдяки значно більшим доходам та стабільнішому ринку праці люди мають більше можливостей для заощаджень і довгострокового фінансового планування.

Саме тому далі ми порівняли, скільки коштує комфортне життя для українців, які сьогодні мешкають у країнах Європи.

Одним із видів заощаджень може слугувати депозит. Розмістіть його за допомогою нашої програми «Бонус до депозиту» та отримайте підвищену процентну ставку.

Польща

Польща залишається країною, де проживає найбільше українців після початку повномасштабної війни. Одним із головних центрів української громади є Краків. Попит на житло тут залишається високим, тому саме оренда є найбільшою статтею витрат більшості сімей.

Сьогодні однокімнатна квартира на околиці Кракова коштує 350−500 євро на місяць, а ближче до центру — 600−800 євро. Комунальні послуги становлять ще 150−250 євро, продукти — 300−350 євро на одну людину.

Таким чином, для комфортного життя одній людині необхідно приблизно 1 тис.-1 500 євро на місяць, а сім’ї — від 2 тис. євро.

Українка Влада живе у Кракові вже кілька років. За цей час вона відкрила власний бізнес і придбала квартиру, тому витрати на оренду більше не є частиною її сімейного бюджету.

Проте, за її словами, це не означає, що життя стало дешевим: «Найбільше відчуваються податки. Коли починаєш працювати на себе, розумієш, що значна частина доходу одразу йде державі. Спочатку це було незвично, але водночас бачиш, куди ці кошти спрямовуються — дороги, транспорт, медицина, адміністративні послуги».

Влада зазначає, що сьогодні для комфортного життя одній людині у Кракові необхідно приблизно 1 050−1 500 євро на місяць (близько 4 500−6 500 злотих). Цієї суми вистачає на житло, продукти, транспорт, відвідування кафе чи спортзалу, а також невеликі накопичення: «У Польщі життя точно не дешеве, але воно більш передбачуване. Якщо маєш роботу, то можеш планувати бюджет на кілька місяців наперед і не боятися несподіваних витрат».

<i>У Польщі для комфортного життя треба близько 5 тисяч злотих на місяць</i> — *У Польщі для комфортного життя треба близько 5 тисяч злотих на місяць*

Краків демонструє одну з головних відмінностей між Польщею та Україною: навіть попри вищі ціни люди частіше говорять не про економію, а про можливість планувати власні фінанси.

Австрія

Австрія традиційно входить до числа однієї з найдорожчих країн Європи, однак вартість життя суттєво залежить від регіону. Якщо у Відні оренда квартири часто перевищує 900 євро, то у Клагенфурті чи Граці знайти житло можна значно дешевше.

Саме неподалік Клагенфурта уже кілька років живе українська родина з дитиною шкільного віку.

За оренду двокімнатного житла вони сплачують 600 євро на місяць, ще приблизно 500 євро становлять комунальні платежі. На продукти сім’я витрачає 100−200 євро на тиждень, тобто 400−800 євро на місяць.

За словами співрозмовників, найбільше дивує те, що багато продуктів в Австрії коштують не дорожче, ніж в Україні: «Овочі, ягоди, молочна продукція, сири чи ковбасні вироби коштують приблизно стільки ж, як в Україні, а іноді навіть дешевше. Найбільша різниця — це м’ясо, яке в Австрії помітно дорожче».

Дитина навчається у місцевій державній школі, і сама освіта є безкоштовною. Обоє батьків офіційно працюють, тому, за їхніми словами, сьогодні почуваються фінансово впевнено: «Якщо маєш роботу, то в Австрії почуваєшся досить стабільно. Роботодавці відповідально ставляться до працівників, зарплата виплачується вчасно, а більшість соціальних гарантій працює. Звичайно, хотілося б більше заробляти або мати власне житло, але зараз нас усе влаштовує».

Найкращим показником фінансового комфорту співрозмовники називають можливість планувати майбутнє. «Для нас комфорт — це навіть не рівень зарплати. Це те, що ми вже взимку можемо спокійно планувати літню відпустку і знаємо, що нічого несподіваного не зруйнує ці плани».

До речі, якщо треба виїхати в Європу або іншу частину світу, то тут буде в пригоді страхування для виїзду за кордон. На Finance.ua можна оформити таку страховку за 5 хвилин.

Німеччина

Після Польщі саме Німеччина прийняла одну з найбільших кількостей українців, які виїхали через повномасштабну війну. Попри репутацію дорогої країни, багато українців після працевлаштування відзначають, що основною перевагою тут є не низькі ціни, а можливість прогнозувати власні доходи й витрати.

Найбільшою статтею витрат, як і в більшості країн Європи, залишається житло. У великих містах — Берліні, Мюнхені чи Гамбурзі — оренда однокімнатної квартири становить у середньому 800−1 300 євро, тоді як у менших містах або передмістях житло можна знайти за 600−900 євро. Комунальні послуги обходяться ще у 180−300 євро, продукти — приблизно у 250−350 євро на одну людину.

Типовий бюджет однієї людини, яка працює в Німеччині, сьогодні становить близько 1 400−2 тис. євро на місяць без урахування дозвілля та подорожей.

<i>Середній бюджет у Німеччині на місяць становить близько 1500 євро</i> — *Середній бюджет у Німеччині на місяць становить близько 1500 євро*

Українка Наталія, яка мешкає неподалік Берліна вже третій рік, розповідає, що після переїзду найбільше її здивували не ціни, а рівень організації життя: «Так, житло дороге. Але коли отримуєш стабільну зарплату, розумієш, що після оплати квартири ще залишаються гроші на відпочинок, покупки чи заощадження. В Україні через постійне подорожчання такого відчуття давно не було».

За її словами, ще однією перевагою є можливість планувати великі покупки або відпустку. Саме можливість накопичувати кошти, а не лише покривати базові потреби, співрозмовниця називає головною ознакою фінансового комфорту.

Італія

Італія — одна з тих країн, де вартість життя дуже залежить від міста. Якщо в Мілані чи Римі оренда квартири часто перевищує 900−1 тис. євро, то у менших містах вона може бути майже вдвічі дешевшою.

Показовим прикладом є Тарвізіо — невелике гірське містечко біля кордону з Австрією та Словенією. Попри свої розміри, воно залишається популярним туристичним центром, що безпосередньо впливає на ціни.

За словами українців, які нині там проживають, продукти в супермаркетах коштують приблизно так само, як у середньому по Італії, однак ціни у кафе й ресторанах відчутно вищі.

Наприклад, звичайна піца тут коштує близько 10 євро. Для невеликого містечка це досить дорого, але туристів багато впродовж усього року, тому місцевий бізнес орієнтується саме на них.

Читайте також: Податки для українців у Європі: де найвигідніше жити та працювати 2026 року

Загалом для комфортного життя в регіональних містах Італії одній людині необхідно приблизно 900−1 300 євро на місяць. Основними статтями витрат залишаються оренда житла (450−700 євро), комунальні послуги (80−150 євро) та продукти (250−350 євро).

Досвід українців в Італії підтверджує загальноєвропейську тенденцію: комфорт визначається не стільки абсолютною вартістю життя, скільки тим, скільки коштів залишається після оплати основних потреб.

Стаття витрат	Польща	Австрія	Німеччина	Італія
Оренда житла (євро)	450–800	600 (2-кімнатна квартира)	600–900	450–700
Комуналка (євро)	180–250	близько 500	180–300	80–150
Продукти (євро)	200–300	400–800	250–350	250–350
Транспорт (євро)	35–50	50–60	49–70	30–50
Ліки	Переважно покриває страхування	Покриває страхування	Покриває страхування	Переважно покриває страхування
Одяг та повсякденні витрати (євро)	50–100	100–200	150–300	80–150
Освіта та дозвілля дітей (за наявності)	Державні школи безкоштовні	Державні школи безкоштовні	Державні школи безкоштовні	Державні школи безкоштовні
Орієнтовний загальний бюджет на людину (євро)	1 200–1 700	1 700–2 300	1 400–2 тис.	1 тис.–1 500

Висновок

Історії українців, які живуть наразі за кордоном свідчать, що життя в Європі справді дорожче, якщо порівнювати лише ціни. Попри суттєву різницю в цінах, структура витрат майже всюди однакова: найбільшу частину бюджету займають житло, харчі та комунальні послуги. Саме ці три статті витрат формують основу сімейного бюджету незалежно від країни проживання.

Водночас різниця полягає у співвідношенні доходів і витрат. В Україні після оплати житла, комунальних послуг, продуктів, транспорту та ліків у багатьох сімей майже не залишається коштів на заощадження, відпочинок чи непередбачені витрати. Особливо це відчувають мешканці великих міст, де оренда житла може поглинати половину, а подекуди й більшу частину доходу.

У країнах Європейського Союзу через значно вищий рівень заробітних плат після покриття базових потреб у більшості людей, які працюють залишається більше вільних коштів. Вони можуть дозволити собі накопичення, планування відпусток, навчання дітей або великі покупки без необхідності брати кредити чи економити на повсякденних потребах.