430
Що буде з гривневими ОВДП у 2024 році — першому півріччі 2025 року
— Фондовий ринок
Вже з кінця весни посадовці говорять про необхідність знайти до кінця 2024 року додаткові 400−500 млрд грн для покриття додаткових витрат скарбниці на армію, що становить близько $10−12 млрд, залежно від подальшої інтенсивності воєнних дій.
Якщо не брати до уваги варіант запуску «друкарського верстата» (він суперечить домовленостям України з МВФ), то основних джерел фінансування воєнних витрат може бути три (міжнародна допомога забезпечує лише «цивільні» витрати нашого бюджету):
- підвищення податків та зборів;
- міжнародна адресна військова фінансова допомога;
- випуск та продаж нових обсягів облігацій. За різними оцінками, які звучали від експертів, для покриття військових витрат Мінфіну потрібно додатково продати облігацій на суму близько 220 млрд грн.
Найімовірніше, Мінфін поки що намагатиметься максимально продати облігації банкам (переважно бенчмарк-випуски ОВДП). Це ресурс у близько 72−73 млрд грн максимум до кінця року. До 20−30 млрд грн ще може докинути бізнес.
Але вже до наступного року це джерело вливань до бюджету «закінчиться» і ставки за гривневими ОВДП, щоб залучити населення, Мінфін буде змушений підвищувати. Починати йому доведеться з підвищення своїх дохідностей щонайменше на 0,5−1% річних у гривні на всі терміни розміщення облігацій, що наразі діють (здебільшого від 1 року і вище).
Крім того, у громадян зазвичай немає грошових заощаджень понад 1 рік і вони відкладають переважно гроші на якісь великі покупки чи події. Тому для того, щоб забезпечити цю специфіку заощаджень населення, Мінфіну доведеться повернутися до практики розміщення облігацій зі строками на 6−9 місяців та 1 рік зі сплатою відсотків, якщо не щомісяця, то хоча б раз на квартал. Ці строки кореспондують з традиційними строками для вкладів і будуть звичнішими та зручнішими пересічним українцям-інвесторам в ОВДП.
Цілком можливо і було б дуже непогано, щоб і Нацбанк (або Казначейство) для підвищення ліквідності вторинного ринку почав проводити щоденні операції з викупу/продажу окремих випусків ОВДП із публікацією своїх котирувань у режимі реального часу.
Обсяги цих операцій, їх характер та регламент підлягають обговоренню, оскільки це можна розглядати як варіант емісії (якщо НБУ з низки причин прийме лише «одну сторону» викупу з ринку облігацій). Але загалом 1−2 млрд грн у таких операціях погоди на валютному ринку чи у макрофінансах держави не зроблять, а от ліквідність ринку це може покращити.
Крім того, що такі новації збільшили б у рази обсяги вторинного ринку і зробили б його максимально ліквідним, це звузило б спреди між купівлею та продажем облігацій, що завжди корисно для ринку та інвесторів. Наявність таких гравців на ринку, можливо, активізувала б й іноземців, які бажають попрацювати з нашими гривневими облігаціями.
Якщо ж Мінфін продовжить знижувати дохідність за гривневими ОВДП, то на тлі інфляції, що зростає, ризикує втратити не тільки потенційних покупців даних паперів серед громадян, а й спровокувати зменшення вже наявного у населення портфеля.
У цьому випадку ресурси цих гравців підуть або на придбання товарів, що призведе до збільшення цінового тиску за рахунок зростання попиту, або у валюту, і на нас чекає нове зростання курсу.
За матеріалами: Мінфін.com.ua
Поділитися новиною
