98
Рада підтримала законопроєкт про нові строки для стратегічного планування: що він змінює
Парламент підтримав у першому читанні законопроєкт № 13437 щодо перенесення та уточнення строків обовʼязків для громад комплексних планів просторового розвитку (ППР). За проголосували 238 народних депутатів.
Про це повідомляє голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, голову партії «Слуга народу» Олена Шуляк.
За її словами, нагальність цього кроку зумовлена тим, що далеко не всі українські територіальні громади в змозі приступити до розробки цього стратегічного планувального документа з огляду на безпекові умови. Тому дію закону № 711 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель», який передбачав обов’язковість для громад ППР з 1 січня 2025 року, було вирішено перенести.
«Це рішення було сформоване під час Конгресових слухань при Офісі президента України, до яких долучились понад 1700 учасників: народних депутатів, міністрів, представників громад, ОВА, обласних рад, експертів та інших. Ми розуміємо, що умови, в яких нині живуть наші громади, суттєво відрізняються. Для тилових у пріоритеті відновлення. Для прифронтових — насамперед боротьба за своє існування», — зазначила Шуляк.
Вона пояснила, що для тилових громад ухвалений законопроєкт передбачає встановлення додаткового перехідного періоду до 1 січня 2028 року, а для територіальних громад або їхніх частин, котрі станом на день набрання чинності відповідних змін, передбачених цим законопроєктом, внесені до переліку територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих РФ, — до спливу трьох років з дня припинення або скасування воєнного стану.
«Наразі 495 громад із 1469 уже створюють свої комплексні плани просторового розвитку. Ба більше, у новому законодавстві також передбачили, що наявність ППР є перевагою при розгляді питань щодо фінансування відновлення громади та розвитку інфраструктури за рахунок бюджетних коштів або коштом міжнародної фінансової допомоги», — акцентувала Шуляк.
Парламентарка також наголосила на тому, що майже третина українських територіальних громад вже працює над розробкою комплексних планів просторового розвитку. ППР, пояснює Шуляк, є одночасно і містобудівною документацією на місцевому рівні, і документацію із землеустрою.
Він охоплює всю територію громади і не має терміну дії, проте дуже гнучкий, адже зміни можна вносити щороку. І саме ця документація визначатиме, де буде споруджуватись дитсадок, школа або житло, де розвиватиметься промисловість, а де природні парки. Це відкриває нові можливості для автоматизації та прозорості всіх процесів. Більше того, після створення та реалізації ППР доходи місцевих бюджетів можуть зрости на 10−20%.
Народна депутатка зазначила, що на на сьогодні для спрощення процесу створення комплексного плану просторового розвитку пропонується одразу два інструменти. Це містобудівний кадастр державного рівня, який вже почав працювати, а також програми комплексного відновлення (ПКВ), дані з яких можуть стати основою планів просторового розвитку.
«Плани просторового розвитку означають створення якісної містобудівної документації. А це фактичний знак „стоп“ різним видам рейдерства, появі незаконних довгобудів, самобудів та різних схем у сфері містобудування. До того ж, якісна містобудівна документація, зрештою, означатиме збільшення надходжень до місцевих бюджетів. А це вже вагома перевага для ОМС», — резюмувала Шуляк.
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
