Рада підтримала реформу АРМА: що пропонується змінити
Верховна Рада підтримала законопроєкт щодо реформи АРМА 233 голосами. Документ передбачає незалежний відбір керівника та вдосконалення управління арештованими активами з залученням професійних управителів.
Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт щодо реформи Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА), повідомив народний депутат Ярослав Железняк у середу.
«Рада підтримала (законопроєкт) № 12 374-д щодо реформи АРМА. „За“ основу — 233», — написав нардеп Ярослав Железняк у Telegram.
З його слів, законопроєкт передбачає:
- Незалежний відбір керівника АРМА (з переважним правом міжнародників).
- Значне покращення процесу управління.
- Покращення роботи самої інституції.
Також, за його словами, це виконання Ukraine Facility з дедлайном до кінця 31 березня.
Коментуючи законодавчу ініціативу, голова антикорупційного комітету ВР, нардеп Анастасія Радіна зауважила у Facebook, що «80% арештованих активів, переданих в АРМА за ухвалами суду, не приносять дохід державі. Більше того, ці активи навіть не передані управителям і часом продовжують „годувати“ власників-фігурантів кримінальних проваджень або корумпантів. Попри зростання прибутків від управління арештованими активами, у АРМА не забезпечено ефективне управління навіть половиною їх „портфелю“».
І перечислила низку запропонованих рішень:
- обов’язок і АРМА, і прокурорів оформлювати передачу активів на баланс АРМА у чітко визначений строк;
- законодавчо встановити граничний строк, у який має бути оголошений відбір управителя;
- залучення до управління активами професійних управителів, а не бізнес-конкурентів. Такими управителями можуть стати арбітражні керуючі та виконавці. Важливо, щоб вони проходили відповідну сертифікацію та могли бути притягнені як до цивільної, так і до дисциплінарної відповідальності за недбальство при управлінні активами або штучну мінімізацію прибутків на користь власника чи конкурентів. Така відповідальність має передбачати і дискваліфікацію з професії.
«Час врегулювати управління арештованими активами так, щоб держава отримала дохід, а власник не зазнав збитків від знецінення активу. Разом із колегами з антикорупційного комітету запропонували описані вище рішення у законопроекті 12 374-Д», — вказала Радіна.
За матеріалами: УНН
Поділитися новиною