591
Оксана Петрусь, Олег Данильченко: чи стане «Національна стратегія доходів до 2030 року» кінцем моделі ФОП?
— Казна та Політика
Національна
стратегія доходів до 2030 року обіцяє суттєво змінити податкові правила гри.
Урядовці стверджують, що усі нововведення будуть спрямовані виключно на
покращення.
Однак документ приховує декілька ризиків, які можуть не
просто нашкодити підприємцям, а й знизити інвестиційну привабливість України
загалом.
Ключові зміни, які пропонує стратегія
Стратегія, запропонована
урядом, передбачає великі зміни в українській податковій системі. Перше, що
привернуло увагу — це скасування статусу ФОП як окремої організаційно-правової
одиниці.
Крім того, урядовці
хочуть повністю реформувати спрощену систему оподаткування. Зокрема, вони
планують обмежити кількість видів діяльності, які дають право нею
користуватися.
Серед планованих змін
також злиття 2 та 3 груп єдиного податку, відмова від фіксованих ставок єдиного
податку та підвищення відсоткових ставок.
Окрім того, планується зобов’язати «спрощенців» реєструватися як платникам ПДВ
при досягненні визначеного ліміту, по аналогії із «загальносистемниками». Усіх
платників єдиного податку також зобов’яжуть користуватися реєстраторами
розрахункових операцій.
Розбіжності очікувань ринку та прийнятого документа
Український бізнес вже
давно вимагав податкової реформи, спрощення правил гри та прозорих умов, які
спрямовані на підтримку бізнесу та розвиток економіки. Підприємців почули, але
трішки з інакшим трактуванням.
Як розповів голова Комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев, головна мета
зміни системи оподаткування — відділити малий бізнес від середнього і великого.
Мовляв, занадто часто вигодами спрощеної системи оподаткування в теперішньому
вигляді користується середній та великий бізнес.
Позиція уряду та Комітету
Верховної Ради зрозуміла, однак виникає питання: чому впливати на ситуацію
потрібно власне підняттям податків для малого бізнесу, а не податковими
заходами щодо великого і середнього?
Зараз в Україні вже майже 2 мільйони ФОПів, та їхня кількість невпинно
збільшується попри війну. Комфортні умови та зрозумілі (і справедливі) правила
гри — це те, що потрібно усім учасникам ринку.
Зрештою, спрощеною
системою користується багато аграріїв, підвищення податків для яких ризикує
спровокувати зростання цін на різні види продукції, і навряд чи стане поштовхом
для економіки.
ІТ-бізнес теж навряд чи виграє від зростання податків, а це, поряд з аграрним
сектором, ключова експортна галузь України не лише зараз, а й в майбутньому.
Цілком очевидно, що
бюджет України потребує додаткових вливань, в тому числі й через податкові
надходження. Але податки мають стати внеском у життя та розвиток країни, а не
бар'єром для підприємців, які мали б стати рушійною силою пожвавлення
економічних процесів.
Основу взяли у Польщі, але не врахували контекст
Зараз невідомі конкретні
ставки єдиного податку, ліміт для цілей реєстрації ПДВ та багато інших деталей
реформ, які пропонує стратегія.
Однак концептуально ініціативи нагадують польську модель спрощеної системи, про
що неодноразово казали самі урядовці.
Польська система
оподаткування пропонує ставки від 2% до 17%, із яких базовою для
ІТ-спеціалістів є ставка 12%, а для адміністративних спеціальностей, в тому
числі юристів, бухгалтерів та інших, -
15% та 17%.
І хоча такий підхід цілком ефективно функціонує в умовах розвинутої місцевої
економіки, є питання, наскільки він придатний в умовах України, де економіка
значно відстає за рівнем розвитку й знаходиться в постійному стресі військових
дій.
У зв’язку з цим вже лунають голоси на підтримку альтернативних моделей, більш
лояльних до платників податків.
Наприклад, румунської, де
всі самозайняті особи сплачують податок за єдиною ставкою у розмірі 10% від
доходу.
Представники влади
обіцяли, що зміни спрощеної системи будуть відбуватися лише після війни та
після реформи самої податкової служби. Критично важливо, щоб усі зміни сприяли
притоку іноземного капіталу та сприяли швидкому зростанню економіки
постраждалої від війни України.
Якими можуть бути наслідки
Якщо запропоновані
документом зміни таки почнуть впроваджувати, то Україна може втратити
інвестиційну привабливість, особливо — у секторі ІТ-бізнесу.
Перше, на що звертають увагу іноземні інвестори — це середній чек за
спеціаліста. І якщо в Україні він стане більшим або зрівняється із сусідами, це
спонукає іноземців піти на інші, дешевші та безпечніші локації, а
вітчизняні компанії - уважніше придивитися до альтернатив моделі ФОП.
У цьому контексті режим
Дія.City, попри попередню критику, обіцяє стати опорою для українського ІТ серед майбутніх податкових
штормів.
Пропозиції Національної
стратегії доходів до 2030 року в частині ФОП і спрощеної системи оподаткування
не стали сюрпризом для тих, хто уважно стежив за новинами впродовж останніх 10
років.
Вже з анонсом режиму Дія.City стало очевидним, що модель залучення
ІТ-спеціалістів через ФОП на 3 групі єдиного податку планується згорнути в
осяжному майбутньому. Пропоновані реформи — логічне продовження тенденцій,
заданих ще кілька років тому.
Не виключаємо, що
впродовж наступних 5 — 6 років ця модель буде ліквідована повністю. Міжнародним
компаніям, зацікавленим у залученні спеціалістів в Україні, доведеться або
розбиратися у місцевому законодавстві, реєструвати власні юридичні особи та заводити
їх в Дія.City, або вдатися до використання послуг надійних провайдерів
EOR-сервісів для залучення спеціалістів в Україні.
Проте навіть
найпередовіші ініціативи можуть зіткнутися з викликами реалізації у складній
дійсності, особливо коли йдеться про такі дискусійні проєкти, як Національна
стратегія доходів до 2030 року.
Її успішне впровадження вимагатиме спільних зусиль на різних рівнях управління
— від Верховної Ради та Кабінету Міністрів до місцевих податкових органів.
Одна із частин стратегії та ключовий елемент для впровадження податкових реформ
— запровадження заходів з підвищення довіри до фіскальної служби та зниження корупційних
ризиків і підвищення прозорості, без яких ефективні реформи неможливі.
Оксана Петрусь, Head of
Legal Department at Alcor, та Олег Данильченко, Senior Legal Adviser,
корпоративний юрист Alcor
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
