131
В Брюселі готують податкову зрівнялівку
— Казна та Політика
Влада Європейського Союзу продовжують наполягати на гармонізації податкових систем країн-учасниць. Не виключено, що в результаті, приміром, латвійських підприємців змусять платити податків більше, ніж раніше. Єврокомісія, втім, стверджує, що за країнами залишиться право самим визначати, скільки компанії повинні віддавати держбюджету.
Ідею європейської податкової зрівнялівки в черговий раз пожвавив комісар ЄС з податів Ласло Ковач. За його словами, у наступному році він представить проект нової директиви. Ще пару років знадобиться на бюрократичні дротики, і в 2010 році Закон може набутити чинності.
У Брюселі думають, що "корпоративна податкова база" (саме так буде офіційно йменуватися нововведення) скоротить витрати підприємців і дозволить їм легше вести справи за межами своїх держав. Зараз же в Євросоюзі існують 27 різних податкових систем, знижок, виключень і т.д.
Рік тому Єврокомісія вже представляла деяких з передбачуваних положень документа. Європейські влада хоче установити єдині для всього Євросоюзу податкові правила для компаній, що працюють в інших країнах ЄС; установити єдині бухгалтерські стандарти; дозволити працюючої в інших країнах ЄС малим і середнім компаніям платити податки за своїми "домашніми" ставках; реформувати систему ПДВ. Якщо все це буде реалізовано, компаніям полегшать працю у всій Європі, відповідно, конкурентноздатність ЄС підвищиться. Так вважають у Брюселі, запевняючи при цьому, що право встановлювати ставки податків залишиться за країнами - членами Євросоюзу.
Однак цим обіцянкам вірять не всі. Держави з низькими податками для підприємств - Великобританія, Ірландія, Литва, Словаччина та Естонія - виступають проти проекту директиви, думаючи, що якщо Брюсель скаже "А", то потім вимовить і "Б" - тобто встановить єдині для всього ЄС ставки податків. Даним країнам це невигідно, тому що вони виразно програють у податковій привабливості для закордонних інвесторів. Так, в "старій" Європі середня фактична податкова ставка для підприємств становить 28%, а в Естонії і Словаччині - 17%, у Литві - взагалі тільки 13%.
Цікаво, що Латвія і Польща, де податки теж невеликі, раніше не заперечували проти ініціативи, думаючи, що гармонізація законодавчої бази не підірве їх конкурентноздатність. Разом з тим, у Латвії майже найнижчі в ЄС побори з бізнесменів, якщо, звичайно, вірити методиці видання, що становить свій податковий індекс. Його обчислюють додаванням п'яти основних ставок податків: із прибутку підприємства, прибуткового податку із приватних осіб, соціального податку з роботодавця, соціального податку із працівника, ПДВ, а також податку на багатство, якого, втім, у багатьох країнах, у тому числі і у Латвії, не існує.
Латвія набирає за цією системою 91,1 пункту і займає 15-і місце в списку з 50 держав. Із країн ЄС нижчі податки тільки на острові Кіпр, якийтрадиційно вважається оффшором (69,3 пункти) і в Ірландії (90,3).
Тим часом, Брюссель уже дав зрозуміти, що, незважаючи на протести, не збирається відмовлятися від своїх ідей. Єврокомісія готова запустити юридичний механізм так званого розширеного співробітництва, що дозволяє проштовхувати ті або інші закони навіть без згоди деяких країн.
Оскільки цей механізм використається вкрай рідко, можна зробити висновок, що до питання податкової реформи європейськаі влада підходять вкрай серйозно. Це, однак, не дивно - для "старої" Європи однієї із найголовніших "страшилок" останнього років є те, що західні компанії, прагнучи заощадити на податках, перенесуть свої виробництва до новачків.
За матеріалами: ЛігаБізнесІнформ
Поділитися новиною
