Інфляція: вісім пишемо, шістнадцять - на розум пішло — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Інфляція: вісім пишемо, шістнадцять - на розум пішло

Казна та Політика
862
Січень знову може виявитися для російської фінансової влади досить неприємним місяцем.
За даними Міністерства фінансів, інфляція за перші дев'ять днів нового року склала 1%. Експерти Мінфіну пророкують, що за підсумками місяця вона досягне 2,2%. Це на 0,2% менше показника, зафіксованого в січні минулого року. Проте, таке "зниження" не занадто радує: адже на весь 2007 року уряд запланував інфляцію на рівні 6,5-8%. Виходить, що чверть або навіть третина цього прогнозу може виявитися "обраною" у перший же місяць року.
Економісти призивають поки не піддаватися паніці. За словами члена комітету Держдуми по бюджеті та податкам Сергія Чижова, для січня в принципі характерний стрибок цін. При цьому головний внесок у зростання інфляційних показників вносять природні монополії, які 1 січня підвищують ціни на свої послуги. До того ж, як говорять експерти, позначається ефект " пружини, щорозтиснулася,": в останні місяці року фінансові влади роблять все можливе для того, щоб "заморозити" темпи росту цін й "укластися" у річний прогноз по інфляції. Чи варто дивуватися тому, що в січні й у лютому інфляція зростає швидше, ніж у наступні місяці року.
Для більшості росіян, втім, слова про короткочасний січневий стрибок і наступне вповільнення темпів росту цін навряд чи стануть розрадою. Хоча б тому, що люди з офіційною статистикою росту цін не згодні. Так, по даним Росстату, офіційна інфляція в 2006 році склала 9%. Росіяни ж, що прийняли участь в опитуванні "Левади-центра" заявили, що ціни в 2006 році для них виросли на 20% і більше Тільки шоста частина опитаних указала, що для неї все подорожчало на 10% і менше. При цьому, як підкреслюють експерти, розрив між офіційним рівнем інфляції й "інфляційними відчуттями" людей не є чимсь сенсаційним. Про те, що темпи реального подорожчання життя майже вдвічі більше, ніж аналогічні темпи в урядових звітах, відомо вже давно. У тому числі, і фінансовій владі країни.
Причина збереження дистанції величезного розміру між реальною та "паперовою" інфляцією, насамперед, у тому, що темпи зростання цін у Росії розраховуються з урахуванням споживчого кошика. А склад цього кошика не відображає структуру реального споживання в країні. У неї входять переважно товари першої необхідності - найбільш дешеві й доступні продукти харчування, якийсь досить вузький набір ліків (знов-таки досить дешевих), промислові товари й т.д. У результаті, як підкреслює економіст ІК "ФІНАМ" Ольга Бєлєнькая, інфляційна картина сильно спотворюється. У неї практично не вписуються витрати на придбання житла, а витрати на житлові послуги становлять у ній менш 3%. Науковий керівник Економічної експертної групи Євсей Гурвич, зі своєї сторони, відзначає, що досить невелико в споживчому кошику й вага бензину. Можна додати, що не враховуються при структуруванні кошика й витрати росіян на придбання товарів тривалого користування - туристичних путівок, дорогого одягу, коштовностей і т.д. Нарешті, фактично не приймаються до уваги досить актуальні для сучасних жителів Росії витрати на утворення, лікування й покупку житла. Якщо взяти до уваги всі ці фактори, то цифра річної інфляції в 20-25% уже не здасться чимось дивним.
Це значить, що уряд і ЦБ, говорячи про інфляцію, оперують скоріше соціально-політичним, ніж ринковим показником, резюмують експерти. Фактично, за їхніми словами, мова йде про таку інфляцію, що є показником політичної стабільності в країні, а не реального положення справ в економіці. У країнах ЄС, наприклад, у кошик споживання включаються товари, які населення купує найбільше активно, у тому числі машини, стільникові телефони, навіть шуби. У нас же споживчий кошик розраховується, виходячи з мінімальних потреб людини, а виходить, інфляція, що визначається з урахуванням її вартості, не відображає реальної динаміки цін на товари, що користуються масовим попитом з боку населення, говорять фахівці. Тому, якщо ми сформулюємо питання так - чи може наша інфляція скласти цього року 6-8%, як планує уряд, то відповідь буде - може. А от чи можуть реальні темпи росту цін бути такими порівняно невисокими? - Відповідь буде - швидше за все, ні.
За матеріалами:
UABanker.net
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас