213
Підприємці не довіряють новим правилам державних закупівель
— Казна та Політика
Величезні суми витрачає Україна на державні закупи – щороку це понад 50 мільярдів гривень на будівництво, харчі в держрезерв, а ще й життєво необхідне обладнання та медикаменти. Нещодавно Верховна Рада змінила умови державних закупівель товарів та послуг. В теорії вони мають обмежити корупцію та поширити громадський контроль над витрачанням державних грошей. На практиці вони призвели до утворення нових органів, нових і зайвих організаційних витрат, і це особливо відчують в лікарнях.
Багатомільярдними державними закупівлями віднедавна керують чиновники не Міністерства економіки, а Антимонопольного комітету. У міністерства відібрали повноваження за випадки корупції та порушені кримінальні справи. За новими правилами надати прозорості тендерам мають громадські організації. Щоправда ініціатори нововведень дуже довго – майже рік – визначаються із формою та способами цього громадського контролю.
В’ячеслав Биковець, перший віце-президент Спілки підприємців: "Це можливо внесення якихось доповнень до діючого нині закону стосовно посилення ролі, участі громадських організацій у контролі. Що це буде і як це буде, я на сьогодні ще сказати не можу, тому що йде робота".
Аналітики застерігають, що нові умови значно посилили вагу у конкурсах досі маловідомої Тендерної палати, заснованої громадськими організаціями. Саме вона погоджує тендери з обмеженою участю та пільговим учасником, а також визначає засоби масової інформації для публікування оголошень про конкурси. За даними дослідника держзакупівель Андрія Марусова, тепер закупівельники крім іншого мають укласти угоду про консалтингові послуги з компаніями, близькими до Тендерної палати.
Андрій Марусов, аналітик, редактор інтернет-видання "Електронний урядник": "Многие госзаказчики просто отказываются работать, поскольку суммы там идут очень конкретные — от 350 гривен — это стоимость тендерной документации до пары десятков тысяч гривен за тендерную документацию. Эти деньги не заложены в бюджеты, то есть в конце года у них возникнут проблемы с госказначейством".
Людмила Кравченко, віце-президент Тенденрної палати України: "Звичайно, незручності є у перехідний період, але заблокування торгів не спостерігається. Звичайно, хто не хоче блокувати сам, кому це до вподоби, я не бачу в цьому ніякої проблеми".
Понад 50 мільярдів гривень держава витрачає щороку на централізовані закупівлі ліків, харчів, важливих послуг. Прозорість тендерів – це важка справа, але її треба розпочинати. Бо на терезах – людські життя, зокрема коли через штучні перевитрати у лікарні не вистачає грошей на медикаменти та обладнання.//
За матеріалами: Газета.Ru
Поділитися новиною
